Рішення № 28295950, 24.12.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 р. Справа № 5024/1666/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Дудар І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн", м. Херсон

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 17075 грн. 67 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - представник Волкова О.О. дов. від 28.11.2012 р.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн»(позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) суму основного боргу в розмірі 15 356 грн. 25 коп., пеню в розмірі 599 грн. 52 коп., штраф в розмірі 1 000 грн. та 3% річних в розмірі 119 грн. 90 коп.

Від представника позивача у порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про уточнення позовних вимог, за якою позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 15 356 грн. 25 коп., пеню в розмірі 597 грн. 88 коп., штраф в розмірі 1 000 грн. та 3% річних в розмірі 119 грн. 57 коп. Також просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Партнер Дістрібьюшн»судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп. Оскільки вищевказана заява не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд прийняв її до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач повторно не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов та витребувані судом документи, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до ст. ст. 64, 77 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 14.07.2012 р. було укладено договір поставки № НХС-813, за умовами якого (п.1.1) позивач зобов'язався передавати у власність товар відповідачу, а останній зобов'язався приймати, оплачувати даний товар та своєчасно повертати тару згідно умов договору.

Згідно п. 6.1. договору, оплата за придбаний товар проводиться покупцем протягом семи календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальник або за згодою сторін, готівкою до каси позивача.

Позивач виконуючи умови договору поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковою накладною № НХН-052844 від 03.08.2012 р. на суму 15 356 грн. 25 коп.

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 15 356 грн. 25 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а т ому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 119 грн. 57 коп.

Здійснивши перевірку правильності зазначених нарахувань, суд дійшов висновок, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 7.1 договору у випадку порушення строків оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 7.3 договору у випадку порушення покупцем строку оплати, він зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 1 000 грн. за кожний день встановлений випадок порушення.

Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 597 грн. 88 коп. та штраф у розмірі 1 000 грн.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Розрахунок пені та штрафу судом перевірено та встановлено, що на підставі зазначених норм та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу до сплати 597 грн. 88 коп. пені та 1 000 грн. штрафу.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн»(73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 169, код ЄДРПОУ 37171990) суму основного боргу у розмірі 15 356 грн. 25 коп., пеню в розмірі 597 грн. 88 коп. штраф в розмірі 1 000 грн., 3% річних в розмірі 119 грн. 57 коп. та 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати.

Повне рішення складено 27.12.2012р.

Суддя В.П.Ярошенко