Рішення № 28287122, 24.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/17393-2012 24.12.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 10 022,88 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача -Богдан Н.О., за довіреністю №342-1-4/37 від 23.12.2011.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 10022,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №166\11-Тз\К від 12.03.2011 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Mazda 6", реєстраційний номер АА3848КІ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

В судовому засіданні 24.12.2012 представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, з відміткою про отримання; позивач про причини неявки представника суд не повідомив, клопотань або заяв до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 24.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, який приймав участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2011 між позивачем, як страховиком, та Коваль Ольгою Олександрівною, як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 166\11-Тз\К (надалі -договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобам -автомобілем "Mazda 6", реєстраційний номер АА 3848 КІ .

Згідно п.п. 3, 7.2 договору, до страхових ризиків відноситься ДТП та вигодонабувачем є ПАТ «Укрсоцбанк».

Строк дії договору з 12.03.2011 по 11.03.2012.

20.05.2011 о 08 год. 25 хв. на перехресті вулиць Г. Дніпра та З.Гайдай трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Mazda 6" та автомобіля «Sкoda», а саме: Рибалко В.І., керуючи автомобілем «Skoda», державний реєстраційний номер АА 9021 СК в залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Mazda 6" державний реєстраційний номер АА 3848 КІ, під керуванням Коваль О.О., в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Рибалко Віктором Івановичем вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується відомостями про обставини дорожньо-транспортної пригоди № 8813453.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 01.07.2011 у справі № 3-5348/2011 встановлено порушення Рибалко Віктором Івановичем п. 13.1 Правил дорожнього руху України, визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до висновку спеціаліста № 241/11 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 26.05.2011, складеного оцінювачем Ковалем Ігорем Миколайовичем (свідоцтво експерта-автотоварознавця № 49 від 29.06.1999, яке продовжено до 10.07.2012) вартість матеріального збитку, завданого автомобілю "Mazda 6", реєстраційний номер АА 3848 КІ в результаті його пошкодження при ДТП складає 13120,08 грн.

07.06.2011 власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля "Mazda 6" державний реєстраційний номер АА 3848 КІ, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачем 16.06.2011 був складений та підписаний страховий акт № 166/11-Тз/К-1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Mazda 6", реєстраційний номер АА 3848 КІ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 10 022,88 грн.

На підставі складеного страхового акту № 166/11-Тз/К-1 ПАТ "СК "Арсенал Страхування", виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 166\11-Тз\К від 12.03.2011, сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 10 022,88 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 339 від 17.06.2011.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ "СК "Арсенал Страхування" перейшло в межах суми 10 022,88 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб -автомобіль "Skoda", реєстраційний номер АА 9021 СК, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Mazda 6", реєстраційний номер АА 3848 КІ, належить громадянину Рибалко Віктору Івановичу та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Рибалко Віктора Івановича встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "Skoda", реєстраційний номер АА 9021 СК відшкодовується Рибалко Віктором Івановичем, як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність Рибалко Віктора Івановича, як власника автомобіля "Skoda", реєстраційний номер АА 9021 СК, застрахована ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», правонаступником якого є ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»згідно із полісом № АА/3107764, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Відповідно до п. 4 полісу № АА/3107764 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Рибалко Віктор Іванович, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації Рибалко Віктором Івановичем транспортного засобу "Skoda", реєстраційний номер АА 9021 СК була застрахована ПАТ «УСК «Гарант-Авто».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АА/3107764) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза -510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Mazda 6", реєстраційний номер АА 3848 КІ, з урахуванням зносу становить 13 120,08 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач претензією № 101111-470/К від 10.11.2011, до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка отримана відповідачем 21.11.2011, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 10 022,88 грн.

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику шкоди в порядку регресу, однак, цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою зворотної вимоги до відповідача.

Такої позиції притримується і Вищий господарський суд України в своїх постановах від 06.12.2011 р. у справі №23/279, від 06.12.2011 р. у справі №16/335, від 28.02.2012 р. у справі №7/088-11.

За таких умов, в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України обов'язок відповідача виплатити суму страхового відшкодування у порядку регресу виник саме з 21.11.2011 та починаючи з 29.11.2011 відбулось порушення відповідачем свого зобов'язання.

21.06.2012 листом №210612-751/К позивачем повторно повідомлено відповідача про необхідність відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 10 022,88 грн., та зазначено, що у випадку несплати даної суми, ПАТ «СК «Арсенал Страхування», звернеться до Моторного (транспортного) страхового бюро України та Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, зі скаргою, а у випадку відсутності реакції відповідача на зазначені дії - з позовом до суду.

Однак, відповідач відшкодування не здійснив. Відповіді позивачу не надав.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АА/3107764 розміри лімітів відповідальності та франшизи (510,00 грн.), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 9512,88 грн. (10 022,88 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) -510,00 грн. (франшиза) = 9512,88 грн.), у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З огляду на те, що відповідач у встановлений строк відшкодування не здійснив, про що встановлено вище, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1609,50 грн.

При цьому, позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1609,50 грн., втім сплатив 1653,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №4865 від 12.07.2012.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає повернення зайво сплачений судовий збір в розмірі 43,50 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, 15-А, ідентифікаційний код 33908322) суму страхового відшкодування у розмірі 9512 (дев'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 88 коп. та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Арсенал Страхування»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, 15-А, ідентифікаційний код 33908322) з Державного бюджету України 43 (сорок три) грн. 50 коп. зайво сплачений судовий збір, перерахований платіжним дорученням №4865 від 12.07.2012, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2012.

Суддя Т.В.Васильченко