Постанова № 28295531, 09.10.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/2835/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Промкомплект" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 10.09.2012 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить визнати дії відповідача по проведенню позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Промкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Володар» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., протиправними та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДГІІ в м. Чернігові від 29 травня 2012 р. №0002152320 та №0002142320. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, зменшено суму податкового кредиту позивача та донараховано податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств. Позивач наполягає на тому, що здійснена між ним та контрагентом ПП «Фірма» «Володар» господарська операція є реальною, підтверджена всіма необхідними, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства, первинними бухгалтерськими документами, зокрема податковими накладними, які відповідно до Податкового кодексу є єдиними підставами для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. На час здійснення правочину ПП «Фірма «Володар» та ПП «Промкомплект» не були ліквідовані, припинені, не виключені з ЄДРПОУ, як юридичні особи, мали свідоцтва платників податків, правочин (договір поставки) між ПП «Фірма «Володар» та ПП «Промкомплект» повністю відповідає вимогам ст.ст. 202, 626, 629, 655, 662, 658, 203 Цивільного кодексу України та є дійсним. Твердження податкового органу про недійсність вчиненого правочину є протиправним, оскільки на думку позивача жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними чи недійсними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Крім того, позивач наполягає на тому, що позапланова перевірка проведена з порушенням порядку її проведення, встановленого Податковим кодексом України. Позивач зазначає, що відповідачем було позбавлено його права надати всі необхідні підтверджуючи здійснення господарської операції між ним та контрагентом первинні бухгалтерські документи, оскільки запит про надання таких документів не надходив. На адресу позивача надійшло повідомлення № 2573/10/22-509 від 24.04.2012 р. та наказ № 785 від 24.04.2012 року із якого слідує, що підставою для проведення перевірки ПП «Промкомплект» стали пункти ст.ст. 20, 75, 78, 79 ПК України, позивач вважає, що зазначені статті лише передбачають права податкових органів, та не можуть вважатися підставами для проведення позапланової перевірки. Листом від 28.04.2012 року № 22 позивачем фактично було недопущено ДПІ в м. Чернігові до проведення перевірки, однак акт про недопущення відповідачем складено не було, а перевірка була проведена, що на думку позивача є порушенням його прав. Крім того, позивач наполягає на тому, що п. 78.3 ст. 78 ПК України встановлює заборону на участь працівників податкової міліції в проведенні планових та позапланових перевірок платників податку, якщо такі перевірки не пов'язані із веденням оперативно-розшукових справ. Наказ про проведення перевірки не містить посилань про проведення дослідчої перевірки згідно зі ст. 97 КПК України, ні на реєстрацію заяви/повідомлення про злочин, натомість у проведенні перевірки брав участь працівник податкової міліції. Також позивач наполягає на тому, що в акті перевірки йдуться посилання на нормативно-правові акти, що втратили чинність, а саме: Закон України «Про податок на додану вартість» та «Порядок повнення податкових накладних» затверджений наказом ДПА України №165 від 30.05.97р. В акті перевірки досліджено видаткову накладну, що не відповідає дійсності та шляховий лист, в той час як підприємство в своїй діяльності використовує подорожній лист, форма якого затверджена наказом Мінтрансу/Мінюсту України від 29.12.95р. №488/346. В акті перевірки наведено прізвище водія, якого в штаті підприємства ніколи не було. Все це свідчить про неправомірність проведеної перевірки, а відтак і про неправомірність донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

В судовому засіданні представники позивача подали клопотання про залишення без розгляду пункту першого позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Промкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Володар» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. В іншій частині позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.10.2012 року позовну заяву в частині визнання протиправними дій відповідача по проведенню позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Промкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Володар» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р було залишенно без розгляду.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що під час проведення перевірки ПП «Фірма «Володар» було встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Зазначене свідчить про відсутність реальних господарських операцій між сторонами, та договори між контрагентами не були спрямовані на настання реальних правових наслідків. Підставою для формування валових витрат підприємства та включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є реальне здійснення цих витрат та реальна сплата податкових зобов'язань в зв'язку із здійсненням реальних господарських операцій. Тобто, на думку ДПІ в м. Чернігові, первинні бухгалтерські документи, виписані на виконання поставки товарно-матеріальних цінностей від ПП «Фірма «Володар» до ПП «Промкомплект» не можуть бути підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Наведене свідчить про правомірність податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Чернігові.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що ДПІ в м. Чернігові ДПС було направлено ПП «Промкомплект» лист від 24.04.2012 року № 2573/10/22-509 з повідомленням про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Володар» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., відповідно до якого позивача було зобов'язано забезпечити надання необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій, відповідно до листа перевірка повинна була розпочатися 24.04.2012 року у приміщенні ДПІ в м. Чернігові. До листа було додано наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 785 від 24.04.2012 року, згідно якого перевірка призначена на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Промкомплект» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Володар» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 10.05.2012 року № 3058/22/24834483. Перевіркою встановлено порушення п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року на 11879 грн.; п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 9503,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.05.2012р. №0002142320, №0002152320 про визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 11880 грн. (податок - 11879 грн. і санкція - 1 грн.) та податку на додану вартість в сумі 9504 грн. (податок - 9503 грн. і санкція - 1 грн.).

Податкові повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПС України в Чернігівській області та ДПС України, рішеннями № 998/10/10-215 від 26.07.2012 року та № 904/0/61-12/10-2115 від 27.08.2012 року скарги позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові ДПС №0002142320, №0002152320 від 29.05.2012р. - без змін.

В акті перевірки зазначено, що ПП «Фірма «Володар» було здійснено поставку товарно-матеріальних цінностей на адресу ПП «Промкомплект» згідно рахунків-фактур № 54 від 14.01.2011 року та № 75 від 14.01.2011 року. В судовому засіданні було встановлено, що на виконання цієї господарської операції ПП «Фірма «Володар» було виписано позивачу видаткові накладні № 140102 від 14.01.2011 року, № 140101 від 14.01.2011 року та податкові накладні № 140102 від 14.01.2012 року та № 14.01.01 від 14.01.2011 року.

Згідно платіжного доручення № 39 від 25.01.2012 року позивачем було здійснено оплату поставленого ПП «Фірма «Володар» товару. Транспортування товару до ПП «Промкомплект» було здійснено власним транспортним засобом позивача - автомобілем державний номерний знак № НОМЕР_1, про що свідчить подорожній лист вантажного автомобіля від 14.01.2011 року, оформленого у відповідності до вимог Наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346.

В судовому засіданні також було встановлено, що ПП «Промкомплект» було реалізовано отриманий товар від ПП «Фірма «Володар» іншим контрагентам, а саме: Пат «Куликівське молоко», ВАТ «Домобудівник», ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», ЗАТ «Млибор», ВАТ «ПМК-210», ВАТ «Чернігівбуд»/УММ ВАТ «Чернігівбуд», КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради, Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова, КП «Чернігівводоканал» згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних, податкових накладних та довіреностей на отримання товару (а.с. 56-92).

Як свідчать надані позивачем копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ПП «Фірма «Володар» (а.с. 52), довідки № 353854 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 53), свідоцтва № 100296234 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 51) на момент здійснення поставки товарно-матеріальних цінностей ПП «Фірма «Володар» не було ліквідовано, припинено, не виключено з ЄДРПОУ, як юридичну особу, підприємство мало свідоцтво платника ПДВ.

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення витрат позивача до складу валових витрат та включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ПП «Промкомплект» та ПП «Фірма «Володар».

Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

ДПІ в м. Чернігові не надано суду доказів того, що ПП «Промкомплект» не було використано у власній господарській діяльності отримані товарно-матеріальні цінності від ПП «Фірма «Володар», навпаки в судовому засіданні встановлено, що позивач отримав зазначений товар згідно належним чином оформлений первинних бухгалтерських документів, оплатив зазначений товар та реалізував його третім особам внаслідок чого позивачем отримано економічну вигоду, що підтверджує факт використання цих товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності ПП «Промкомплект».

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на оплату товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у ПП «Фірма «Володар» позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" включив до складу валових витрат підприємства, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення валових витрат та заниження податку на прибуток є безпідставними, як і подальше донарахування сум податку на прибуток.

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес"АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд приходить до висновку про те, що дана господарська операція створила реальні юридичні наслідки для ПП «Промкомплект», в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів та перепродаж цих товарів іншим контрагентам, що підтверджує використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, та є підставою для формування валових витрат підприємства з врахуванням витрат на оплату цього товару, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд приходить до висновку, що ДПІ в м. Чернігові неправомірно донарахувала ПП «Промкомплект» податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2012 р. №0002152320 та №0002142320, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби № 0002152320, № 0002142320 від 29.05.2012 року.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя підпис О.В. Кашпур