Рішення № 28294553, 28.12.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_______________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5028/10/74/2012

Позивач: Державне підприємство "Добрянське лісове господарство",

вул. Фрунзе, 24а, смт. Добрянка, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15011

Відповідач: Приватне підприємство "Регіон Трейд",

вул. Пушкіна, 42, м. Полтава, 36039

Предмет спору: про визнання договору недійсним

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

позивач: Алексієнко Є.В., довіреність № 34 від 28.11.2012, юрист

Биргазов О.В., довіреність № 35 від 28.11.12р., начальник відділу лісового господарства

відповідач: не з"явився

Рішення оголошується після оголошеної 10.12.2012р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.12.2012р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Державним підприємством "Добрянське лісове господарство" подано позов до Приватного підприємства "Регіон Трейд" про визнання договору поставки № 03/08 від 28.05.2008р. недійсним. Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю вищевказаного договору наказу Державного комітету лісового господарства № 42 від 19.02.2007р., ст. 71 Лісового кодексу України та ст. 203 Цивільного кодексу України (підписання договору не уповноваженою особою позивача).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с.47, 77).

На адресу суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій зазначено, що строк позовної давності за спірним договором сплив 28.05.2011 року (а.с. 48) Крім того, відповідачем було надіслане клопотання про витребування доказів з господарського суду м. Києва щодо чинності вжитих ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2007р. заходів до забезпечення позову щляхом зупинення дії п.1 наказу Державного комітету лісового господарства № 42 від 19.02.2007р., на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

Судом клопотання представника відповідача щодо застосування строків позовної давності залучено до матеріалів справи для розгляду по суті.

Клопотання відповідача щодо витребування доказів відхилено судом в зв"язку із тим, що Єдиний державний реєстр судових рішень містить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.09р. по справі № 22-а-2437/08р. ( про перегляд в апеляційному порядку постанови господарського суду м.Київа від 05.04.2007р. по справі № 45/63-70-А в межах якої було вжито заходи до забезпечення позову щляхом зупинення дії п.1 наказу Державного комітету лісового господарства № 42 від 19.02.2007р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом, а тому, за наявності судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, немає необхідності витребовування таких судових рішень у судових установ.

Представник позивача надав до матеріалів справи заяву про відновлення пропущеного строку позовної давності щодо визнання недійсним договору поставки № 03/08 від 28.05.08р. (а.с. 78-80), з підстав зміни керівництва та відсутністю жодних претензій з боку відповідача (поставки в 2011-2012 році не здійснювались взагалі).

Представники позивача підтримали позов та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд відмовив в задоволенні позову виходячі з наступного.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору поставки № 03/08 від 28.05.2008р.

Відповідно до п. 1.1. спірного Договору поставки № 03/08 від 28.05.08р., укладеного між Приватним підприємством „Регіон Трейд" (покупець) та Державним підприємством „Добрянським лісовим господарством" (продавець), продавець зобов"язується передавати партіями у власність покупця, а покупець приймає та сплачує сировину для крипільних робіт (рудстійка), в подальшому товар.

Згідно п. 2.1., 2.4. спірного Договору, вартість товару, що постачається за 1 метр кубічний складає 140 грн. (довжина -2 метри), 160 грн. (довжина -4 метра) з урахуванням НДС, без урахування інших послуг та матеріалів, необхідних для відправки з/д вагона, без урахування вартості з/д тарифа. Товар повинен відповідати таким вимогам: діаметр 9-14 см, довжина -2 та/чи 4 метра, сосна, відсутність гнилі, сухостою, горілої деревини і т.п., у відповідності до ГОСТів.

Згідно п. п. 4.1., 4.4., 4.5. спірного Договору, продавець зобов"язується постачати покупцю щомісячно не менше 5 з/д полувагонів з товаром у місяць (кількість -350 метрів кубічних). Передача товару покупцю здійснюється партіями на протязі всього строку дії цього договору. Продавець зобов"язується завантажувати та відправляти з/д вагон(и) з товаром в кількості не менше, ніж вказано у п. 4.1. договору, до останнього календарного дня кожного місяця.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. спірного Договору, договір вступає в силу з 28 травня 2008 року та діє до 31 грудня 2009 року, а по зобов"язанням до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань. Цей договір вважається пролонгованим на один рік, у випадку відсутності письмової згоди про намір припинення договору за 14 календарних днів до моменту його закінчення.

Статтею 203 Цивільного кодексу передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, у т.ч: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.099р., відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Позивач вважає, що договір повинен бути визнаний судом недійсним тому, що наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007р. № 42 було затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 1.5. Положення регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів; реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі; не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні. В умовах спірного договору визначено кількість деревини яку ДП „Добрянське лісове господарство" зобов"язується поставляти щомісячно відповідачу та зафіксовано на весь час дії договору вартість деревини, що суперечить вимогам наказу № 42 від 19.02.2007р. Державного комітету лісового господарства України . Позивач вважає, що укладення оспорюваного договору поставки із заздалегідь визначеними об"ємами деревини та заздалегідь визначеною ціною необробленої деревини суперечить вимогам законодавства України.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячі з наступного.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.07р. по справі № 45/63-70А ( а.с. 53-54) було вжито заходи забезпечення позову, а саме: зупинено дію п. 1 наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.07р. № 42 „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини", зареєстрованого в міністерстві юстиції України 26.02.07р. за № 164/13431 та Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, до розгляду справи № 45/63-70-А по суті.

Згідно з приписами ч.3 ст.117 КАС України, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Постановою господарського суду міста Києва від 05.04.07р. по справі № 45/63-70-А позов ВАТ „Аверс", ТОВ „Калиновський ЕЗДМ", ЗАТ „Фанплит", ВАТ „Перечинський лісохімічний комбінат" до Державного комітету лісового господарства України про визнання недійсним п. 1 Наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.07р. № 42 „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" та Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини був задоволений повністю, визнано недійсним п. 1 Наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.07р. № 42 „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" та Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини та пунктом 4 зазначеної постанови суду від 05.04.07р. було скасовано заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.07р. № 45/63-70-А (а.с. 52-60). При цьому в Постанові господарського суду міста Києва від 05.04.07р. по справі № 45/63-70-А було зазначено, що вона набирає чинності в порядку, встановленому в ст.. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3,5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Постанова господарського суду міста Києва від 05.04.07р. по справі № 45/63-70-А була оскаржена в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.09р. по справі № 22-а-2437/08р., постанову господарського суду міста Києва від 05.04.07р. було скасовано та прийнято нову постанову про відмову у позові в повному обсязі ( а.с.95-97).

Таким чином за період з 12.03.07р. по 26.01.09р. було зупинено дію п. 1 наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.07р. № 42 „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.07р. за № 164/13431 та Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, а тому, при підписанні спірного договору 28.05.2008р. сторони не могли порушити п.1 наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.07р. № 42 , оскільки на той період часу п.1 цього наказу не діяв.

Також позивач вважає, що договір повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки договір поставки укладено від імені директора ДП „Добрянське лісове господарство" Гороховським І.О., проте в період часу з 20 грудня 2006 року по 18.12.09р. згідно наказу № 238-к від 20.12.06р. директором ДП „Добрянське лісове господарство" було призначено Сороку М.Г. (а.с. 30). З Державним комітетом лісового господарства України та Сорокою Миколою Григоровичем були укладені контракти від 20.12.06р., від 05.12.07р., від 08.12.08р., про те що Сорока Микола Григорович наймається на посаду директора Державного підприємства „Добрянське лісове господарство" на термін з 20.12.06р. по 19.12.07р., з 20.12.07р. по 19.12.08р., з 19.12.08р. по 18.12.09р. (а.с. 31-43)., а тому особа, зазначена в договорі, як директор Гороховський И.О. є неуповноваженою особою.

Проте, суд не приймає такий довод позивача виходячи з наступного.

У відповідності до п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства і скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. При цьому схвалення правочину особою, від імені якої діяв представник, полягає у вчиненні такою особою одностороннього правочину, направленого на визнання дій представника.

Згідно матеріалів справи, позивач на протязі 2008-2010р. виконував спірний договір, виконавши заявки відповідача щодо поставки деревини за зазначеними у договорі цінами на суму 231854,37 грн. ( а.с.78,80), тобто юридична особа-позивач на протязі трьох років вчиняла дії щодо виконання спірного договору. Крім того, зараз керівником позивача є саме та особа, яка підписала спірний договір (Горохівський І.О.).

В п. 9.2. Роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99р. за № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визначенням угод недійсними" із змінами і доповненнями зазначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Щодо твердження позивача про те, що договір повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки відповідно до наказу Мінекоресурсів України від 01.06.2000р. № 37, яким затверджена Розрахункова лісосіка для постійних лісокористувачів державних лісогосподарських підприємств Чернігівської області на 2001р. та наступні роки, позивачу визначена розрахункова лісосіка в розмірі 85700 м3 ліквідної деревини на рік ( а.с.26-29, 67-69), суд вважає наступне.

Відповідно до ч.2 п. 10 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.07р. за № 761, загальний обсяг заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування не повинен перевищувати розмір розрахункової лісосіки за період її дії.

Згідно ст. 71 Лісового кодексу України, лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється.

Відповідно до ст. 43 Лісового кодексу України, розрахункова лісосіка - щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів. Розрахункова лісосіка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Позивач зазначає, що визначення в оспорюваному договорі обсягів поставки рудничного стояку на рівні 4200 метрів кубічних на рік є завідомо невиконуємим зобов"язанням, що тягне за собою застосування фінансових санкцій до підприємства та порушенням вимог лісового законодавства.

Однак, по-перше, про те, що наказом Мінекоресурсів України від 01.06.2000р. № 37 позивачу визначена розрахункова лісосіка в розмірі 85700 м3 ліквідної деревини на рік, було відомо позивачу на день укладення спірного договору, тобто 28.05.2008р., по-друге, зміна обсягів поставки деревини можлива за згодою сторін або , в разі не досягнення згоди, щляхом подання позову до суду про внесення змін до договору, а ні шляхом визнання договору недійсним. Крім того, статтею 261 встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права( ч.1).

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України , позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що позивачу на момент укладення спірного договору 28.05.2008р. було відомо як вимоги п.1 наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.07р. № 42, ст..71 Лісового кодексу так і визначена позивачу розрахункова лісосіка в розмірі 85700 м3 ліквідної деревини на рік, з урахуванням письмової заяви відповідача про застосування строків позовної давпості, суд вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо вимог про визнання договору поставки № 03/08 від 28.05.08р. недійсним.

Згідно ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Заява позивача щодо поновлення строку позовної давності (а.с.78) задоволенню не підлягає, оскільки ні відсутність претензій з боку відповідача, ні зміна керівництва, тим більш, що саме діючий керівник підписав спірний договір, - не є поважними причинами пропуску позовної давності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено заканом.

Згідно п.п.1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору у сумі 1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року. В даному випадку, розмір судового збору за подання немайнового позову складає 1073,00 грн. Позивачем сплачено 1677,00 грн. судового збору, що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 1690 від 25.10.2012р. на суму 1677,00 грн. в матеріалах справи (а.с. 8).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу має бути повернуто 604,00 грн. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням № 1690 від 25.10.2012р.

Керуючись ст.ст. 1, 22, 32, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В позові відмовити повністю.

2. Повернути позивачу -Державному підприємству „Добрянське лісове господарство" (15011, Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Добрянка, вул. Фрунзе, 24 а, р/р 2600031327 у ВАТ Банк „Олімпійська Україна" у м. Києві, МФО 322324, код ЄДРПОУ 00993509) надлишково сплачений судовий збір в розмірі 604,00грн., згідно платіжного доручення № 1690 від 25.10.2012р., оригінал якого знаходяться в матеріалах справи № 5028/10/74/2012.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28.12.12р.

Суддя І.Г.Мурашко

28.12.12