Рішення № 28289076, 26.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.12 Справа№ 5015/4381/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ», м. Новояворівськ Львівська область

про: стягнення 263 265,99 грн. заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання з оплати спожитого природного газу за договором № 29/09/11-ТЕ від 29.09.2011 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Данилевський О.М. -головний юрисконсульт (довіреність № 14-460 від 02.10.2012 року)

від відповідача: Луців О.М. -юрист (довіреність №30-10/12 від 30.10.2012 року)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 26.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ», м. Новояворівськ Львівська область про стягнення 263 265,99 грн. заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання з оплати спожитого природного газу за договором № 29/09/11-ТЕ від 29.09.2011 року.

Ухвалою суду від 22.10.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 06.11.2012 року. Ухвалою суду від 23.11.2012 року за клопотанням відповідача строк розгляду спору продовжено для надання можливості здійснити оплату заборгованості. В судовому засіданні 23.11.2012 року оголошено перерву до 26.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 29/09/11-ТЕ від 29.09.2011 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 263 265,99 грн., з яких: 222 789,99 грн. -основний борг, 17 026,01 грн. -пеня, 15 595,30 грн. -штраф, 5 626,78 грн. -3 % річних, 2 227,90 грн. -інфляційні нарахування.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданому в судовому засіданні поясненні на позовну заяву.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, 26.12.2012 року подав через канцелярію суду клопотання за вх.№29518/12 про припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 222 789,99 грн. Також, просив суд врахувати оплату відповідачем основної заборгованості та зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають до стягнення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

29 вересня 2011 року між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладено договір 29/09/11-ТЕ купівлі-продажу природного газу (Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язувався передати Покупцеві у IV кварталі 2011 року та 2012 році імпортований природний газ (надалі -газ) для виробництва теплової енергїі, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язувався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.

На виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3 813,619 тис. куб. метрів на загальну суму 4 992 789,99 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.10.11 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, позивачем передано Відповідачу 3 813,619 тис. куб метрів природного газу на загальну суму 4 992 789,99 грн.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу не виконав, за поставлений природний газ розрахувався частково у розмірі 4 770 000,00 грн. Станом на 17.09.2012 року заборгованість за договором за використаний природний газ складає 222 789,99 грн.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% (сто) відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ своєчасно.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору Покупець у безспірному порядку зобов'язується крім суми заборгованості сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором. Докази надіслання вимоги відповідачу позивачем долучено до позовної заяви.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу 17 026,01 грн. пені та 15 595,30 грн. штрафу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 626,78 грн. 3 % річних та 2 227,90 грн. інфляційних нарахувань.

26.12.2012 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання за вх.№29518/12 про припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 222 789,99 грн., оскільки станом на 30.11.2012 року відповідач погасив основну суму боргу в повному обсязі, на підтвердження чого відповідачем долучено до клопотання оборотно-сальдову відомість. Позивач підтвердив факт розрахунку відповідача основної заборгованості за цим вказаним Договором.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи погашення відповідачем основної заборгованості, провадження у справі в частині стягнення 222 789,99 грн. основного боргу слід припинити.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, то тут слід зазначити наступне. В пункті 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи пояснення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та подані позивачем в судовому засіданні пояснення, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає доцільним зменшити розмір пені та штрафу на 30% із заявлених сум в позовній заяві (17 026,01 грн. та 15 595,30 грн. відповідно), а отже сплаті підлягатиме пеня в сумі 11 918,21 грн. та штраф в сумі 10 916,71 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає що стягнення 70 % заявленої суми пені та штрафу буде достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного виконання умов договорів у майбутньому і водночас слугуватиме фінансовою сатисфакцією для позивача за неналежне виконання відповідачем умов Договору.

Враховуючи клопотання відповідача про зменшення штрафу та положення п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення пеня та штраф підлягають до задоволення частково у розмірі 11 918,21 грн. та 10 916,71 грн. відповідно.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 918,21 грн. пені, 10 916,71 грн. штрафу, 5 626,78 грн. 3 % річних та 2 227,90 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ», 81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Богдана Пасічника, 1 (код ЄДРПОУ 32789941, рахунок № 26002305939 у філії ЛОУ ВАТ «Ощадбанк», код банку: 325796) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (код ЄДРПОУ 20077720, р/р № 26001601004109 в ГОУ «Промінвест банку України», МФО 300012) 11 918,21 грн. пені, 10 916,71 грн. штрафу, 5 626,78 грн. 3 % річних, 2 227,90 грн. інфляційних нарахувань та 5 266,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. В частині стягнення 222 789,99 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.12.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А