Рішення № 28294071, 18.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р.Справа № 5023/3229/12 вх. № 3229/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

за участю : позивача - не з"явився, відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м. Дніпропетровськ

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 189903,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг у розмірі 189903,27 грн., з яких: 145660,62 грн. борг по переказному векселю; 4920,00 грн. витрати по оплаті нотаріальних послуг; 12450,75 грн. 3% річних; 25516,40 грн. інфляційні; 1355,50 грн. збитків, пов'язаних з відновленням права на втрачений вексель. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 03.08.2012 року, місцезнаходження відповідача -61171, м. Харків, Салтівське шосе, 244, кор. А, кв. 56, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

В межах господарських відносин між ТОВ "Сервісопторг" (далі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач), було укладено договір поставки паперової продукції в асортименті, за умовами якого Позивач поставляв паперову продукцію в асортименті, а Відповідач, був зобов'язаний приймати та оплачувати даний товар.

В рахунок погашення заборгованості за поставлений товар, 08 червня 2009 року Позивач склав у м. Дніпропетровську відносно Відповідача переказний вексель серії АА № 0063686 зі строком платежу за пред'явленням, не раніше 08 липня 2009 року, за місцем платежу: КБ "Приватбанк", р/р 26000138532001, МФО 305299 у м. Дніпропетровську, на суму 145 660 (сто сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят) гривень 62 коп. Відповідачем переказний вексель було акцептовано, шляхом рукописного вчинення на лицьовій стороні векселя власних реквізитів та підпису скріпленого його печаткою.

Вказаний переказний вексель серії АА № 0063686 (далі - Переказний вексель) було пред'явлено Позивачем до платежу 28 вересня 2009 року за місцем платежу в КБ "Приватбанк" у м. Дніпропетровську. За пред'явленим до платежу переказним векселем платіж не був вчинений.

01 жовтня 2009 року Позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 для вчинення протесту про несплату переказного векселю.

02 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було опротестовано переказний вексель у неплатежі проти Платника - акцептанта Відповідача, про що був складений Акт про протест векселя про несплату зареєстрованого в реєстрі за № 6835.

02 жовтня 2009 року на підставі протесту переказного векселя про несплату за реєстровим № 6835, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 був вчинений виконавчий напис за реєстром № 6836, за яким з Відповідача на користь Позивача стягнуто суму у 150 580 (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень 62 коп., які складалися з: 145 660,62 грн. - сума основного боргу за векселем; 2 460,00 грн. - витрати по вчиненню протесту векселя; 2 460,00 грн. - витрати по вчиненню виконавчого напису.

15 жовтня 2009 року постановою державного виконавця ВДВС Фрунзенського МУЮ м. Харкова було відкрито виконавче провадження про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми в розмірі 150 580,62 грн. на підставі виконавчого напису від 02.10.2009 року за реєстровим № 6836.

17 травня 2010 року постановою державного виконавця ВДВС Фрунзенського МУЮ м. Харкова виконавче провадження про стягнення Відповідача на користь Позивача суми в розмірі 150 580,62 грн., було закінчено. Матеріали виконавчого провадження разом з оригіналом переказного векселю, актом про протест векселя про несплату та виконавчим написом з ВДВС Фрунзенського МУЮ м. Харкова направлено до ВДВС Московського МУЮ у м. Харкові за територіальною належністю виявленого майна боржника, але при пересилці були втрачені.

Отже, оригінал переказного векселя серії АА № 0063686 від 08.06.2009 року з оригіналом акту про протест векселя про несплату від 02.10.2009 року, реєстровий № 6835 та оригінал виконавчого напису нотаріуса від 02.10.2009 року, реєстровий № 6863, що разом були підшиті до матеріалів виконавчого провадження, були втрачені.

У зв'язку з чим, Позивач був змушений звернутися до суду з заявою про визнання недійсним втраченого векселя та відновлення прав на втрачений цінний папір.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.05.2012 року, яке набрало законної сили 18.05.2012 року, вирішено: "Визнати недійсним втрачений переказний вексель серії АА № 0063686 на суму 145 660,62 (сто сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят) гривень 62 коп. складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (код ЄДРПОУ 31543614) 8 червня 2009 року у м. Дніпропетровську відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зі строком платежу за пред'явленням, не раніше 8 липня 2009 року за місцем платежу: ПАТ "КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровську, МФО 305299, р/р 26000138532001. Відновити право на втрачений переказний вексель серії АА № 0063686 на суму 145 660,62 (сто сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят) гривень 62 коп. складений 8 червня 2009 року у м. Дніпропетровську відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зі строком платежу за пред'явленням, не раніше 8 липня 2009 року за місцем платежу: ПАТ "КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровську, МФО 305299, р/р 26000138532001, за законним векселедержателем Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (код ЄДРПОУ 31543614).".

Статтею 267 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги. Рішення про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним є підставою для здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя замість визнаного недійсним та для відновлення зобов'язаними за векселем особами передавальних написів.

Згідно з ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 28 Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі" передбачено, що шляхом акцепту трасат зобов'язується здійснити платіж: за переказним векселем при настанні строку платежу.

Статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлено, що в разі видачі векселя виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно статті 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Згідно зі змістом статті 1 "Уніфікованого Закону про переводний вексель та простий вексель", вексель це безумовний наказ, сплатити визначену суму грошей.

Відповідно статті 44 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель зі строком платежу за пред'явленням, то протест повинен бути здійснений у порядку для здійснення протесту у неакцепті.

Таким чином, вбачається, що Відповідач, не здійснивши платіж по переказному векселю серії АА № 0063686, який було пред'явлено до платежу 28.09.2009 року, порушив грошове зобов'язання.

Крім того, обов'язковій оплаті як грошове зобов'язання, підлягає понесені Позивачем витрати по сплаті нотаріальних послуг за вчинення протесту векселя та виконавчого напису в розмірі 4 920,00 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України, а також статті 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зроблених Позивачем розрахунків сума 3% річних, що підлягає стягненню з Відповідача, складає 12 450,75 грн., а сума інфляційних нарахувань складає 25 516,40 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1355,50 грн. збитків, які складаються з: 38,50 грн. судових витрат та 1317,00 грн. витрати за публікацію оголошення в засобах масової інформації про виклик держателя втраченого векселя.

Проте, суд не може погодитись з вимогою позивача про стягнення 38,50 грн. судових витрат з відповідача як збитків, оскільки ці витрати є судовими витратами, що понесені позивачем при розгляді цивільної справи у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1317,00 грн. витрат за публікацію оголошення в засобах масової інформації про виклик держателя втраченого векселя. Проте, до матеріалів справи надані докази оплати цих витрат в сумі 1104,60 грн. (а.с. 23-25: рахунок на оплату № 120 від 18.01.2012 року на суму 576,00 грн.; рахунок на оплату № 121 від 18.01.2012 року на суму 1,60 грн.; рахунок-фактура № 568л від 27.02.2012 року на суму 527,00 грн.; копія платіжного доручення № 2027 від 26.01.2012 року на суму 577,60 грн. та копія платіжного доручення № 2546 від 27.02.2012 року на суму 527,00 грн.), а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині у розмірі 1104,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення боргу по переказному векселю, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61171, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Н. Перемоги, 30-А, код ЄДРПОУ 31543614) - 145660,62 грн. боргу по переказному векселю серії АА № 0063686; 4920,00 грн. витрат по сплаті нотаріальних послуг; 12450,75 грн. трьох відсотків річних; 25516,40 грн. інфляційних нарахувань, 1104,60 грн. витрат за публікацію оголошення в засобах масової інформації про виклик держателя втраченого векселя; 3793,05 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 21 вересня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.