Ухвала суду № 28295932, 18.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6391/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Банг і Бонсомер»до Київської регіональної митниці про визнання дії протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення №64 від 16.03.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці, в якому просив скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Київської регіональної митниці форми «Р»від 16.03.2012 року № 64 з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 56030, 74 грн.; визнати протиправними дії Київської регіональної митниці щодо здійснення перевірки сплати податку на додану вартість Приватним акціонерним товариством «Банг і Бонсомер», за результатами якої було складено акт від 24.02.2012 року за №н/9/12/100000000/30109727; судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2012 року позов задоволено повністю. Рішення суду вмотивовано тим, що якщо митні органи прийняли вантажні митні декларації та пропустили товар на митну територію України, цим самим вони перевірили та погодились з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, а тому митні органи не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, в тому числі у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати документальної перевірки.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції під час розгляду справи неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Київської регіональної митниці від 14.02.2012 р. №186 робочою групою Київської регіонально митниці у термін з 17.02.2012 по 24.02.2012 року проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ПрАТ «Банг і Бонсомер»(далі - Товариство) вимог законодавства України з питань митої справи при декларуванні товару «Поліамід-6/6.6»за кодом 3908 10 00 90 за період з 01.03.2009 по 31.01.2012 року. За результатами перевірки складено Акт невиїзної документальної перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи № н/9/12/100000000/30109727 від 24.02.2012 року.

В ході перевірки було встановлено, що при декларуванні товару позивачем невірно визначено код УКТЗЕД товарів та невірно зазначено його в графах 33 ВМД (згідно переліку в Акті перевірки), що призвело до порушення Товариством Закону України «Про Митний тариф України»та заниження податкових зобов'язань Товариства по сплаті мита на суму 246 198,80 грн. та по сплаті ПДВ на суму 49239,76 грн.

На підставі Акту перевірки митним органом було винесено податкове повідомлення форми "Р" від 16.03.2012 року №64, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) позивача за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у розмірі 56030,74грн., у т.ч. 47898,84 грн. за основним платежем, 8131,90 грн. за штрафними санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що донарахування Київською регіональною митницею податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України та прийняття на підставі акту перевірки №н/9/12/100000000/30109727 від 24.02.2012 року податкового повідомлення форми «Р»від 16.03.2012 року №64 здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митного контролю при ввезенні товарів у режимі імпорту визначається Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим Наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 року № 314 (далі - Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України, ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів.

Згідно з пунктом 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур»вищезазначеного Порядку при здійсненні митного контролю здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Порядком № 314 та Митним Кодексом України, та надав Київській регіональній митниці необхідні документи, копії яких містяться в матеріалах справи. Працівниками Київської регіональної митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставляння відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.

При цьому, під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до вантажних митних декларацій були відсутні, митницею було підтверджено правильність та достовірність даних, внесених до вантажних митних декларацій.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно із ст.78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставами цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (п.19, 35 ст.1 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до п.2.4 ст.2, пп. б) п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. При цьому платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з п.10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, незалежно до сплати) митним органам.

Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції першої інстанції, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на те, що позивач зробив методологічну помилку, невірно визначив код УКТЗЕД | товарів та невірно зазначив його в графах 33 ВМД, що призвело до заниження суми | податкового зобов'язання по сплаті мита та податку на додану вартість з огляду на наступне, оскільки перевірка правильності класифікації та кодування товарів, класифікація товарів в УКТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці. А тому, посилання відповідача на методологічну помилку Товариства, що призвела до заниження суми податкового зобов'язання є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з заявленою ставкою ввізного мита та з кодом товарної номенклатури, зазначеної позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до обґрунтованого висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не є наслідком методологічних помилок, виявлених у поданих позивачем вантажних митних деклараціях, а тому донарахування позивачу митним органом ввізного мита та податку на додану вартість є необгрунтованим та безпідставним.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що на час ввезення позивачем товару та заповнення декларації (24.10.2011 року) було чинне рішення відділу номенклатури та класифікації товарів Центральної регіональної митниці про визначення коду товару від 15.01.2008 року № КТ-125-148-08(а.с.33), а рішення № КТ-100-5865-2011(а.с.91), на яке посилається відповідач як на підставу відмови в задоволенні позову, було прийняте 06.12.2011 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 21 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.