Рішення № 28296906, 17.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р.Справа № 5023/5031/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Паралель-М ЛТД", м. Донецьк до Підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Енерджі", м. Харків про стягнення 49722,82 за участю представників сторін :

позивача - Клименко Ю.В., дов. № 51 від 17.01.2012 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Паралель-М ЛТД", м. Донецьк, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Енерджі", м. Харків про стягнення з відповідача 49722,82 грн., в тому числі: 37691,56 грн. заборгованості за поставлений товар, 720,00 грн. компенсації вартості неповернених паливних карт, 7542,17 грн. інфляційних, 3769,09 грн. 3% річних; судові витрати в сумі 1677,00 грн. позивач просить покласти на відповідача. В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 237/10-08-ЛС від 01.01.2008 р., а саме щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5031/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 28 листопада 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 28 листопада 2012 року надав додаткові докази по справі, а саме: довідку державного казначейства про зарахування судового збору до державного бюджету України, копії витягів з ЄДР про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 26.11.12 р., копію довідки про поточні рахунки позивача, акт звіряння станом на 27.11.12 р., банківські виписки. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання 28 листопада 2012 року представник відповідача не з'явився.

Ухвалою суду від 28 листопада 2012 року розгляд справи було відкладено на 17 грудня 2012 року.

10 грудня 2012 року до матеріалів справи було повернуто поштове повідомлення із відміткою відповідача про отримання - 04 грудня 2012 року.

В судове засідання 17 грудня 2012 року позивач з'явився та надав суду клопотання, у якому просить суд долучити до матеріалів справи уточнений розрахунок інфляційних та 3% річних за договором № 237/10-08 ЛС від 01.01.2008 року.

Відповідача в судове засідання не з'явився, доказів витребуваних судом не надав, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить направлення ухвали суду про відкладення розгляду справи від 28.11.2012 р. відповідачу 30.11.2012 р., що підтверджується відміткою канцелярії суду, на адресу, що зазначена у витягу з ЄДР, але поштове повідомлення про вручення судової ухвали відповідачу до суду на час розгляду справи не повернулося.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п.п. 4.1.3-4.1.5. п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; п.п.4.1.2.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 січня 2008 року між позивачем, ТОВ "Паралель-М ЛТД", та відповідачем, Підприємством з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Енерджі", був укладений договір № 237/10-08 ЛС, згідно умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача паливо (бензини автомобільні та паливо дизельне) з використанням паливних карт, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти паливо від позивача та оплатити його вартість в строки та на умовах, вказаних у даному договорі.

Паливні картки є власністю позивача, за збереження та використання яких відповідач відповідає перед позивачем та зобов'язаний їх повернути позивачу у 5-денний строк після закінчення дії договору, що оформлюється актом здачі-приймання паливних карт, або компенсувати позивачу вартість неповернених паливних карт.

За паливо, що відвантажується за договором, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату щотижнево не пізніше 4 календарних днів з моменту отримання рахунку; остаточний розрахунок за паливо повинен бути проведений відповідачем до 10 робочого дня місяця, який слідує за звітним на підставі накладної (акта) з врахуванням платежів які здійснені відповідачем на протязі звітного місяцю.

01 січня 2008 року між сторонами складено акт приймання-передачі паливних карт у користування за яким позивач передав, а відповідач прийняв паливні картки у користування у кількості 12 штук вартістю 60 грн. за одиницю.

Згідно накладних № 2331/2 від 31.01.2008 року на суму 22402,05 грн., № 2331/3 від 31.01.2008 року на суму 26759,38 грн., № 5856/2 від 29.02.2008 року на суму 8708,17 грн., № 5856/3 від 29.02.2008 року на суму 421,50 грн. позивачем на виконання своїх зобов'язань за договором за вказаний період було відпущено відповідачу палива на загальну суму 58291,10 грн.

Але відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату здійснив лише частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 37691,56 грн. Паливні картки вартістю 720 грн. також позивачу відповідачем не повернуті.

31 грудня 2008 року між сторонами було підписано акт звіряння, а 21 травня 2009 року відповідач направив позивачу лист № 80 у якому гарантував оплату палива за договором згідно графіку який ним вказано у листі. Позивач проти оплати палива за графіком відповідача не заперечував.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 37691,56 грн. та 720 грн. вартості неповернутих паливних карток.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 37691,56 грн. боргу та 720 грн. вартості карток обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на ст. 625 ЦК України позивачем також пред'явлено до стягнення 7542,17 грн. інфляційних та 3769,09 грн. річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті, позовні вимоги позивача в частині стягнення 7542,17 грн. інфляційних та 3769,09 грн. річних. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1609,50 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "ПІІ Енерджі", 61009, Харків, вул. Червоної зірки,10, оф. 2 (в тому числі з п/р 26001011438 в філії № 1 АТ "Регіон-банк", МФО 351975, код ЄДРПОУ 32137101) на користь ТОВ "Параллель-М ЛТД", 83045, м. Донецьк, вул. Олімпієва, 2 б (п/р 26006962494065 в ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", МФО 334851, код ЄДРПОУ 24316073) 37691,56 грн. заборгованість, 720,00 грн. компенсації вартості неповернутих паливних карт, 7542,17 грн. інфляційних, 3769,09 грн. річних та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.12.2012 р.

Суддя Калініченко Н.В.