Рішення № 28288611, 11.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 5006/20/141/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпродукт-Вега"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 40508,95грн.

представники сторін:

від позивача:не з'явився;

від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпродукт-Вега" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 40508,95грн., у тому числі основного боргу у розмірі 37714,86грн., пені у розмірі 2794,09грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №504 від 17.09.2010 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 37714,86грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №504 від 17.09.2010; угоди про заміну умов договору поставки від 17.09.2010; видаткової накладної №DON00003975 від 29/11/2011; довіреності від 01.01.2011.

27.11.2012 позивач подав заяву від 27.11.2012, в якій просить суд витребувати довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо наявності або відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 27.11.2012 зобов'язано Управління Державної реєстрації Донецької міської ради надати довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

10.12.2012 на адресу господарського суду Донецької області від Управління Державної реєстрації Донецької міської ради надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

В судове засідання 11.12.2012 позивач не з'явився, причин неявки не повідомив.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду надсилались відповідачу на усі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, які повернулись на адресу суду у зв'язку із закінченням строку зберігання. За таких обставин та керуючись ст.64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Натурпродукт-Вега", як постачальником (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №504 (з урахуванням угоди про заміну умов договору) (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність покупцеві косметичні засоби, харчові добавки, предмети санітарії та гігієни (далі - товар), згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, вказаним у видаткових накладних, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 10.3 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2011, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник проводить відпуск товару покупцю по цінах, котрі вказані в специфікації.

Згідно п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника протягом п'яти робочих днів з моменту подання покупцем заявки в порядку, передбаченому п. 1.3 цього договору та погодження її постачальником. Покупець має право самостійно забрати товар зі складу постачальника, в такому випадку сторони додатково погоджують умови поставки.

Пунктом п. 3.2 договору передбачено, що датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю. Право власності на партію товару переходить покупцю в момент отримання останнім товару. Моментом отримання товару вважається відмітка покупця про отримання товару на видатковій накладній постачальника.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець зобов'язаний провести оплату за кожну партію поставленого товару на умовах передплати або у визначений строк після отримання товару. В тому випадку, якщо товар оплачується покупцем на умовах інших ніж передплата, сторони погоджують умови оплати в додаткових угодах до даного договору.

17.09.2010 сторони уклали угоду про заміну умов договору поставки від 17.09.2010, строком дії з моменту її підписання по 31.12.2011, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Пунктом 1 угоди про заміну умов договору поставки від 17.09.2010 сторони домовились доповнити умови ст. 4 "Умови оплати" договору, виклавши зміни у наступній редакції:

п. 4.1.2 покупець проводить оплату товару на умовах відстрочення оплати на 30 календарних днів, з моменту виписки накладної на товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 65261,62грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №DON00003975 від 29/11/2011 на суму 65261,62грн. та довіреністю від 01.01.2011 на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначеної видаткової накладної, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Однак, як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару оплатив частково в розмірі 27546,76грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 37714,86грн.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем зобов'язань по договору та оплати за поставлений товар на суму 37714,86грн.

Відповідач доказів оплати заборгованості в розмірі 37714,86грн. не надав, розмір заборгованості не спростував.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 37714,86грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути пеню у розмірі 2794,09рн. за період з 29.02.2012 по 26.08.2012 на підставі п. 8.4 договору.

Відповідно до п. 8.4 договору у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, передбачений п. 4.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування пені.

Відповідно до п. 4.1.2 угоди про заміну умов договору поставки від 17.09.2010 покупець проводить оплату товару на умовах відстрочення оплати на 30 календарних днів з моменту виписки накладної на товар, тобто останній день оплати товару покупцем є 29.12.2011, тому пеня нараховувується з 30.12.2011 по 30.06.2012.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", розмір пені за період з 29.02.2012 (дата визначена позивачем) по 30.06.2012 (дата визначена судом) становить 1913,05грн., який і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпродукт-Вега" (вул. Гайова, буд. 48-А, м. Тернопіль, 46006, ЄДРПОУ 21139268 суму основного боргу у розмірі 37714 (тридцять сім тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 86 коп., пені у розмірі 1913 (одна тисяча дев'ятсот тринадцять) грн. 05 коп., судовий збір у розмірі 1574 (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири) грн. 49 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 12.12.2012.