Постанова № 28293373, 06.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 року 11:10 Справа № 0870/9981/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Командитного товариства «Желєв С.С. і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора», Куйбишевський район Запорізької області,

до: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

Державної податкової служби, м. Пологи Запорізької області,

про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: Безух А.М., за довіреністю б/н від 15.10.2012,

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство «Желєв С.С. і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (далі за текстом позивач, Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі за текстом відповідач, Пологівська МДПІ), в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові-повідомлення рішення №0000082300 та №0000092300 прийняті відповідачем 11 жовтня 2012 року.

В обґрунтування позову позивач зокрема зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став акт №504/22-015/0954225, складений відповідачем 25.09.2012 за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства. Позивач вважає, що під час цієї перевірки відповідач необґрунтовано дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, у загальній сумі 199107 грн., та податку на прибуток, у загальній сумі 269768 грн. 15 коп., за 2 квартал 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а тому податкові повідомлення-рішення №0000082300 та №0000092300 від 11.10.2012 підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000082300, №0000092300 прийняті відповідачем 11.10.2012.

Представник відповідача у судове засідання 06.12.2012 не з'явився, причини суду невідомі. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Під час надання пояснень у судовому засіданні 27.11.2012 та у своїх письмових запереченнях (вх. №50519 від 27.11.2012) представник проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Представник відповідача вважає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті Пологівською МДПІ цілком правомірно, оскільки під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач обґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

На підставі наказу Пологівської МДПІ від 10.09.2012 за №566, у період з 12.09.2012 по 18.09.2012 включно, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка КТ «Желєв С.С. і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225) з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 30.06.2011 та по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567). За наслідками зазначеної перевірки відповідачем складено акт №504/22-015/0954225 від 25.09.2012.

Згідно висновків акту перевірки №504/22-015/0954225 від 25.09.2012, податковим органом встановлені наступні порушення з боку позивача:

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 269768 грн. 15 коп.;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - заниження податку на додану вартість у розмірі 199107 грн.

1 жовтня 2012 року позивачем до Пологівської МДПІ подані письмові заперечення за №457 до акту перевірки №504/22-015/0954225 від 25.09.2012.

9 жовтня 2012 року, за наслідками розгляду письмових заперечень, Пологівською МДПІ на адресу позивача надана відповідь за №1567/10/22 від 09.10.2012, у якій відповідач не погодився з доводами позивача про безпідставність висновків, викладених у акті перевірки №504/22-015/0954225 від 25.09.2012, та зазначив, що висновки акту є обґрунтованими.

11 жовтня 2012 року Пологівською МДПІ, на підставі акту перевірки №504/22-015/0954225 від 25.09.2012, прийняті податкове повідомлення-рішення №0000092300, яким КТ «Желєв С.С. і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора» нараховане грошове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 199107 грн., в тому числі 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення №0000082300, яким позивачу було нараховане грошове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 269768 грн. 15 коп., в тому числі 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятими 11.10.2012 відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями №0000092300 та №0000082300, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування зазначених рішень податкового органу.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вищенаведених норм Податкового кодексу України внаслідок по-перше безпідставного віднесення позивачем до складу валових витрат та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум по господарським операціям з ТОВ «Лугпромстойсантехмонтаж», по-друге внаслідок безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно накладних, які оформлені з порушенням встановлених вимог.

Так, під час перевірки відповідачем було встановлено, що до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року позивачем було включено витрати на придбання товарів у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на суму 1600000,00 грн. відповідно до наступних актів виконаних робіт (КБ-2в):

- №1 від 12.05.2011р. (ремонт аспираційних труб) на загальну суму без ПДВ 238100,00 грн.,

- №2 від 27.05.2011р. (поточний ремонт норії) на суму без ПДВ - 19950,00 грн.,

- №3 від 17.05.2011р. (ремонтні роботи по силосним корпусам №2) на загальну суму без ПДВ - 329250,00 грн.,

- №4 від 23.05.2011р. (ремонтні роботи по силосним корпусам №2) на загальну суму без ПДВ - 371250,00 грн.,

- №5 від 25.05.2011 року (ремонтні роботи по силосним корпусам №1) на загальну суму без ПДВ - 171000,00 грн.,

- №1 від 16.05.2011р. (ремонтні роботи по силосним корпусам №2) на загальну суму без ПДВ - 171000,00 грн.,

- №2 від 18.05.2011 (ремонтні роботи по силосним корпусам №2) на загальну суму без ПДВ - 243250,00 грн.

Листом вих. №644/10 від 06.09.2012р. позивач повідомив відповідача про те, що ремонтні роботи виконувались по силосним корпусам за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 53. Крім того, на запит відповідача вих. №483/10/22-012 від 14.09.2012 року позивачем було надано витяг КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію прав номер витягу 3271848 від 28.12.2011, згідно якого власником об'єкта за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд 53 є КТ «Желєв С.С. і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора».

Також під час перевірки відповідачем встановлено, що в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, КТ «Желєв С.С. і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора» завищило податковий кредит на суму 320000,00 грн.

При описі зазначених порушень у акті перевірки відповідач посилається на складений Луганською МДПІ у м. Луганськ акт №129/227/35554567 від 17.05.2012 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2010 року», та на матеріали кримінальної справи №02/11/8048, порушеної щодо директора ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ОСОБА_3 за ознакам злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Вищезазначений акт перевірки, складений Луганською МДПІ у м. Луганськ в свою чергу також містить посилання на матеріали зазначеної кримінальної справи.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на той факт, що перевірка Луганською МДПІ у м. Луганськ ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», за наслідками якої складено акт №129/227/35554567 від 17.05.2012 року, була проведена на підставі п.п. 78.1.11. ПК України, а саме: на підставі постанови слідчого по ОВС СУ ДПС у Луганській області Шершенькова Д.М. від 18.04.2012.

Відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно п. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, акт перевірки контрагента позивача і матеріали кримінальної справи, порушеної відносно посадової особи такого контрагента, не муть бути прийняті судом як належні та допустимі докази за відсутності рішення суду про визнання правочину недійсним або вироку суду.

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом з обставинами діяльності контрагента позивача, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

В свою чергу Податковий кодекс України, не ставить право платника податку на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку, дотримання правил ведення господарської діяльності тощо.

Чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди -покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"та від 22.01.2009 "Булвес"АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань…Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Натомість наданими позивачем суду документами підтверджується, що 12.05.2011 року між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було укладено договір підряду №13 від 12.05.2012 року про ремонт обладнання та договір підряду № 12 про ремонт будівель та споруд. Також позивачем надані суду документи, складені на виконання зазначених договорів підряду щодо здійснення господарських операцій по ремонту силосних корпусів Мелітопольського елеватора, розташованого за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 53, який належить на праві власності підприємству позивача: податкові накладні №284 від 16.05.2011, № 285 від 18.05.2011, №286 від 20.05.2011, №287 від 23.05.2011, № 289 від 27.05.2011, №288 від 25.05.2011, №283 від 12.05.2011, акти виконаних робіт, довідки вартості виконаних робіт, розрахунки загальновиробничих видатків до локальних смет на будівельні роботи по силосним корпусам і на поточний ремонт аспираційних труб, підсумкові відомості ресурсів, платіжні доручення.

Щодо порушення, зазначеного на стр. 22 акту перевірки, а саме про те, що усі викладені в таблиці податкові накладні виписані з порушенням, тобто в податковій накладній в обов'язковому реквізиті «вид цивільно-правового договору» невірно вказаний номер договору, суд зазначає наступне.

Згідно пп. и) п. 201.1 ст. 201 ПК України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту накладних, у двох з них: № 289 від 27.05.2011 та № 288 від 25.05.2011 зазначений вид цивільно-правового договору - договір № 13 від 12.05.2011, у решти податкових накладних зазначений договір № 12 від 12.05.2011.

Оскільки у акті перевірки зміст зазначеного порушення не розкрито, з пояснень представника відповідача у судових засіданнях було з'ясовано, що під час перевірки позивачем було надано лише копію договору № 13 від 12.05.2011р., у зв'язку з чим перевіряючи дійшли висновку про невірно зазначений у податкових накладних номер договору.

Однак представником позивача з цього приводу суду було надано пояснення, що позивачем з ТОВ «Лугпромстройсантехмнтаж» було укладено два майже однакових за змістом договори підряду: №12 від 12.05.2011р. про ремонт будівель та споруд, та № 13 від 12.05.2011р. про ремонт обладнання. Тому номер та дата договору у зазначених накладних зазначені вірно.

Щодо посилання відповідача на факт ненадання під час перевірки позивачем цього договору, суд зазначає, що відповідачем не було дотримано вимог п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України N 984 від 22.12.2010, згідно якого, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

Оскільки відповідачем під час перевірки не були відібрані письмові пояснення позивача з приводу зазначеного порушення та не було у акті перевірки чітко викладено зміст такого порушення, позивач помилково надав до перевірки лише договір підряду з №13 і не надав договір № 12, не звернувши на цей факт уваги ані під час перевірки ані під час подання заперечень на акт перевірки.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе прийняти як доказ надану представником позивача у судовому засіданні копію договору підряду № 13 від 12.05.2011р., враховуючи те, що усі інші документи, складені на підставі такого договору містять посилання саме на цей номер договору: податкові накладні, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт та інші, що вказує на існування такого договору під час складення таких документів.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним 11.10.2012 року податкових повідомлень-рішень № №0000092300 та №0000082300 у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Командитного товариства «Желєв С.С. і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора» до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби №0000092300 від 11 жовтня 2012 року та №0000082300 від 11 жовтня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Командитного товариства «Желєв С.С. і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора» 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова