Рішення № 28288989, 18.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа№ 5015/4543/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРФАКТОР», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ», м. Городок Львівської області

третя особа1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Светотехника-Херсон», м. Херсон

третя особа2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», м. Полтава

про: стягнення 12 721,80 грн.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Сидор О.Б. (довіреність б/н від 09.11.2012 року)

від відповідача: Кульчицький Н.Б. (довіреність б/н від 14.11.2012 року)

від третіх осіб1,2: не з'явилися

Представникам позивача та відповідача роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 18.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРФАКТОР», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ», м. Городок Львівської області за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Светотехника-Херсон», м. Херсон та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», м. Полтава про стягнення 12 721,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі рахунку-фактури №275 від 24 липня 2012 року позивач здійснив попередню оплату відповідачу за кабель на суму 12 721,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 218 від 24 липня 2012 р. Проте, на момент подання позовної заяви замовлений товар на адресу позивача не було відвантажено. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати замовленого товару у розмірі 12 721,80 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує повністю, зазначає, що свої зобов'язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі, передавши його ТОВ «Нова пошта»для направлення згідно товаро-транспортної накладної №56998005047499 від 31 липня 2012 року. Одержувачем згідно даної товаро-транспортної накладної зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрфактор».

Ухвалою суду від 02.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.11.2012 року. Ухвалою суду від 15.11.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТзОВ «Светотехника-Херсон», та в якості третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТзОВ «Нова пошта». В судовому засіданні 15.11.2012 року оголошено перерву до 18.12.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги попередніх ухвал суду виконав частково, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому 15.11.2012 року через канцелярію суду відзиві за вх.№25880/12.

Третя особа1 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила. 18.12.2012 року представником третьої особи1 через канцелярію суду подано пояснення за вх.№28930/12, в якому вказано, що 27.07.2012 року ТзОВ «Светотехника-Херсон»отримано замовлення від ТзОВ «Опал»на поставку товару, а саме кабелю ШВВП 3*1,5 в кількості 2700 метрів погонних. За вказаний товар нами було отримано оплату від ТзОВ «Опал». На вимогу ТзОВ «Опал»вказаний товар - кабель ШВВП 3*1,5 в кількості 2700 метрів погонних був переданий нашим підприємством перевізнику ТзОВ «Нова пошта»для передачі одержувачу ТзОВ «Юрфактор». Підтвердженням відправлення вказаного товару є товарно-транспортна накладна №56998005047499 від 31.07.2012 року. Вказаний товар третій особі1 назад не повертався.

Третя особа2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду від 15.11.2012 року не виконала, причин неявки не повідомила, хоча про час та місце судового засідання була належним чином повідомлена, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407635410.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами мала місце позадоговірна поставка товару. На виконання своїх зобов'язань та відповідно до досягнутих між сторонами домовленостей, на підставі рахунку-фактури №275 від 24 липня 2012 року позивач здійснив передоплату за поставку товару на загальну суму 12 721,80 (дванадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня 80 коп.), в т.ч. ПДВ - 2 120,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням

№ 218 від 24.07.2012р.

Проте, як зазначає позивач, в обумовлені строки, а саме до 26.07.2012 року включно, без обґрунтування причин, вказаний товар на адресу ТОВ «ЮРФАКТОР»не було відвантажено.

03 серпня 2012 року, з відповідним обґрунтуванням причин, на адресу ТОВ «ОПАЛ»було направлено листи (вих. № 24, № 25 від 03.08.2012р.) з проханням повернути сплачену передоплату.

У відповідь на вказані листи на адресу ТОВ «ЮРФАКТОР»надійшов лист (вих. №07/08 від 07.08.2012 р.), в якому ТОВ «ОПАЛ»зазначає про виконання своїх зобов'язань щодо передачі товару в повному обсязі, а претензії ТОВ «ЮРФАКТОР»вважає безпідставними.

Вказаним листом (вих. №07/08 від 07.08.2012 р.) ТОВ «ОПАЛ»підтверджує факт отримання від ТОВ «ЮРФАКТОР»вказаної передоплати за даний товар, який в подальшому було відвантажено через ТОВ «Нова Пошта»в м. Умань представнику ТОВ «Юрфактор»Єгорову Юрію Сергійовичу, який на підтвердження своїх повноважень відправив на електронну пошту ТОВ «ОПАЛ»копію довіреності від ТОВ «Юрфактор», на підставі якої ТОВ «ОПАЛ» і відвантажив товар.

З приводу вказаного вище позивач зазначає, що громадянин Єгоров Юрій Сергійович ніколи на ТОВ «ЮРФАКТОР»не працював та не уповноважувався будь-якими дорученнями ТОВ «ЮРФАКТОР», зокрема на отримання вказаного товару.

Після цього 16.08.2012 року за вих. №26 на адресу ТОВ «ОПАЛ»була направлена вимога №1 про повернення грошових коштів, яку відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ «ОПАЛ»отримало 30.08.2012 року, в якій ТОВ «ЮРФАКТОР»вимагав повернення вказаної передоплати в 7-ми денний строк, з дати отримання даної вимоги, та здійснити звірку взаєморозрахунків по надісланому відповідному Акту.

Однак, як вказує позивач, дана вимога була проігнорована ТОВ «ОПАЛ», станом на момент подання позову ані зазначеного товару, ані вказаної сплаченої передоплати ТОВ «ЮРФАКТОР»не отримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначає: до ТОВ «ОПАЛ»звернувся Єгоров Юрій Сергійович, який представився представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрфактор», спілкування з яким здійснювалось в електронному порядку та по телефону. Даний представник хотів придбати товар - кабель ШВВП 3*1,5. Як наслідок Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ»на електронну пошту Єгорова Юрія Сергійовича 23 липня 2012 року був виставлений (відправлений) лише один рахунок на оплату №275 від 23 липня 2012 року.

Вказаний рахунок був виставлений на загальну суму 18 440,00 гривень з ПДВ на оплату товару - кабель ШВВП 3*1,5. Покупцем у виставленому рахунку вказаний ТОВ «Юрфактор». Щодо посилання позивача на рахунок №275 від 24 липня 2012 року, відповідач зазначив, що такий рахунок ТОВ «ОПАЛ»не виготовлявся та нікому, в тому числі ТзОВ «Юрфактор», не відправлявся. В переліку товару вказаному в рахунку відсутній товар - кабель ШВВП 3* 1,5 про який ішла домовленість, оскільки як підтверджується з вимоги №1 від 16.08.2012 року ТзОВ «Юрфактор»бажав придбати виключно кабель(провід) ШВВП 3*1,5 за який і оплачував кошти.

Також відповідач вказує, що з рахунку фактури №275 від 24.07.2012 року, який долучений позивачем до позовної заяви, вбачається, що вказаний рахунок завірений печаткою не ТзОВ «Опал», оскільки печатки такого зразка у ТзОВ «Опал»ніколи не було і немає. Підпис на вказаному рахунку-фактури невідомої особи, без вказання прізвища. Як вбачається з штатного розпису у ТзОВ «Опал»відсутні працівники з таким підписом. Також у даному рахунку вказана невірна юридична адреса ТзОВ «Опал»а саме м. Миколаїв, пр.. Жовтневий, 471, хоча дійсна юридична адреса ТзОВ «Опал»- 81500, Львівська область, м. Городок, Вул. Галицька, буд.33.

Відповідач підтверджує, що 24 липня 2012 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрфактор»12721,80 гривень як оплату за товар. У зв'язку з цим він зобов'язаний був поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрфактор»провід ШВВП 3*1,5 в кількості, яка відповідала оплаченій позивачем сумі коштів. Домовленість щодо оплати товару проводилась відповідачем з Єгоровим Юрієм Сергійовичем, в подальшому товар був частково оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрфактор», відтак відповідна поставка товару також здійснювалась на умовах узгоджених з Єгоровим Юрієм Сергійовичем. Саме згідно домовленості ТОВ «ОПАЛ»зобов'язаний був передати товар перевізнику ТОВ «Нова пошта»та надіслати його за адресою вказаною Єгоровим Юрієм Сергійовичем, а саме м. Умань.

Також відповідач зазначає, що оскільки вказаного товару станом на 23.07.2012 року у ТзОВ «Опал»не було, товар відповідачем був придбаний у ТзОВ «Светотехника-Херсон»згідно договору №216 купівлі- продажу товару від 01.07.2012 року, рахунку на оплату по замовленню №11792 від 27.07.2012 року та видаткової накладної №Св_07301 від 31 липня 2012 року. На вимогу відповідача товар - кабель (провід) 3*1,5 в кількості 2700,00 метрів ТзОВ «Светотехника-Херсон»вручив 31 липня 2012 року перевізнику ТОВ «Нова пошта»та надіслав його за адресою м. Умань для ТОВ «Юрфактор».

Таким чином, відповідач зазначає, що свої зобов'язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі, передавши його ТОВ «Нова пошта»для направлення згідно товаро-транспортної накладної №56998005047499 від 31 липня 2012 року.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунку-фактури №275 від 24 липня 2012 року позивач здійснив передоплату за поставку товару на загальну суму 12 721,80 грн., в т.ч. ПДВ - 2 120,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 218 від 24.07.2012р. Відповідач у свою чергу на виконання своїх зобов'язань щодо поставки товару передав придбаний у ТзОВ «Светотехника-Херсон»згідно договору №216 купівлі-продажу товару від 01.07.2012 року, рахунку на оплату по замовленню №11792 від 27.07.2012 року та видаткової накладної №Св_07301 від 31 липня 2012 року товар - кабель (провід) 3*1,5 в кількості 2700,00 метрів Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова пошта»для направлення згідно товаро-транспортної накладної №56998005047499 від 31 липня 2012 року одержувачу -Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрфактор».

Відповідно до ч.2 ст. 664 ЦК України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Оскільки договірних відносин (укладення договору) між сторонами не було, то місце виконання зобов'язання не визначене. Відтак з моменту здачі товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова пошта»для доставки Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрфактор»відповідач виконав свій обов'язок щодо передачі товару.

Тим самим, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову позивача та стягнення суми попередньої оплати з відповідача.

Також у суду немає правових підстав замінити неналежного відповідача на належного, оскільки позовні вимоги сформульовані позивачем щодо повернення безпідставно набутих коштів, а не про витребування майна, яке оплачене чи спонукання до виконання зобов'язання за правочином тощо.

Оцінюючи докази сторін, враховуючи їх аргументи та заперечення, суд виходив також з того, що правочин (без укладення договору) мав місце і позивач оплатив вартість товару. Тому, сторони реально бажали та очікували настання правових наслідків за правочином. Позиція сторони правочину про можливу підробку окремих документів не спростована і відповідно нею не прореагована у встановленому законом порядку. Виконавець за правочином виконав вимоги припису ч.2 ст. 664 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас вказане не позбавляє Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРФАКТОР»звернутися з відповідною позовною вимогою (право вимоги) до особи, яка зобов'язана передати товар позивачу.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 664, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.12.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А