Рішення № 28287005, 17.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/15080-2012

17.12.12

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Текс»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Авто-Лізинг»

Про

стягнення 122 934,28 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Текс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Авто-Лізинг»про стягнення 121 360,22 грн.

Ухвалою від 26.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.11.2012 року.

19.11.2012 року представник позивача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, проте подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, заяву про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, яка буде розглянута судом у наступному судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2012 року не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 19.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 17.12.2012 року.

17.12.2012 року представник позивача в судове засідання не з’явився, проте подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали від 19.11.2012 року.

Представник відповідача 17.12.2012 року в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.11.2012 року не виконав, проте подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Оскільки двохмісічний строк розгляду спору закінчується 23.12.2012 року та враховуюче те, що клопотання про продовження строку розгляду спору сторонами не подано, тому суд не знаходить підстав для задоволення поданого клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Судом розглянута та прийнята заява представника позивача про зміну підстави позову та про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 115 568,67 грн. –основного боргу, 6 138,01 грн. –пені та 1 227,60 грн. –3 % річних.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лео Текс»(далі –постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віват Авто-Лізинг»(далі –покупець, відповідач) був укладений договір поставки № Ле-0565/12ТК (далі –договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що за цим договором постачальник зобов’язується передати у власність покупця –засоби кріплення, інструмент та комплектуючі, інші непродовольчі товари (надалі - товар), а покупець бере на себе зобов’язання прийняти та оплатити за нього в строки і на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару, що постачається, погоджується сторонами у накладних або у специфікаціях , які є невід’ємними частинами даного договору.

Згідно до пунктом 4.1 договору, ціна товару є договірною, визначається у документах, погоджених сторонами відповідно до п. 1.2 цього договору, які є невід’ємними частинами даного договору.

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за ціною, передбаченою у документах, погоджених сторонами відповідно до п. 1.2 цього договору, у безготівковій формі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до пункту 4.3 договору, оплата товару покупцем проводиться шляхом банківського безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 8.1 договору сторони узгодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року. У будь-якому разі цей договір припиняє свою дію з моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань по даному договору.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 133 389,24 грн., що засвідчується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 115 568,67 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 115 568,67 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 115 568,67 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.2 договору, за порушення строків оплати фактично поставленої партії товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день протермінування оплати.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6 138,01 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, здійснених поставок, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 6 121,24 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних, в сумі –1 227,60 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, дат здійснених поставок та проплати, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Авто-Лізинг»(місцезнаходження: 02222, м. Київ, Деснянський р –н, вул. Пухівська, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 35619215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Текс»(місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 24/4, код ЄДРПОУ 30478644) 115 568 (сто п'ятнадцять тисяч п’ятсот шістдесят вісім) грн. 67 коп. –основного боргу, 6 121(шість тисяч сто двадцять одну) грн. 24 коп. –пені, 1 227 (одну тисячу двісті двадцять сім) грн. 60 коп. –3% річних та 2 458 (дві тисячі чотириста п’ятдесят вісім) грн. 35 коп. –судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

24.12.2012 року

Суддя Спичак О.М.