Постанова № 28293912, 26.12.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

26 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5697/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Козятинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах Держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінінфраструктури і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ :

Козятинський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах Держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінінфраструктури і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся до суду про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1020 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позов мотивовано тим, що до відповідача постановою №146363 від 17.08.12 р. застосовано фінансову санкцію у розмірі 510 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме за надання послуг з перевезення пасажирів без ліцензійної картки. Вказаний штраф відповідачем не сплачено у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду про його стягнення у подвійному розмірі відповідно до частини другої статті 308 КУпАП.

В судове засідання призначене на 26 грудня 2012 року прокурор та позивач не з"явились. Однак, 26 грудня 2012 року подали заяву про зменшення позовних вимог до 510 грн. та розгляд справи в порядку письмового провадження (вх.№32995) за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали суду рекомендованим листом за адресою місця реєстрації відповідача.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

19.06.2012 року державними інспекторами територіального управління Головтрансінспекції у Вінницькій області проведено перевірку додержання суб"єктом господарювання ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, за наслідком якої складено акт №051001, в якому зафіксоване виявлене порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштовавного як таксі (на даху автомобіля розташований розпізнавальний ліхтар) без ліцензійної картки. Як вбачається з вказаного акта, водій з ним ознайомився та підписав.

В подальшому, на підставі акта перевірки начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Ратовським А.С. винесено постанову №146363 від 17.08.2012 року, якою, з посиланням на абзац 4 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", до ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію в розмірі 510 грн.

Постанова направлена відповідачу супровідним листом № 02-3/3520 від 20.08.2012 року. Станом на день розгляду даної справи доказів щодо оскарження постанови та її виконання в добровільному порядку - суду не надано.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі -Закон).

Згідно статті 6 Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Водночас, статтею 39 Закону встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абзацу 4 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

У встановлені законодавцем строки відповідачем штраф не сплачено.

Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.

Згідно статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, які б спростосували позовні вимоги, суд приходить до висновку що позов є обґрунтованими та підлягає задоволенню в межах заявлених вимог в сумі 510 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, Держбюджет м.Вінниця 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця МФО 802015) 510 грн. (п"ятсот десять грн.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна