Рішення № 28296687, 13.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/141/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.12 Справа № 5009/4389/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метком Інвест" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.. Фрунзе, 16, к. 11)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 139677 грн. 88 коп. основного боргу за договором № 683 від 23.06.2010 р., 4407 грн. 55 коп. пені, 1767 грн. 85 коп. річних процентів,

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача: Сакало П.А., дов. № 15 від 10.04.2012 р.

від відповідача: Дєрябіна Ю.В., дов. № 18/224 від 26.12.2011 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 139677 грн. 88 коп. основного боргу за договором № 683 від 23.06.2010 р., 4407 грн. 55 коп. пені, 1767 грн. 85 коп. річних процентів.

В судовому засіданні, відкритому 05.12.2012 р., оголошувалася перерва до 13.12.2012 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 13.12.2012 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. 525, 526, 610, 625, 692 ЦК України, ст.. 231 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору № 683, укладеного з відповідачем 23.06.2010 р., по Реконструкції цеху № 4. Газоочистка печей № 31-38, виконав для останнього підрядні роботи на загальну суму 7028117 грн. 93 коп., про що сторонами підписано Акти здачі - приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Відповідач зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконав частково в розмірі 6888440 грн. 05 коп., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 139677 грн. 88 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Запорізький завод феросплавів». Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 1767 грн. 85 коп. річних процентів, нарахованих за період з 13.06.2012 р. по 13.11.2012 р. Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до ч.6 ст. 231 ГК України до стягнення заявлено пеню в розмірі 4407 грн. 55 коп., нараховану за період з 13.06.2012 р. по 13.11.2012 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що за умовами договору № 683 від 23.06.2010 р. оплата виконаних робіт здійснюється по факту виконаних робіт протягом 20 календарних днів з дня надходження рахунку пред'явленого на підставі підписаного сторонами Акта здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) згідно календарного графіка робіт, довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Позивач не посилається на пред'явлені рахунки та не додає їх копії. Також позивачем не надано доказів направлення відповідачу рахунків на оплату виконаних робіт. Відповідач вважає, що його вина відсутня, оскільки позивачем не доведено факт існування рахунків, пред'явлених на підставі підписаних сторонами Актів здачі-приймання виконаних робіт. Також відповідач не погоджується з вимогами про стягнення річних процентів та пені, оскільки за відсутності рахунків, пред'явлених відповідно до п. 4.1 договору, дата оплати робіт не визначена. Нарахування пені в розмірі 4407 грн.55 коп. відповідач вважає безпідставним, оскільки умовами договору відповідальність у вигляді пені не передбачена.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали, суд встановив, що відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів»(правонаступником якого є відповідач по даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест»23.06.2010 р. укладено договір № 683, за умовами якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) зобов'язався виконати власними силами роботи: Реконструкція цеху № 4. Газоочистка печей № 31-38. Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт з урахуванням вартості матеріалів складає 9500000 грн. Порядок здійснення розрахунків обумовлено розділом 4 договору, яким передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється по факту виконаних робіт протягом 20 календарних днів з дня надходження рахунку від підрядника, пред'явленого на підставі підписаного сторонами Акта здачі-прийняття виконаних робіт (форма КБ-2в) згідно календарного графіку робіт, довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), податкової накладної.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 683 за замовленням товариства «Запорізький завод феросплавів»позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 7028117 грн. 93 коп., про що сторонами підписано акти приймання будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (наявні в матеріалах справи). Відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати за виконані роботи здійснив частково в сумі 6888440 грн. 05 коп., що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем залишилася заборгованість в розмірі 139677 грн. 88 коп. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами сплатити заборгованість за виконані роботи.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Укладений сторонами договір № 683 від 23.06.2010 р. за своєю правовою природою є договором підряду. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Доводи відповідача у справі про ненадання позивачем належних доказів, які свідчать про направлення відповідачу рахунків на оплату виконаних робіт, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З банківських виписок, які надано позивачем на підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати, вбачається, що здійснюючи оплату відповідач зазначав номер та дату рахунку, на підставі якого проводиться оплата. При цьому в призначенні платежу також міститься застереження про часткову оплату рахунку. З урахуванням встановленого суд приходить до висновку, що позивачем надавалися відповідачу рахунки на оплату виконаних робіт.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати виконаних робіт в повному обсязі, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 139677 грн. 88 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті підрядних робіт, вимоги про стягнення 1767 грн. 85 коп. річних процентів, нарахованих за період з 13.06.2012 р. по 13.11.2012 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення 4407 грн. 55 коп. пені, нарахованої за період 13.06.2012 р. по 13.11.2012 р., позивач обґрунтовує з посиланням на п. 6 ст. 231 ГК України.

Згідно з ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. З наведеного вбачається, що неустойка поділяється на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір. Дослідивши положення договору підряду № 683, суд встановив, що умовами договору не передбачена відповідальність замовника за порушення зобов'язань у вигляді пені за несвоєчасне здійснення розрахунків, а стаття 231 Господарського кодексу України визначає лише правило розрахунку штрафних санкцій, при цьому їх розмір має бути закріплений у договорі.

Таким чином, у зв`язку із тим, що у договорі сторони не погодили конкретний розмір пені за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, підстави для стягнення заявленої позивачем пені, нарахованої у порядку статті 231 ГК України відсутні, внаслідок чого в задоволенні вимог про стягнення 4407 грн. 55 коп. пені відмовляється.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"(69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метком Інвест" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.. Фрунзе, 16, к. 11, ЄДРПОУ 36573617) 139677 (сто тридцять дев'ять шістсот сімдесят сім) грн. 88 коп. основного боргу, 1767 (одна тисяча сімсот шістдесят сім) грн. 85 коп. річних процентів, 2878 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 78 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 18 грудня 2012 року.

Суддя І.А. Попова