Рішення № 28293186, 18.12.2012, Господарський суд Чернігівської області

18.12.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,пр-т Миру,20,тел. 698-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«18»грудня 2012 року Справа №5028/22/33/2012

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів",

вул. Одинцова, 17а, офіс 217, м. Чернігів, 14030

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачна паляниця",

вул. Музична, 4а, м. Чернігів, 14014

про стягнення 45933,04 грн.

Суддя Селівон А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Негода В.І. -юрист, дов. № б/н від 30.10.12 р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачна паляниця" про стягнення 57443,04 грн. боргу, в т.ч. 3920,54 грн. пені та 512,50 грн. штрафу.

Ухвалами суду від 14.11.12 р. та 04.12.12 р. розгляд справи відкладався на 04.12.12 р. та 18.12.12 р. відповідно.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки товару (борошна пшеничного в/г та 1 г) № 1-М від 04.11.12 р.

22 листопада 2012 р. через канцелярію суду та в судовому засіданні 18.12.12 р. представником позивача подані клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 8500 грн. та 3000 грн. відповідно. Таким чином, з урахуванням вищезазначених клопотань, позивач просить стягнути з відповідача 41500 грн. основного боргу, 512,50 грн. штрафу та 3920,54 грн. пені, всього 45933,04 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказані клопотання позивача про зменшення позовних вимог до розгляду і спір вирішується з їх урахуванням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням клопотань про їх зменшення та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач письмового мотивованого відзиву на позов та документів, витребуваних ухвалами від 05.11.12 р, 14.11.12 р. та 04.12.12 р. суду не надав.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду не надходило.

Уповноважений представник відповідача в засідання господарського суду 14.11.12р., 04.12.12 р. та 18.12.12 р. не з'явився.

Про дату, час і місце проведення судових засідань відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень адресату. Про поважні причини неявки відповідача суд не повідомлено.

Оскільки явка представника відповідача в судові засідання 14.11.12 р., 04.12.12 р. та 18.12.12 р. обов'язковою не визнавалась, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

Подане представником позивача письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметал -Чернігів" (Постачальник за договором, Позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачна паляниця»(Покупець за договором, Відповідач у справі) укладений договір поставки товару № 1-М (далі - Договір).

Згідно п.п. 1.1., 1.2. Договору, Постачальник зобов'язується поставляти Товар, а саме борошно в/г та борошно 1 гат. (надалі - Товар), у власність Покупця з відстрочкою оплати у відповідності до накладних, а Покупець зобов'язується приймати й оплачувати ці Товари у відповідності до умов цього Договору.

За умовами розділу 2 Договору Постачальник постачає товар окремим партіями на підставі Заказів (Замовлень) Покупця. Передача - приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється на складі Постачальника та оформлюється накладною Постачальника в обмін на доручення Покупця, при цьому навантаження на транспорт Покупця здійснюється силами та засобами Постачальника.

Відповідно до п.3.1, п.3.2. Договору ціна Товару узгоджується та зазначається сторонами в товарних накладних. Оплата Товару здійснюється за цінами, зазначеними відповідних товарних накладних на даний товар в безготівковому порядку платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок Постачальника з обов'язковим зазначенням в платіжних дорученнях реквізитів оплачуваних товарних накладних.

Відповідно до п.8.3 Договору договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до повного виконання, та у відповідності до п.8.5 може бути розірваний сторонами у випадку письмового повідомлення однієї із сторін, але не пізніше ніж за місяць до моменту постачання товару.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов вищевказаного Договору позивачем було здійснено поставку Покупцю Товару (борошна пшеничного в/г та борошна пшеничного 1 гат.) на загальну суму 102500,00 грн., що підтверджується:

видатковими накладними

- № 5 від 06.01.12 р. на суму 27250,00 грн.;

- № 237 від 02.03.12 р. на суму 44750,00 грн.;

- № 383 від 08.04.12 р. на суму 30500,00 грн.

та податковими накладними

- № 5 від 06.01.12 р.;

- № 8 від 02.03.12 р.;

- № 19 від 08.04.12 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За умовами п. 4.1. Договору якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ на відповідний вид Товару та підтверджується посвідченням якості.

Отримання вищевказаного Товару відповідачем підтверджується підписами уповноваженого представника (директора) останнього на вищевказаних накладних, скріплених печатками та штампом відповідача. Доказів пред'явлення претензій щодо якості та кількості Товару від відповідача до суду не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судових засіданнях, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання ТОВ «Укрметал - Чернігів»умов Договору з боку відповідача відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконані зобов'язання по передачі Товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Смачна паляниця»на підставі укладеного між ними Договору, факт поставки товару позивачем по Договору належним чином підтверджено матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.п. 3.2., 5.3. Договору Покупець оплачує поставлений Товар (партію Товару) на протязі 14 робочих днів з моменту (дати) відвантаження йому даного Товару (партії Товару) Постачальником та зобов'язаний повністю оплатити поставлені йому Постачальником Товари до кінця календарного року.

Згідно п.3.4 Договору за наявності у Покупця заборгованості по сплаті декількох товарних накладних, першою оплачується товарна накладна, виписана датою раніше. При цьому Постачальник вправі відносити платежі, здійснені Покупцем з порушенням умов Договору, на власний розсуд, незалежно від призначення платежу, зазначеного Покупцем в платіжних дорученнях.

Відповідач в обумовлений Договором строк розрахунок за отриманий товар не здійснив, в зв'язку з чим, станом на день подання позову до суду -01.11.12 р., утворилась заборгованість за Договором в сумі 53000,00 грн., які позивач просить стягнути в позовній заяві. Кінцевий строк оплати становив: за товар, поставлений за видатковою накладною № 5 від 06.01.12 р. -27.01.12 р., № 237 від 02.03.12 р. -23.03.12р., № 383 від 08.04.12 р. -27.04.12 р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок по рахунку позивача в АТ «УкрСиббанк», станом на 01.11.12 р. відповідачем було сплачено 57000,00 грн., а саме платіжними дорученнями:

- № 25 від 01.03.12 р. на суму 27000,00 грн.;

- № 112 від 28.05.12 р. на суму 3000,00 грн.;

- № 105 від 05.06.12 р. на суму 1000,00 грн.;

- № 108 від 07.06.12 р. на суму 5000,00 грн.;

- № 47 від 01.08.12 р. на суму 5000,00 грн.;

- № 64 від 16.08.12 р. на суму 9000,00 грн.;

- № 87 від 30.08.12 р. на суму 7000,00 грн.;

Згідно наданої представником позивача довідки № 637 від 09.11.12 р., яка долучена судом до матеріалів справи, в зв'язку з переходом з 01.01.12 р. до відповідача боргів ТОВ «СП «Гюнай», оплата по платіжному дорученню № 25 від 01.03.12 р. в сумі 27000,00 грн. зарахована позивачем наступним чином: оплата боргу ТОВ «СП «Гюнай»згідно рахунку № 1191 від 12.11.11 р. - в сумі 7500,00 грн., оплата ТОВ Смачна паляниця»згідно рахунку № 6 від 06.01.12 р. -в сумі 19500,00 грн. в оплату боргу за накладною № 5 від 06.01.12 р.

Як зазначено в наданому позивачем розрахунку позовних вимог, кошти, перераховані відповідачем платіжним дорученням № 108 від 07.06.12 р., зараховані в сумі 3750,00 грн. в рахунок боргу за товар, поставлений за накладною № 5 від 06.01.12 р. та в сумі 1250,00 грн. в рахунок боргу за товар, поставлений за накладною № 237 від 02.03.12р.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, в результаті часткового виконання зобов'язання лише на суму 49500,00 грн. у відповідача станом на 01.11.12 р. утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором на загальну суму 53000,00 грн.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За висновками суду, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 53000,00 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, відповідач не виконав.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за Договором складала 53000,00 грн.

З наданих представником позивача письмових клопотань від 22.11.12р. та 18.12.12 р. про зменшення позовних вимог та доданих до них доказів вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачена частина основного боргу в сумі 11500,00 грн., а саме платіжними дорученнями:

- № 116 від 26.10.12 р. на суму 5000,00 грн.;

- № 146 від 09.11.12 р. на суму 1000,00 грн.;

- № 146 від 12.11.12 р. на суму 1000,00 грн.;

- № 146 від 20.11.12.р. на суму 1500,00 грн.;

- № 152 від 26.11.12 р. на суму 1500,00 грн.;

- № 159 від 04.12.12 р. на суму 1500,00 грн.

Таким чином станом на день прийняття рішення залишок основного боргу складає 41500,00 грн.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про проведення ним оплати боргу або доказів пред'явлення претензій щодо якості та кількості Товару.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору поставки товару № 1-М від 04.01.12 р. суду не надано.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 1-М від 04.01.12 р. у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 41500,00 грн. за вказаним договором поставки підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати накладних в строки, визначені пунктом 3.2 Договору, нараховується штраф у розмірі 0,5% від вартості поставленого товару та пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу за поставлений товар у терміни, визначені умовами Договору, позивачем на підставі п. 6.2. Договору нараховано та пред'явлено до стягнення 0,5% штрафу в сумі 512,50 грн., які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

Оскільки розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам зазначених норм Закону та положенням Договору, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 512,50 грн. штрафу підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товару у терміни, визначені умовами Договору, та на підставі п. 6.2. Договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 3920,54 грн. (по накладній № 237 від 02.03.12 р. - за період з 23.03.12 р. по 18.09.12 р. включно 1664,38 грн.; по накладній № 383 від 08.04.12 р. - за період з 26.04.12 р. по 22.10.12 р. включно 2256,16 грн.), яку він просить стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

Згідно ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок»замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За результатами перевірки нарахування відповідачем заявленої до стягнення пені судом встановлено наступне.

За умовами п. 3.2 Договору Покупець оплачує поставлений Товар (партію Товару) на протязі 14 робочих днів з моменту (дати) відвантаження йому даного Товару (партії Товару) Постачальником.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки відповідач був зобов'язаний сплатити грошові кошти за товар, поставлений за видатковою накладною № 237 від 02.03.12 р. до 23.03.12 р. включно, період прострочення виконання зобов'язання необхідно обчислювати з 24.03.12 р.

Розмір пені за несвоєчасну оплату товару, поставленого за накладною № 237 від 02.03.12 р., перерахований судом у відповідності до глави 18 та ст. 232 Цивільного кодексу України з урахуванням часткової сплати боргу відповідачем, за період з 24.03.12 р. по 18.09.12 р. становить 2946,41 грн. та є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем. Проте виходячи з того, що збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яким позивач не скористався, суд не вправі самостійно збільшувати розмір позовних вимог в частині нарахування пені, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату товару, поставленого за накладною № 237 від 02.03.12 р., підлягають задоволенню в сумі, нарахованій позивачем -1664,38 грн.

Оскільки відповідно до ст. 67 Кодексу законів про працю України 16 квітня 2012 р. є вихідним днем, то граничним строком оплати за накладною № 383 від 08.04.12 р. є 27.04.12р., період прострочення виконання зобов'язання необхідно обчислювати з 28.04.12 року, що по строку розрахунку пені до 22.10.12 р. за вказаною накладною складає 178 днів і відповідно сума пені становить 2225,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунки, здійснені позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за період з 24.03.12 р. по 18.09.12 р. та з 28.04.12р. по 22.10.12 р. включно в сумі 3889,38 грн.

Виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 41500,00 грн. основного боргу, 512,50 грн. штрафу та 3889,38 грн. пені. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 31,16 грн. має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 251-255, 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачна паляниця»(14014, м. Чернігів, вул. Музична, 4а, р/р 2600529861040 в АТ «УкрСіббанк»м. Харків, МФО 351005, код 31480078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" (14030, м. Чернігів, вул. Одинцова, 17а, офіс 217, р/р 26004166077400 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код 35686810) 41500,00 грн. боргу, 512,50 грн. штрафу, 3889,38 пені та 1609,50 грн. витрат зі слати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 31,16 грн. відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 24 грудня 2012 року.

Суддя А.М.Селівон