Постанова № 28289055, 24.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р. Справа № 5023/2954/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скаргиДержавної фінансової інспекції в Харківській області напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012р.у справігосподарського суду Харківської області №5023/2954/12за позовомУправління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської областідо третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю Будівельно -виробничого підприємства "Будсантехремонт" без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна фінансова інспекція в Харківській областіпростягнення 16 456,00грн.представники сторін - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

27.06.2012р. Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради звернулися до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробниче підприємство "Будсантехремонт" безпідставно отриманих коштів у розмірі 16 456,00грн., якими при здійснені розрахунку виконаних будівельних робіт неправомірно застосовано підвищуючий коефіцієнт, чим завищено їх вартість на відповідну суму.

07.08.2012р. рішенням господарського суду Харківської області (суддя Шатерніков М.І.), залишеним без змін 16.10.2012р. постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді: Шепітько І.І. -головуючий, Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М.) у позові відмовлено, мотивуючи недоведеністю його вимог.

У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Харківській області посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову, вимоги якого вважали були підтверджені належними доказами.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів погоджується з доводами заявника і приходить до висновку про часткове задоволення його вимог та скасування рішень судів обох інстанцій, ухвалених у порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", п. 1.4.1.1. плану роботи контрольно-ревізійного відділу в м.Харкові на IV квартал 2011 року та на підставі відповідного направлення проведено планову ревізію фінансового-господарської діяльності управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради за період з 01.11.2008 року по завершений звітний період 2011 року, за результатами якої складено акт Харківської об'єднаної державної інспекції в Харківській області від 09.02.2012 року № 810-10-075. Згідно цього акту, суцільною ревізією правильності застосування підвищуючих коефіцієнтів в актах ф.№КБ-2в у 2008 році встановлено випадки необґрунтованого застосування цього коефіцієнту підрядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробничим підприємством "Будсантехремонт", якими в акті ф.№КБ-2в №1 за листопад 2008 року на суму 123 733,82грн. щодо виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі нежитлової будівлі по проспекту Героїв Сталінграду, 146, для врахування впливу умов виробництва ремонтних робіт неправомірно застосовано підвищуючий коефіцієнт 1,2, в результаті чого завищено вартість виконаних робіт на 12 514,00грн. Аналогічні порушення встановлено і по акту ф.№КБ-2в за грудень 2008 року щодо виконання електромонтажних робіт в нежитловій будівлі по проспекту Героїв Сталінграду, 146, завищення вартості виконаних робіт по якому становила 3 942,00 грн. Відповідно до вимог закону підвищуючий коефіцієнт 1,2 дозволяється застосовувати при виконанні ремонтних робіт в будівлях, що експлуатуються за своїм основним функціональним призначенням, і відсутності можливості організувати роботу таким чином, щоб виключити ускладнювальні фактори виконання робіт. Документальною перевіркою установлено, що нежитлова будівля по проспекту Героїв Сталінграду, 146 передана управлінню освіти Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради на підставі розпорядження Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 26.02.2008 №141. За період з 01.01.2008 по 01.02.2012 зазначена нежитлова будівля управлінням освіти не експлуатувалась, відповідно не використовувалась за своїм функціональним призначенням. Виходячи з чого, інспекцією зроблено висновки, що при виконанні ремонтних робіт нежитлової будівлі по проспекту Героїв Сталінграду, 146 були відсутні ускладнювальні фактори їх виконання, тому неправомірно застосовано підвищуючий коефіцієнт 1,2 у відповідних актах.

Посилаючись на порушення товариством Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, що установлено інспекцією у відповідному акті, вимоги ст.1212 Цивільного кодексу України, ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", відмову товариства добровільно відшкодувати відповідні кошти, Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради звернулися до суду з відповідними вимогами.

Відхиляючи позов управління, суди виходили з того, що акт контрольно -ревізійного органу не є безумовним доказом у справі, на виконання умов укладених між сторонами у справі договорів № 85 від 17.06.2008р., №155 від 08.12.2008р. щодо капітального ремонту нежитлової будівлі по проспекту Героїв Сталінграду, 146-а, управління освіти узгодили кошторисну документацію, прийняли та оплатили виконані роботи без будь-яких зауважень, тому відсутні підстави для повернення коштів. Також, зазначали, що будівлі та споруди вважаються такими, що експлуатуються з часу підписання акту про прийняття їх в експлуатації, тому визнали необґрунтованими доводи позивача про відсутність підстав для застосування підвищуваного коефіцієнту 1.2, з чим не погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.4 п.21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету України №668 від 01.08.2005р., у разі коли роботи (будівництво об'єкта) фінансуються із залученням бюджетних коштів або коштів державних підприємств, установ та організацій, договірна ціна визначається відповідно до державних будівельних норм.

Згідно Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000р. N 174 будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення, і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Згідно ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

За результатами проведеної інспекцією ревізії було установлено порушення вимог п.2 таблиці ДБН Д.1.1-1-2000, неправомірне застосування підвищуючого коефіцієнту 1.2, який застосовується при виконанні ремонтних робіт в будівлях, що експлуатуються за своїм основним функціональним призначенням, і відсутності можливості організувати роботу таким чином, щоб виключити ускладнювальні фактори виконання робіт. Згідно роз'яснень, викладених у Збірнику офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" коефіцієнт 1.2 може застосовуватись тільки у тих випадках, коли будівлі під час виконання ремонтних робіт продовжують експлуатуватись за своїм основним функціональним призначенням (триває навчальний процес, лікувальний процес).

Проте, попередніми судовими інстанціями не враховано зазначеного, не перевірено належним чином правомірність застосування відповідачем підвищуючого коефіцієнту та отримання спірної суми коштів, за наявності у матеріалах справи документів, якими, за доводами позивача, в повному обсязі підтверджено, що зазначена будівля під час проведення капітального ремонту не експлуатувалась, який здійснювався саме для відкриття навчального закладу, зокрема, наказ Управління освіти Комінтернівської районної Ради № 200 від 27.06.2008р., рішення виконкому Комінтернівської райради м. Харкова № 124 від 20.05.2008р., рішення виконкому ХМР № 1382 від 28.12.2007р., інші. Зазначаючи, що будівля є такою, що експлуатується з часу підписання акту про прийняття її в експлуатації, судами не установлювались обставини щодо прийняття об'єкту по проспекту Героїв Сталінграду, 146 до експлуатації, відповідні докази у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, рішення обох інстанцій підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області задоволити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012р. та рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2012р. у справі №5023/2954/12 скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк