Рішення № 28297146, 25.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.12.12 Справа № 2пд/5014/2986/2012

За позовом Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

до Приватного підприємства «Інвестиційна група «Донбас Інвест», м. Луганськ

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 88/03-Л від 01.12.2003, стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 12145 грн. 96 коп., пені у сумі 268 грн. 11 коп. та звільнення з приміщення

Суддя Седляр О.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача -Ковальова О.В., дов. від 18.09.2012 № И01/03-31/5509/0/2-12, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи;

від відповідача - Колядінцев М.А., дов. від 21.11.2012 № 16,

у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 25.12.2012 10 год.10 хв. до 25.12.2012 12 год. 30 хв.,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2003 № 88/03-Л, стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 12145 грн. 96 коп., пені у сумі 268 грн. 11 коп. та звільнення об'єкта нерухомого майна -нежитлової будівлі загальною площею 69, 6 кв.м, за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 2і (літ. А-1).

Відповідач відзивом на позовну заяву б/н, б/д, який здано у засіданні суду 11.12.2012, позовні вимоги відхилив, з наступних підстав:

- позивачем порушено порядок стягнення заборгованості з орендної плати, який на його думку, провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, а тому провадження у даній справі підлягає припиненню, у зв'язку з тим що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

- позивач не навів жодних підстав для розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 88/03-Л від 01.12.2003, а саме: п. 8.4 договору та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», на які посилається позивач не встановлено конкретні обставини розірвання договору або обставини які мають бути невиконані. На його думку, тимчасова затримка у виконанні 3% від загальної суми договору не може бути визнана «…порушенням співвідношення майнових інтересів сторін…».

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представників сторін під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

01.12.2003, між виконавчим комітетом Луганської міської ради (Орендарем) та Приватним підприємством «Рантьє»(Орендатором) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 88/03-Л (з урахуванням угод про зміни та доповнення до договору), що належить до комунальної власності територіальної громади (далі за текстом -договір).

Відповідно до умов пункту 1 Додаткової угоди № 4 від 09.02.2011 про зміни та доповнення до договору Приватне підприємство «Рантьє»змінено назву підприємства на Приватне підприємство «Інвестиційна група «Донбас Інвест».

У відповідності з умовами пункту 1.1 договору Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар (відповідач у справі) прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення розташоване, м. Луганськ, парк Дружби народів (за універмагом «Росія») загальною площею 69, 6 кв. м. під розміщення побутового комплексу з обслуговування населення (крім автосервісу та ломбарду).

09.02.2011, сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно з якою п.1.1 договору змінено, а саме замість: «…нежитлове приміщення у парку Дружби народів (за універмагом «Росія»), вказано: «… окремо розташоване нежитлове приміщення за адресою: місто Луганськ, вул. Оборонная, 2і…».

На виконання зазначених вище умов договору позивачем за відповідним актом приймання -передачі, який є додатком № 1 до договору (а.с. 13) було передано, а відповідачем прийняте нерухоме майно, що є предметом договору.

Відповідно до п.3.2 додаткової угоди № 3 до договору сторони домовились, що плата за користування об'єктом оренди з 01.03.2008 з урахуванням індексу інфляції за березень 2008 року становить 1260 грн. 02 коп. а також відповідно до п. 3.4 угоди визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.7 додаткової угоди № 3 сторони визначили порядок оплати за договором оренди щомісяця до 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок позивача.

За період дії договору, а саме з травня 2012 року по листопад 2012 року, за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 12145 грн. 96 коп., яка ним своєчасно сплачена не була.

Вказану суму заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача за даним позовом.

Крім того, умовами п.п. 4.1.11 та 7.3 вищевказаної угоди № 3 до договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно в повному обсязі, сплачується відповідачем на користь позивача відповідно до вимог чинного законодавства України з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати заборгованості з орендної плати), позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня за період з 01.09.2012 до 31.11.2012 у розмірі 268 грн. 11 коп.

Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав визначених у відзиві.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі виходячи з наступного.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи, у тому числі актом звірення розрахунків, який підписаний сторонами без доповнень та зауважень 19.12.2012 підтверджено наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати у розмірі 12145 грн. 96 коп., тому вимога позивача по стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на порушення позивачем порядку стягнення заборгованості з орендної плати, який на його думку, провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, судом не приймаються до уваги, оскільки обрання певного засобу правового захисту є правом сторони права та охоронювані законом інтереси якої, порушено.

Згідно вимог діючого законодавства та відповідно до ст.ст. 1,12 Господарського процесуального кодексу України за захистом свої порушених прав до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, тому позивач звернувся до суду в межах діючого законодавства та не порушуючи порядок стягнення заборгованості.

Крім суми заборгованості з орендної плати позивачем, на підставі умов п.п. 4.1.11 та 7.3 вищевказаної угоди № 3, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення орендних платежів у розмірі 268 грн. 11 коп.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України), проте правило вказаної норми є загальним і не виключає застосування спеціальних правил Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР щодо обмеження пені за прострочення виконання грошових зобов'язань (аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України у справі № 9/269-04 від 26.01.2006).

Тому позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення, за період з 01.09.2012 по 11.11.2012, суму пені - 268 грн. 11 коп., яка теж підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на відсутність у позивача підстав для вимоги щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2003 № 88/03-Л, спростовуються наступним.

Пунктом 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як припинення правовідносин у разі їх порушення.

Приписи ст. 782 Цивільного кодексу України передбачають право наймодавця відмовитися від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 8.4, укладеного сторонами договору, встановлено, що договір може бути розірваним на вимогу однієї із сторін за рішенням відповідного суду у разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт систематичного порушення відповідачем у справі взятих на себе за договором оренди зобов'язань, щодо своєчасної сплати орендної плати, тому, вимога позивача про розірвання укладеного з відповідачем договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2003 № 88/03-Л є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з розірванням договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2003 № 88/03-Л підлягає задоволенню і вимога позивача про звільнення відповідачем приміщення, яке було визначено об'єктом за вказаним договором та передане відповідачу за актом, а саме: нежитлове приміщення за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, 2і, загальною площею 69, 6 кв.м.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю, з віднесенням на відповідача витрат з судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 77, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інвестиційна група «Донбас Інвест», м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 34 А, прим. 4, кім. 2, ідентифікаційний код 32539326 на користь Виконавчого комітету Луганської міської Ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 21796730 заборгованість з орендної плати у розмірі 12145 грн. 96 коп., пеню у розмірі 268 грн. 11 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2682 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання даним рішенням законної сили.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2003 № 88/03-Л.

3. Зобов'язати Приватне підприємство «Інвестиційна група «Донбас Інвест», м.Луганськ, вул. Оборонна, буд. 34 А, прим. 4, кім. 2, ідентифікаційний код 32539326 негайно, з дня набрання даним рішенням законної сили, звільнити нежитлове приміщення, яке належить позивачеві та розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, 2і, загальною площею 69, 6 кв.м.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Дата підписання рішення - 28.12.2012.

Суддя О.О. Седляр