ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" грудня 2012 р. Справа № 5009/2070/12 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційні скарги Антимонопольного комітету України, м.Київ, та приватного акціонерного товариства "Меркурій-V", м.Енергодар, Запорізька область
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012
зі справи № 5009/2070/12
за позовом Антимонопольного комітету України, м.Київ (далі -АМК України)
до приватного акціонерного товариства "Меркурій-V", м.Енергодар, Запорізька область (далі - Товариство)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -управління державної казначейської служби України у місті Енергодарі Запорізької області, м.Енергодар, Запорізька область
про стягнення 31 500,00 грн. пені.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Гладка В.В.;
відповідача -Сущенко П.Г.;
третя особа -не з'явилась.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2012 року АМК України звернувся з позовом, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просив стягнути з Товариства 27 000,00 грн. пені.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 у справі №5009/2070/12 (суддя Проскуряков К.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 (колегія суддів у складі: суддя Богатир К.В. -головуючий, судді Склярук О.І. і Ушенко Л.В.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства в доход загального фонду державного бюджету України пеню у сумі 22 766,90 грн. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі АМК України просить частково скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 26.09.2012 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 27000,00грн. пені за період з 20.03.2012 по 06.04.2012 включно. Скарга мотивована тим, що положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено часткову сплату штрафу та нарахування пені лише на частину несплаченого штрафу. Позивач також вказує на те, що допущена Товариством помилка при сплаті штрафу на невірний рахунок не звільняє його від відповідальності за неналежне виконання рішення АМК України.
Товариство у касаційній скарзі просить постанову суду апеляційної інстанції від 26.09.2012 скасувати, а рішення суду першої інстанції від 11.07.2012 залишити в силі, мотивуючи свої доводи тим, що рішення АМК України було виконано належним чином, а тому підстави для стягненні пені відсутні.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для задоволення касаційної скарги АМК України, а скаргу Товариства слід залишити без задоволення.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено апеляційним судом, 27.12.2011 АМК України було прийнято рішення № 8-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 03/31-11, яким визнано, що Товариство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з надання торговельних місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами на ринках за підсумками 2009, 2010 років та 9 місяців 2011 року у межах міста Енергодара Запорізької області з частками, що перевищують 90 відсотків. Визнано, що дії Товариства, які полягали у застосуванні в розрахунках вартості послуг з надання торговельних місць завищених показників витрат та заниженої кількості торговельних місць, що призвело до завищення вартості зазначених послуг, а також, дії, які полягали у встановленні в договорах на надання торговельного місця (кіоску або контейнеру) різних умов оплати для користувачів кіосків та контейнерів, є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктом 2 статті 50, пунктами 1, 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з надання торговельних місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами на ринках шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та застосування різних умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання без об'єктивно виправданих на те причин. За вказані порушення на Товариство був накладений штраф у загальному розмірі 100 000,00грн., який підлягав сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Одночасно зобов'язано Товариство припинити зазначені порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом встановлення обґрунтованої вартості послуги з надання торговельного місця для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, а також встановлення в договорах на надання торговельного місця (кіоску або контейнеру) однакових умов щодо оплати послуг ринку при здійсненні торгівлі в кіосках та контейнерах, виключивши безпідставне стягнення з користувачів контейнерів щоденної плати за надання торговельного місця.
Апеляційним судом також встановлено, що копію рішення № 8-р/тк позивачем надіслано відповідачу листом від 04.01.2012 та отримано останнім 17.01.12, тобто кінцевий строк оплати штрафу сплив 19.03.2012. При цьому у зазначеному листі АМК України вказав Товариству на те, що з метою отримання реквізитів рахунків по сплаті штрафу необхідно звертатися за місцем реєстрації суб'єктів господарювання як платників податків до органів Державної казначейської служби України.
27.02.2012 Товариство згідно з платіжним дорученням № 56 сплатило у добровільному порядку штраф у розмірі 100 000,00грн. до місцевого бюджету м.Енергодара, про що було повідомлено АМК України листом від 29.02.2012 № 41.
У цьому зв'язку апеляційним судом встановлено, що Товариство, виявивши помилку при зазначенні у платіжному документі відповідних реквізитів щодо зарахування штрафу до місцевого бюджету, вживало заходів шляхом звернення до Державної казначейської служби України та податкових органів з метою його перерахування з місцевого бюджету м.Енергодара до державного бюджету України, який остаточно був перерахований 06.04.2012.
Частиною другою ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем рішення АМК України від 27.12.2011 позивач наполягав на стягненні з відповідача 27000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру за період з 20.03.2012 по 06.04.2012.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав правильну оцінку і, з урахуванням вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", взявши до уваги неналежне виконання рішення АМК України відповідачем, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми пені.
Разом з тим, апеляційний суд помилково взяв до відома обставини пов'язані з поетапним перерахуванням коштів з місцевого бюджету до державного бюджету України, та дійшов неправильного висновку щодо зменшення розміру суми пені, яка підлягала до стягнення, оскільки чинне законодавство не дає підстав проводити нарахування штрафних санкцій, передбачених частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в залежності від часткової оплати суми штрафу.
У цьому зв'язку рішення апеляційного суду в частині, що стосується відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені на суму 4233,10 грн., не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню.
Враховуючи, що обставини справи були встановлені апеляційним судом повно та всебічно, Вищий господарський суд України вважає за можливе прийняти у наведеній частині нове рішення про задоволення позову.
Посилання Товариства на відсутність підстав щодо стягнення з нього пені за період з 20.03.2012 по 06.04.2012 у зв'язку з помилковістю перерахування суми штрафу до місцевого бюджету, не узгоджуються з вимогами частини дев'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому до уваги касаційною інстанцією не беруться.
Керуючись ст.ст. 49, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Меркурій-V" залишити без задоволення.
2.Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.
3.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі № 5009/2070/12 скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення пені у сумі 4233,10 грн.
У цій же частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
4.Стягнути з приватного акціонерного товариства "Меркурій-V" у доход державного бюджету України пеню в сумі 4233,10грн.
5.В іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі № 5009/2070/12 залишити без змін.
6.Стягнути з приватного акціонерного товариства "Меркурій-V" у доход державного бюджету України 2535,96грн. судового збору.
7.Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Запорізької області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко
Судове рішення № 28288986, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 25.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5009/2070/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: