Постанова № 28289250, 10.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. № 2а-2152/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Прокопчука О.С.,

представників позивача Павлишина М.М., Гірної А.М., Кондратишин Л.В.

розглянувши справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003132320/23194 від 05.11.2011 р., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить визнати необгрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства висновки ДПІ у Личаківському районі м. Львова, зазначені в акті перевірки від 16 вересня 2011 року № 563/23-2/30993897, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від № 0003132320/23194 від 05.11.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань, у зв'язку із укладенням договорів та проведенням господарських операцій з ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс», не відповідають дійсності. Зазначає, що отримані товари від вказаних суб'єктів безпосередньо пов'язані з його ефективною підприємницькою діяльністю та використані в роботі підприємства, яке має на це відповідні дозволи та ліцензії. Реальність одержання обладнання для телетрансляції підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами і доказами, які свідчать про фактичне їх отримання та використання, документально підтверджується вартість понесених витрат. За наявності таких доказів, вважає, що висновки ДПІ не можуть ґрунтуватись лише на непідтверджених висновках про неможливість контрагентів позивача продати обладнання, що не є підставою для встановлення факту порушення податкового законодавства.

З цих підстав просить позов задовольнити. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився двічі, про причини неявки не повідомив, хоча був повідомлений про розгляд справи, заперечень по суті позовних вимог не надав. Оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень відповідно до частини 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) справа розглядається за наявними в ній доказами.

Ухвалою суду від 10.04.2012 р. закрито провадження у справі в частині визнання необгрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства висновки ДПІ у Личаківському районі м. Львова, зазначені в акті перевірки від 16 вересня 2011 року № 563/23-2/30993897.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс»за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р., про що складено акт від 16.09.2011 р. № 563/23-2/30993897. Первіркою встановлено порушення ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого до складу податкового кредиту зайво включено суму ПДВ по взаєморозрахунках з ПП «Галич-Тур»всього на суму 52 920 грн.; порушення ст. 203, 215, 216 ЦК України, п. 198.1, 198.3 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит всього на суму 31920 грн. по контрагенту ПП «МКМ-Сервіс».

В акті перевірки висновки про порушення ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" податкового законодавства зроблено на підставі того, що ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс»неспроможні займатись фактично господарською діяльністю у зв'язку з відсутністю основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів. В акті перевірки надано висновки про нікчемність угод з посиланням на п. 1,2 ст. 215, ст.203, 216, 228 Цивільного кодексу України, вплив на які мали господарські операції з ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс».

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003132320/23194 від 05.11.2011 р. за платежем ПДВ на суму 98 072,00 грн. (84840 грн. -основний платіж, 13232 -штрафні санкції).

ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" не погодилось з фактичними та правовими підставами, за яких винесено податкове повідомлення-рішення, та оскаржило його в судовому порядку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.

01.10.2009 р. між ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" (Замовник) та ПП «Галич-Тур»(Виконавець) було укладено договір № 03 на поставку обладнання для ефірно-кабельної мережі багатоканального цифрового мовлення, згідно з яким Закмовник доручає, а виконавець приймає на себе поставку обладнання для ефірно-кабельної мережі багатоканального цифрового мовлення ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс". Згідно з Додатком № 1 до даного договору предметом поставки було обладнання ефірно-кабельної мережі багатоканального цифрового мовлення: динамічний перетворювач частоти широкополосний вартістю 86 400 грн. за 1 шт., релейна станця РС-4 вартістю 29400 грн. за 4 шт., системи безперебійного живлення вартістю 23760,00 грн. за 3 шт., антена релейна 0,09 м. вартістю 7200, 00 грн. за 4 шт., антена передавальна секторна АСГ 180 вартістю 6720 грн. за 2 шт.

Про продаж обладнання свідчать видаткові накладні від 30.10.2009 р. № РН-10-3040 на суму 42240,00 грн., від 16.11.2009 р. № РН-11-1608 на суму 86400 грн., від 30.11.2009 р. № РН-11-3038 на суму 29400 грн., від 10.12.2009 р. № РН-12-1003 на суму 88200 грн., від 30.12.2009 р. № РН-12-3032 на суму 71280 грн. та на відповідні їм суми поставки податкові накладні, що підтверджується реєстром отриманих накладних.

04.01.2011 р. між ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" (Покупець) та ПП «МКМ-Сервіс»(Продавець) було укладено договір № 0401/11, згідно з яким Продавець зобов'язується провати, а Покупець належним чином прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в накладних документах. Згідно з Додатком № 1 до цього договору предметом продажу в січні та лютому 2011 р. був DTV сервер Crypton COD881MS в кількості 2 штуки вартістю 95700 грн. та в лютому 2011 р., всього сума поставки (в т.ч. ПДВ) 191 400 грн.

Про продаж обладнання свідчать видаткові накладні № РН-1-24003 від 24.01.2011 р. на суму 95700 грн. та від 24.02.2011 р. № РН-2-21007 на суму 95700 грн., та на відповідну їм суму продажу податкові накладні від 24.01.2011 р., від 21.02.2011 р.

Придбаний товар від ПП «МКМ-Сервіс»на суму 191 400 грн. та від ПП «Галич-Тур»на суму 317520,00 грн. відображено по рах. 631. На отримання обладнання від ПП «МКМ-Сервіс», директор ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" видавав на ім'я технічного директора Віхрецького Л.К. довіреності, а саме довіреність № 3 від 24.01.2011 р., № 8 від 22.02.2011 р. та на отримання обладнання від ПП «Галич-Тур»довіреність № 139 від 29.10.2009 р., № 142 від 16.11.2009 р., № 153 від 30.11.2009 р., № 155 від 10.12.2009 р., № 160 від 30.12.2009 р. Довіреності на отримання товару зареєстровані у відповідному реєстрі документів підприємства за 4 кв. 2009 р., 1 кв. 2011 р.

З акту перевірки від 16.09.2011 р. вбачається, що зазначені вище договори та накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рах. 631 по взаємовідносинах з ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс»були надані. Під час перевірки податковим органом не встановлено отримання ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" даного виду обладнання від інших осіб, ніж від ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс», ДПІ також не висловлювало сумнівів у використані ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс", сумнівів в його спроможності займатись відповідним видом діяльності.

В основу висновку про порушення законодавства ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" та нікчемності правочинів, ДПІ поклало обставини, які стосуються ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс». Зокрема, акт перевірки від 02.11.2010 р. № 2718/23-209/3398989 щодо ПП «Галич-Тур»та акт перевірки від 05.07.2011 р. щодо ПП «МКМ-Сервіс», якими встановлено укладення правочинів з ознаками нікчемності, відсутність основних виробничих фондів, трудових ресурсів, транспортних засобів, непредставлення до перевірки документів, що на думку ДПІ, свідчить про фактичне не здійснення ними господарської діяльності, а відповідно і з ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс".

Представники позивача в обґрунтування необ»єктивності та протиправності висновків ДПІ у Личаківському районі м. Львова пояснили наступне. Відповідно до статуту ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" одним з основних видів діяльності підприємства є інформаційна діяльність (радіомовлення, телебачення).

На право надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації мереж ефірного телемовлення на території м. Львова та Львівської області ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" отримало Ліцензію серії АВ № 303346 від 15.12.2006 р., видану Національною комісією з питань регулювання зв»язку України. Володіє також Ліцензією провайдера програмної послуги серія НР № 0117-п, виданою Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, яка включає в себе сім Додатків, серед яких Додаток 6 (докладні характеристики багатоканальної телемережі), Додаток 7 (принципи, підстави добору та перелік програм для ретрансляції, пропозиції абонентам, перелік телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги).

ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" має також Ліцензію серії АВ № 331876 від 27.06.2007 р. на будівельну діяльність, зокрема, зведення несучих та огороджуючи конструкцій і споруд, будівництво і монтаж інженерних, транспортних мереж. Українським державним центром радіочастот видано ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" Дозволи на експлуатацію РЕЗ багатоканального наземного телерадіомовлення, на експлуатацію радіоелектронного засобу фіксованої радіослужби та Висновок щодо електромагнітної сумісності радіоелектронного засобу фіксованої радіослужби, щодо електромагнітної сумісності радіоелектронного засобу багатоканального наземного телерадіомовлення.

Наведені дані про вид діяльності позивача вже самі по собі свідчать про відповідність придбаного обладнання його господарській діяльності. Крім того, позивач надав докази, які повністю підтверджують яким чином, з якою метою було впроваджено придбане обладнання.

Директором ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" протягом 2009 р. -2011 р. для запобігання переривання трансляції сигналу при перебоях з енергопостачанням видавались накази про модернізацію основних засобів. Так, на підставі наказу від 30.12.2009 р. встановлено систему безперебійного живлення 480Ар на базовій станції в м. Бориславі, що підтверджується актом приймання -передачі основних засобів. На підставі наказів від 15.12.2009 р., 31.12.2009 р., 31.03.2011 р. на Головній станції (м. Львів, вул. наукова, 3б) було встановлено блок з 2-х систем безперебійного живлення 480 Ар та 6 акумуляторних батарей марки WESTA 6 CF-190, 4 релейні станції РС4 та проведено модернізацію основних засобів 1 групи амортизації з використанням матеріальних цінностей, введено в експлуатацію 8-канальний професійний декодер CRT 1081 IRD-IPE, COD 912 MSL-06, DTV Cripton 881 MS для збільшення кількості каналів для трансляції та розширення технологічних можливостей мережі системи MITRIC. Все це підтверджується відповідними актами прийому-передачі. Про оренду нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій, підприємств та знаходиться за адресою м. Львів, вул. Наукова, 3б свідчать укладені між ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" та Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім.. Я. Підстригача НАН України договори оренди від 01.08.2008 р., 02.01.2010 р. Метою оренди є використання кімнати під офіс, дах для встановлення теле-радіоантен.

Таким чином, ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" не погодившись з висновками акту перевірки та податковим повідомленняи-рішенням оскаржило їх в судовому порядку.

Між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду. Водночас, відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" з ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс».

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені внаслідок порушення, на думку відповідача, пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.5.1. п. 7.5., пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.12.1997 року № 168/97-ВР (надалі -Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 155 661,00 грн.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до п. 7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи підстави позову та висновки акту перевірки, спір виник щодо реальності господарських операцій між ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" та ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс».

Податковий орган вважає, що ці дві юридичні особи фактично не спроможні придбавали від інших постачальників обладнання, а тому й не могли його продати та поставити ТзОВ ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс", не могли надавати послуги в сфері господарської діяльності; господарські операції вважає безтоварними, а правочини - фіктивними.

Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази, Суд вважає доводи відповідача безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Отримання ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" від ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс»обладнання для ефірно-кабельної мережі багатоканального цифрового мовлення позивач підтверджує договорами, накладними, платіжними документами, документами, що свідчать про об»єкти на яких використано це обладнання і з якою метою, про вид використаного обладнання.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що вся його господарська діяльність пов'язана з наданням послуг з технічного обслуговування експлуатації мереж ефірного телемовлення на території Львівської області. Первинні бухгалтерські документи про це суду надано. Додатково про фактичне здійснення позивачем - ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" будівництва цифрової телевізійної мережі шляхом встановлення ретрансляторів на території області свідчать лист скерований райдержадміністраціям, районним радам Львівської області, дипломи та подяки вручені ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" у сфері послуг теле-радіокомунікацій.

Вважає, що за наявності таких беззаперечних доказів безпідставним є стверджувати про неотримання від ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс»відповідного обладнання. Крім того, з наданих документів прослідковується використання придбаного у вказаних контрагентів обладнання у відповідні періоди, зокрема, на Головній станції у м. Львові, по вул. Наукова, 3б, в м. Борславі.

В основу перевірки позивача покладено висновки актів перевірки відносно ПП «Галич-Тур»та ПП «МКМ-Сервіс» про нікчемність угод ними угод, оскільки відсутні відповідні документи. Однак Суд не може брати такі до уваги, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях податкових органів, які не підтверджені належними доказами. Крім того, як вбачається з представлених позивачем копій судових рішень Львівського окружного адміністративного суду (справа № 2а-4775/11/1370, № 2а-3214/11/1370, № 2а-9577/11/1370), Львівського апеляційного адміністративного суду (№ 2а-50852/11/9140), і ПП «Галич-Тур», і ПП «МКМ-Сервіс» оскаржило до суду відповідні висновки актів перевірки, податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведених перевірок, хоча такі і не набрали ще законної сили.

Суд відхиляє покликання ДПІ на дані аналізу податкової звітності ПП «Галич-Тур», і ПП «МКМ-Сервіс»про відсутність основних виробничих та невиробничих фондів, трудових ресурсів, транспортних засобів, приміщень, оскільки ДПІ не дало письмових доказів цього, а лише використало матеріали перевірки іншого податкового органу. Крім того, це не свідчить про не спроможність виконання господарських зобов'язань, з судових рішень, хоч такі не набрали законної сили, наприклад, постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 р. № 2а-4775/11 вбачається, що ПП «МКМ-Сервіс»орендує складські приміщення. Відтак, доводи про неможливість ПП «Галич-Тур», і ПП «МКМ-Сервіс»фактично здійснювати господарську діяльність відповідачем не було доведено.Не спростованого цього і в судовому засіданні, оскільки представники ДПІ не з'являлись. Факту підробки первинних документів відповідач у встановленому порядку не довів. Відтак, презумпція правомірності правочину у встановленому законом порядку не спростована.

Оцінюючи ці факти, Суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також враховує, що про реальність господарських операцій з ПП «Галич-Тур», і ПП «МКМ-Сервіс»свідчить те, що отримані від цих контрагентів обладнання були реально використані у сфері телерадіопростору по м. Львову та у Львівській області.

На даний момент, достовірних фактів, які б викликали сумнів в суду в реальності придбання, їх поставки обладнання для ефірно-кабельної мережі багатоканального цифрового мовлення немає.

Проаналізувавши зазначене Суд вважає, що наведені в акті перевірки дані щодо ПП «Галич-Тур», і ПП «МКМ-Сервіс»є суб'єктивним припущенням податкового органу про неможливість здійснювати господарські операції ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс". Крім того, висновок позивача про нікчемність угод ґрунтується на висновку іншого податкового органу про нікчемність угод ПП «Галич-Тур», і ПП «МКМ-Сервіс». ДПІ у Личаківському районі самостійно цього питання не досліджувала.

Щодо висновків ДПІ про нікчемність правочинів, Суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9).

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" і контрагентами ПП «Галич-Тур», і ПП «МКМ-Сервіс»ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ч. 5 ст. 203 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Такий висновок є помилковим. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Саме таку кваліфікацію правочинів було надано податковим органом в акті перевірки від 18.03.2011р.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" на укладення договорів з контрагентом ПП «Галич-Тур», і ПП «МКМ-Сервіс»(та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо купівлі-продажу товару. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним використанням обладнання для ефірно кабельної мережі багатоканального цифрового мовлення на території м. Львова та Львівської області. Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Суд звертає увагу також і на те, що відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, цей вид недійсних правочинів належить до оспорюваних правочинів. З огляду на цю норму, жоден інший орган, окрім суду, не може робити висновок про недійсність фіктивного правочину.

Окремо Суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. (з наступними змінами і доповненнями), Суд доходить висновку, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону.

Так, відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Відтак, встановивши правочин, який має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання. Здійснення таких дій не відповідає повноваженням податкового органу та способу їх реалізації, свідчить про перевищення компетенції та безпідставне втручання в приватні правовідносини, порушує принцип офіційності.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Всупереч наведеній нормі, відповідач досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства, на що податковий орган не уповноважений.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд відзначає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З огляду на приписи наведених вище норм права, Суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Аналогічне тлумачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011р.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів підприємства до виконання робіт. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. До того ж самі ці звіти (декларації) суду як докази відповідачем надано не було. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірки податкового органу, цю обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставин повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Як наслідок безпідставності висновків про нікчемність правочинів та відсутність мети до реального настання правових наслідків, не відповідають закону і висновки податкового органу про порушення ТзОВ Телерадіокомпанія "Західтелесервіс" Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податкові зобов'язання по ПДВ. Відтак, не відповідають закону і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте за межами повноважень, наданих податковому органу, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно і нерозсудливо, а тому позов слід задовольнити.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 05 листопада 2011 року № 0003132320/23194.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Західтелесервіс»судові витрати у розмірі 848,40 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2012 р.

Суддя В.М.Кравчук