Постанова № 28293973, 24.12.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4220/2012

16 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарі Кулику О.П.

за участю представників позивача -Довгенка О.Г., Костенка В.В. -за довіреностями,

Череваня О.О. -за посадою,

представника відповідача -Дячука О.А. -за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Октан Трейд»до інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

У жовтні 2012 року до суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Октан Трейд»до інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.07.2012 року інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області в ході планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів АЗС № 73, яка орендується ТОВ «Октан Трейд», розташованої за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 125, відібрано зразки дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки В, вид 11, для проведення лабораторних випробувань, про що складений акт відбору зразків продукції № 000004 від 16.07.2012.

09.08.2012 листом № 625 відповідач повідомив, що відібрані під час перевірки зразки дизельного палива не відповідають вимогам ДСТУ 4840:2007 за вмістом води, що підтверджується паспортом якості № 5914 від 26.07.2012, складених Випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів.

Також Випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів за зверненням позивача проведено перевірку дизельного палива з партії товару, що була наявна на АЗС на момент здійснення перевірки відповідачем. Результат перевірки зафіксований у паспорті якості № 7079, в якому йшлося про відповідність палива вимогам ДСТУ 4840:2007. У свою чергу позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги законодавства при здійсненні відбору проб дизельного палива, а саме: представники інспекції здійснювали відбір зразків дизельного палива у непідготовлений посуд, а в привезені пляшки з-під горілчаного виробу об'ємом 0,5 та 1 літра, які перед відбором проби промили водою, чим порушили п. п. 4.2.6, 4.2.8 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах та установах України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 4 червня 2007 року № 271/121 (далі -Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів); п. 9.1 вимог ДСТУ 4488, яким передбачено розлив проб у чисті сухі скляні або полімерні пляшки.

Також відповідно до розділу 3 Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів у разі виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафтопродуктів нейтральною лабораторією, з метою визначення відповідності показників якості нафти та/або нафтопродуктів вимогам нормативних документів, здійснюються арбітражні випробування або вимірювання, в порушення чого відповідачем зроблено не було.

В порушення вимог ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»до позивача застосований штраф за виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі 300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що суб'єкт владних повноважень діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Октан Трейд» зареєстровано виконавчим комітетом Черкаської міської ради Черкаської області 20.05.2010 року за № 10261020000010651.

Відповідач -інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена планова перевірка з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на АЗС № 73 ТОВ «Октан Трейд», за результатами якої складено акт перевірки № 000082 від 16.07.2012 року (а.с. 15).

Суд зауважує, що в акті перевірки № 000082 від 16.07.2012 року в розділі «порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки»перевіряючими здійснено запис слідуючого змісту: «плановою перевіркою АЗС № 73 ТОВ «Октан Трейд»за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 125, здійснено технічний пролив А-95 з ПРК № 1 об'ємом 20 дм. куб. та ДП з ПРК № 1 об'ємом 20 дм куб., порушень щодо недоливу пального не виявлено. Під час перевірки здійснено відбір зразків на лабораторні дослідження, про що складено акт відбору № 000004 від 16.07.2012».

Відповідно до рішення про відбір зразків продукції від 16.07.2012 № 000004 доручено посадовим особам відповідача здійснити відбір зразків продукції А-95 та ПД в кількості 3 дм куб. для проведення експертизи (випробування), яка буде проводитися в ТОВ «Випробувальний центр палива мастильних матеріалів»м. Київ, вул. Суворова, 1.

Згідно із актом про відбір зразків від 16.07.2012 № 000004 ( а.с. 22) посадовими особами відповідача відібрано зразки дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки В, вид 11, для проведення лабораторних випробувань.

Далі, судом встановлено, що листом від 09.08.2012 № 625 відповідач повідомив позивача, що відібрані під час перевірки зразки дизельного палива, не відповідають вимогам ДСТУ 4840:2007 за вмістом води, що підтверджується паспортом якості № 5914 від 26.07.2012, складених Випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів. Також відповідач повідомив, що розгляд матеріалів справи (згідно акту перевірки від 16.07.2012 № 000082) відбудеться 16 серпня 2012 року за адресою м. Черкаси, вул. Крупської, 56 та просили надати представника підприємства з належно оформленим дорученням.

16.08.2012 відповідачем без участі представника позивача винесена постанова № 81 «Про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до ТОВ «Октан Трейд»застосовано штраф у розмірі 829 785, 60 грн. за порушення ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»внаслідок реалізації партії дизельного пального підвищеної якості (Євро) марки В, вид 11, виробник -ПАТ «Укртатнафта», яке не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007.

Не погоджуючись із даною постановою про накладення штрафу, позивач оскаржив її до суду.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим, визначаться «Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг», затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 р. №310 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 р. за №743/21056 (далі - Порядок).

Згідно з п. 1.4 Порядку органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з п. 2.3 Порядку посадові особи, які проводять перевірку, залежно від виду діяльності суб'єкта господарювання та завдання на перевірку перевіряють і аналізують стан дотримання вимог законодавства під час придбання, замовлення або використання споживачами продукції, яка реалізується на території України.

Згідно з п. п. 3.1, 3.4, 3.7 Порядку, за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. У разі коли перевіркою встановлено реалізацію продукції, якість якої не відповідає вимогам нормативно-правових актів чи документів або/та яка реалізовувалася з порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів, в обов'язковому порядку заповнюється відповідний додаток до акта перевірки, у якому проставляються номер і дата складання акта. До акта перевірки можуть додаватися документи, копії документів, акти про відбір зразків, пояснення тощо, які є його невід'ємною частиною.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 17 Закону № 877-V для з'ясування питань, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника може призначатися експертиза (випробування).

Основні вимоги до відбору у суб'єктів господарювання - підприємств (їх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі, ресторанного господарства і послуг, зразків або проб товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення дослідження (експертизи) у відповідних лабораторіях та інших установах визначаються «Порядком відбору у суб'єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994, № 215 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», із змінами та доповненнями.

У відповідності до п.4 Порядку відбору у суб'єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості форма акта відбору зразків (проб) товарів затверджується Мінекономрозвитку. В акті зазначається кількість відібраних зразків товарів (за масою, мірою, об'ємом), для якого виду досліджень вони відібрані та за якими показниками проводитиметься їх дослідження, а також робиться запис про заборону реалізації (відвантаження) партії товарів, з якої відібрано зразки (крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 5 цього Порядку), до отримання результатів дослідження.

Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно акту відбору зразків продукції від 16.07.2012р., в порушення п. 4 Порядку відбору у суб'єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, кількістю відібраної продукції (одиниці виміру), не зазначено для якого саме дослідження вони відібрані.

Вимоги щодо контролювання якості нафтопродуктів на автозаправних станціях регламентовано Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 року №271/121 (далі-Інструкція).

Відповідно до розділу 1 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 р. №271/121, якою регламентовано вимоги щодо контролювання якості нафтопродуктів на автозаправних станціях, визначено, що сертифікат відповідності - документ, який підтверджує зокрема, що продукція відповідає установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Паспорт якості - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Як встановлено в судовому засіданні, на паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В, виду 11, яке реалізовувалося на перевіряємому об'єкті видано сертифікат відповідності UA1.035.0147228-12 ( а.с. 42), паспорт якості № 686 від 25.05.2012 року ( а.с. 43), сертифікат відповідності UA1.035.0070536-12 ( а.с. 44), паспорт якості № 1220 від 25.06.2012 року ( а.с. 45), відповідно до яких паливо відповідає усім обов'язковим вимогам ДСТУ 4840:2007.

Крім того, позивач зауважує про порушення перевіряючими процедури відбору зразків, а саме представники інспекції здійснювали відбір зразків дизельного палива у непідготовлений посуд, а в привезені пляшки з-під горілчаного виробу об'ємом 0,5 та 1 літра, які перед відбором проби промили водою та здійснювали відбір безпосередньо в кожну пляшку, що підтвердили у судовому засіданні представники позивача, які були безпосередніми свідками такого відбору.

Суд зауважує, що відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів, контрольна проба -це частина сукупної проби, яка використовується для проведення випробувань; арбітражна проба -це частина сукупної проби, яка зберігається на випадок арбітражних випробувань; сукупна проба - проба, складена з декількох точкових проб, відібраних у відповідному порядку і змішаних у вказаному в ДСТУ 4488 співвідношенні; точкова проба - проба, відібрана в один прийом. Вона характеризує якість нафти та/або нафтопродукту на певному заданому рівні в резервуарі чи транспортному засобі, а також якість нафтопродукту в одному тарному місці (бочці, бідоні, бутлі).

Відповідно до п. 4.2.1 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.

Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті. На етикетці проби, відібраної з роздавального крана колонки, зазначають реквізити АЗС, назву, марку та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, номер нормативного документа на нафтопродукт, номер роздавальної колонки, дату і час відбирання проби, прізвище, ім'я та по батькові працівників(а) АЗС, представника органу контролю (підрозділу) і, за необхідності, - інших посадових осіб, які брали участь у відбиранні проби.

Одна частина проби разом з актом відбирання проби надсилається для лабораторних випробувань, а дві інші з другим примірником акта, у разі суперечностей, - зберігаються на АЗС як арбітражні протягом 45 діб. При отриманні паспорта якості, що підтверджує відповідність нафтопродукту вимогам нормативного документа, проба, що зберігається на АЗС, вилучається раніше завершення терміну, визначеного ДСТУ 4488.

Згідно із п. 4.2.4 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту під час приймання або відвантажування поділяють на три частини: одну частину випробовують, а дві інші - зберігають опломбованими як арбітражні.

Пунктом 4.2.6 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів передбачено, що для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки (далі - ПРК), оливороздавальної колонки (далі - ОРК) оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.

Відповідно 4.2.8 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів проби запаковують у чистий сухий скляний посуд. Пляшки заповнюють не більше ніж на 90 % місткості і герметично закупорюють пробками або гвинтовими кришками, які не розчинні в нафті або нафтопродуктах. Горловину закупореної проби, призначеної для зберігання як арбітражна проба або для транспортування до сторонньої випробувальної лабораторії, обгортають поліетиленовою плівкою, обв'язують шпагатом, кінці якого протягують в отвір етикетки (форма етикетки має відповідати вимогам ДСТУ 4488). Кінці шпагату пломбують або опечатують. Допускається кінці шпагату приклеювати до пляшки етикеткою.

Як встановлено у судовому засіданні, представниками відповідача в порушення вищезазначених вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів, відбір сукупної проби здійснювався не в металеву посудину з подальшим розливом в окрему скляну тару ( контрольна та арбітражна проби), а відразу в кожну пляшку окремо, та пляшки перед відбиранням проби були промиті водою, що порушує вимогу про розлив сукупної проби у чистий сухий скляний посуд.

Представник відповідача у судовому засіданні не надав доказів правомірності дій посадових осіб під час відбору проб дизельного пального.

В той же час, відповідно до п. 4.2.9 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів порушення вимог ДСТУ 4488, допущені під час оформлення проб, фіксуються лабораторією в журналі реєстрації проб за формою N 3-НК (додаток 3). Результати випробування таких проб не можуть використовуватись для оформлення паспортів якості на партію нафти або нафтопродуктів та не мають арбітражної сили, про що попереджається замовник випробувань.

Далі суд зауважує, що відповідно до розділу 3 Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів у разі виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафтопродуктів нейтральною лабораторією, з метою визначення відповідності показників якості нафти та/або нафтопродуктів вимогам нормативних документів, здійснюються арбітражні випробування або вимірювання, в порушення чого відповідачем зроблено не було, як і не було направлено свого представника для здійснення арбітражного випробування за ініціативою представника позивача.

Далі судом встановлено, що про розгляд матеріалів справи (згідно акту перевірки від 16.07.2012) відповідач повідомив позивача листом від 09.08.2012 № 625, а саме зазначив лише дату розгляду без зазначення часу.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, у телефонній розмові представник відповідача повідомив, що матеріали справи будуть розглядатися об 11 годині 16 серпня 2012 року.

16 серпня 2012 року ТОВ «Октан Трейд»подало клопотання про перенесення розгляду матеріалів справи до отримання результатів випробування зразків дизельного палива у випробувальній лабораторії ТОВ «Черкаси-нафта-2008», яке прийняте відповідачем 16.08.2012 о 10 год. 45 хв. про що свідчить штамп відповідача на копії клопотання (а.с.96).

В той же час, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що засідання по розгляду матеріалів справи відбулося о 10 годині 16 серпня 2012 року та за наслідками розгляду винесена оскаржувана постанова про накладення штрафу у розмірі 300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 17.08.2002, № 1177 ( далі -Положення), передбачено, що питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, відповідач в порушення п. 4 Положення розглянув матеріали справи за відсутності представника та за наявним клопотанням про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

- виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищезазначених норм Закону України «Про захист прав споживачів»вбачається відмінність даних позицій щодо відповідальності: за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів - у розмірі 50 % вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги; і за такі ж порушення - виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів, але вже стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі 300 % вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги.

Суд зауважує, що відповідачем при накладенні штрафу застосована норма за невідповідність вимогам нормативних актів дизельного пального стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, вміст води у дизельному пальному завдає значної шкоди транспортним засобам, на підтвердження чого надав лист ТОВ Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів (ВЦ ПММ»від 06.08.2012 № 208-12 ( а.с. 76). Якої саме шкоди вміст води у дизельному пальному завдає здоров'ю, майну споживачів і навколишньому середовищу відповідач жодних доказів не надав.

Також, на вимогу суду представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що жодної скарги споживачів щодо реалізації неякісної продукції (дизельного пального, бензину) саме на перевіряємому об'єкті - АЗС № 73 ТОВ «Октан Трейд»за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 125, не зареєстровано.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи порушення посадових осіб відповідача при відборі зразків дизельного пального, порушення при розгляді матеріалів справи, з врахуванням того, що відповідачем не надано жодного доказу правомірності оскаржуваної постанови, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Октан Трейд»задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області № 81 від 16 серпня 2012 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Октан Трейд»(ідентифікаційний код 37106146) 2146 (дві тисячі сто сорок шість ) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко