Ухвала суду № 28292841, 17.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року м. Київ К/9991/52530/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012

у справі № 2а-5131/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Панторія плюс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012, в повному обсязі задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0001572302 від 23.03.2011, № 0001582302 від 23.03.2011, № 0001562302 від 23.03.2011, №0001592302 від 23.03.2011.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погоджується.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «Панторія Плюс»з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, складено акт від 03.03.2011 № 437/23-02/35087148, яким зафіксовано порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0001572302; № 0001582302; № 0001562302 та № 0001592302.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Панторія Плюс»та ТОВ «Софтпарк»укладено договір № СП-ПАН-02-01/09 від 02.01.2009 про надання консультацій з питань комерційної діяльності та управління у відповідності з додатками до даного Договору №01-Пан, №02-Пан, №03-Пан,

Між ТОВ «ГФК Юкрейн»та ТОВ «Панторія Плюс»укладено договір № 5709 від 30.12.2008. про виконання робіт та надання послуг проведення дослідження телевізійної аудиторії.

Підставою висновку податкового органу про порушено підприємством норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що ненадання звітів (інших первинних документів), які б підтверджували факт отримання послуг даних соціологічного дослідження «ТВ панель».

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до пп. 5.5.1 п. 5.5, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, згідно договору з ТОВ «ГФК Юкрейн»№5709 від 30.12.2008, позивач отримував доступ до даних ТВ панелі, що надаються у програмному забезпеченні MARKDATA. Відповідно до даного договору, сторонами не передбачено передачі даних у письмовій формі, в тому числі у форматі звітів, а дані формуються виконавцем у електронному вигляді. З метою реалізації надання послуг по такому Договору та правомірності доступу до даних у програмному забезпеченні MARKDATA, ТОВ «Панторія Плюс»прийняла зобов'язання укласти ліцензійний договір на право користування таким програмним забезпеченням.

На виконання постачальниками договорів № 5709 та № 5709/1, ТОВ «Панторія Плюс»отримувало дані щодо телевізійної аудиторії кожного конкретного телеканалу, в тому числі, з якими були укладені договори про продаж рекламного часу. Отримання вказаних послуг необхідно для позивачу для контролю за виконанням телеканалами договірних зобов'язань щодо постачання рейтингів аудиторії реклами, що безпосередньо впливає на продаж рекламних послуг для їх замовників.

Враховуючи встановлені, на підставі дослідження наявних у справі доказів, обставини реальності операцій з вказаними контрагентами та подальше використання придбаних інформаційних та консультаційних послуг позивачем у господарській діяльності, колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірність включення вартості даних послуг до валових витрат.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки судами встановлено, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суми винагород за договорами № СП-ПАН-02-01-09 від 02.01.2009, (включаючи додатки до нього № 1Пан, № 2Пан, № 3Пан) та №5709 від 30.12.2008, адже вони, понесені позивачем як компенсація вартості послуг, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, колегія суддів вважає, що відсутнє порушення підприємством пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту за отриманими відповідними податковими накладними.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль