Постанова № 28284075, 03.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 р. Справа № 2а-4141/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Торгово - промислова компанія "НОВА" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. по справі № 2а-4141/12/2070

за позовом ТОВ "Торгово - промислова компанія "НОВА"

до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Торгово - промислова компанія "НОВА" звернувся до суду з адміністративним позовом до податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова ( правонаступник - Західна міжрайонна державної податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби), у якому просить суд скасувати податкове повідомлення -рішення № 0001292330 від 15 березня 2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Торгово -промислова компанія "НОВА" відмовлено.

ТОВ "Торгово - промислова компанія "НОВА", не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем правомірно встановлено факт порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу в частині заниження ПДВ на суму 103300,00 грн., у т.ч. за листопад 2011 року -103300,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцем ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" щодо фінансово-господарської діяльності із ТОВ „Промтехноопт" у період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р., за результатами перевірки складено акт № 235/23-304/35701461 від 21.02.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме занижено ПДВ на суму 103300,00 грн., у т.ч. за листопад 2011 року -103300.00 грн.

На підставі висновків ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001292330 від 15 березня 2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 154860,00 грн (основний платіж -103300,00 грн., штраф -51560,00 грн.)

Підставою для зазначеного висновку слугували акт перевірки контрагента позивача - ТОВ "Промтехноопт" , а саме висновок щодо існування ознак нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності: відсутність персоналу, не знаходиться за місцем реєстрації , відсутність факту реального вчинення господарських операцій, неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, порушення ч.1,5 ст. 203, 215,п.1 ст. 216, ст..228 ЦК України , відсутність об'єктів , які підпадають під визначення ст. 185,187,188 Податкового кодексу України.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

З матеріалів справи вбачається , що між ТОВ "Торгово -промислова компанія "НОВА"(в якості Покупця) та ТОВ "Промтехноопт" (в якості Продавця) укладено договір поставки №01-11 від 04.01.2011 року, за яким продавець передає, а покупець приймає та оплачує в порядку та на умовах договору металовироби, а також інші товари та матеріали. Кількість, найменування, асортимент, номенклатура, комплексність товару обумовлюється сторонами та вказується в рахунку -фактурі на кожну партію.

В підтвердження виконання виконання вимог зазначеного договору до суду надані рахунки - фактури: від 01.11.2011 року на суму 100000.00 грн., від 04.11.2011 року на суму 39600.00 грн., від 08.11.2011 року на суму 120000.00 грн., від 11.11.2011 року на суму 41100.00 грн., від 14.11.2011 року на суму 78000.00 грн., від 16.11.2011 року на суму 51900,00грн., від 17.11.2011року на суму 41100,00грн., 18.11.2011 року на суму 148200,00 грн.; банківські виписки: від 01.11.2011р., на суму 100000,00грн., від 04.11.2011р., на суму 39600,00грн., від 08.11.2011р., на суму 120000,00 грн., від 11.11.2011 р., на суму 41000,00 грн., від 14.11.2011 року на суму 78000,00 грн., від 16.11.2011 року на суму 519000,00 грн., від 17.11.2011 року на суму 41100,00 грн., від 29.11.2011 року на суму 148200,00 грн.; податкові накладні: № 94 від 01.11.2011 року на суму 100000,00 грн., №208 від 04.11.2011 року на суму 39600,00 грн., №267 від 08.11.2011 року на суму 120000,00 грн., №344 від 11.11.2011 року на суму 41000,00 грн., №372 від 14.11.2011 року на суму 78000,00 грн.,№417 від 16.11.2011 року на суму 51900,00 грн., №442 від 17.11.2011 року на суму 41100,00 грн., №612 від 29.11.2011 року на суму 148200,00 грн.; видаткові накладні: від 02.12.2011 року на суму 100000,00 грн., від 01.12.200 року на суму 39600,00 грн., від 05.12.2011 року на суму 120000,00 грн., від 01.12.2011 року на суму 41000,00 грн., від 01.12.2011 року на суму 78000,00 грн., від 06.12.2011 року на суму 51900,00 грн., від 06.12.2011 року на суму 41100,00 грн., від 02.12.2011 року на суму 148200, 00 грн. ; товарно - транспортні накладні: від 01.12.2011 року на суму 41000,00 грн., від 01.12.2011 року на суму 39600,00 грн., від 01.12.2011 року на суму 78000,00 грн., від 02.12.2011 року на суму 100000,00 грн., від 02.12.2011 року на суму 148200,00 грн., від 05.12.2011 року на суму 120000,00 грн., від 06.12.2011 року на суму 51900,00 грн., від 06.12.2011 року на суму 41100,00 грн.

Товар виробничо-технічного призначення, отриманий позивачем від ТОВ "Промтехноопт" у листопаді 2011р. за договором поставки № 01-11 від 04 січня 2011р. для забезпечення власного виробництва, а саме для виготовлення шаф металевих розподільних, а також для подальшої реалізації іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

З пояснень позивача вбачається . що перевезення товару здійснювалось за власні кошти засновника позивача, а тому не відносились до витрат самого позивача в порядку, передбаченому ст. 138 Податкового кодексу України.

Після доставки товару від ТОВ "Промтехноопт" за адресою: 61020, м. Харків, пров. Метизний, 10, цей товар розвантажений працівниками позивача з використанням кран-балки, який є спеціальним технічним пристроєм для завантажування, а також для розвантажування великогабаритного товару (продукції) та у свою чергу був оприбуткований, про що свідчать прибуткові накладні, які були надані під час розгляду справи Харківським окружним адміністративним судом, що підтверджується супроводжувальним листом від 31.05.2012р., вих. № 31/05-04.

Як вбачається з матеріалів справи товар отриманий від ТОВ "Промтехноопт" використаний позивачем в господарській діяльності , що підтверджується наступним : за видатковою накладною від 02.12.2011р. (податкова накладна № 94 від 01.11.2011р.), Позивачем було отримано лист 1,5 мм 08КП х/к (ТУ-14-4-404-97) у кількості 12,5 тн. (Дванадцять тонн п'ятьсот кг), на суму 100000,00грн. (в т. ч. ПДВ); за видатковою накладною від 05.12.2011р. (податкова накладна № 267 від 08.11.2011р.), Позивачем було отримано лист 1,5 мм 08КП х/к (ТУ-14-4-404-97) у кількості 15 тн. (П'ятнадцять), на суму 120000,00грн. (в т. ч. ПДВ) ; за видатковою накладною від 06.12.2011р. (податкова накладна № 417 від 16.11.2011р.), Позивачем було отримано лист 1,5 мм 08КП х/к (ТУ-14-4-404-97) у кількості 6 тн. (Шість), а також лист 1,4x1250x2500, ст08КП х/к у кількості 0,5 тн. (п'ятьсот кг), на загальну суму 51900,00грн. (в т. ч. ПДВ); за видатковою накладною від 06.12.2011р. (податкова накладна № 442 від 17.11.2011р.), Позивачем було отримано лист 1,5 мм 08КП х/к (ТУ-14-4-404-97) у кількості 5 тн. (П'ять), а також лист 1,4x1250x2500, ст08КП х/к у кількості 0,140 тн. (сто сорок кг), на загальну суму 41100,00грн. (в т. ч. ПДВ).

Весь зазначений вище лист використаний Позивачем для виготовлення шаф металевих розподільних (ШМР), що у свою чергу є вимогою технічних умов щодо виготовлення шаф металевих розподільних ((ТУ У 31.2-3 5 701461 -001:2010) стор. 8).

В листопаді та грудні 2011р. шафи металеві розподільні реалізовані ФОП ОСОБА_1. (видаткова накладна № Н-00001140 від 01.12.2011р., податкова накладна № 3 від 01.12.2011р.) ТОВ «Е. МІР» (видаткова накладна № Н-00001058 від 09.12.2011р., податкова накладна № 36 від 09.12.2011р.), але цей перелік є значно більший.

Шафи, виготовлені у період з листопада 2011р. по січень 2012р. виготовлені з матеріалів, придбаних у ТОВ "Промтехноопт" у листопаді 2011р., в більшій мірі були в подальшому реалізовані ООО « ELTEHSISTEM» (Республіка Молдова, м. Кишинев), що підтверджується контрактом № 02-30/01- 2012 від 30.01.2012р., специфікацією № 1 від 30.01.2012р., сертифікатом о походженні товару (форма СТ-1) та вантажною митною декларацією № 807100000/2012/433713.

Використані у виробництві матеріали, сировина, комплектуючи до обладнання списуються позивачем на підставі відповідних актів списання, що підтверджується актом списання № Н-00000026 від 30.11.2011р. та актом списання № Н-00000029 від 31.12.2011р., а також заявленим раніше актом списання № Н-00000013 від 31.12.2011р.

Інший товар виробничо-технічного призначення, який отриманий позивачем у ТОВ "Промтехноопт" за договором поставки № 01-11 від 04 січня 2011р. у листопаді 2011р. реалізований суб'єктам підприємницької діяльності в обсягах та за номенклатурою, а саме:

1) товар за видатковою накладною від 01.12.2011р. на суму 39600,00грн. (податкова накладна № 208 від 04.11.2011р.), був реалізований наступним чином:

ПАТ «Донецький металургійний завод» - конденсатор МБГЧ 750 Вх 0,5 МКФ (код УКТ ЗЕД 8532250000) у кількості 600000шт., на загальну суму 27540,00грн. (в т. ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № Н-00001092 від 19.12.2011р., податковими накладним № 17 від 02.11.2011р., № 36 від 07.11.2011р., № 42 від 09.11.2011р., № 48 від 10.11.2011р. та рахунком-фактурою № Н-101750 від 10.11.2011р. Грошову суму в розмірі 27540,00грн. сплачено (перераховано) ПАТ «Донецький металургійний завод» на поточний рахунок Позивача наступним чином: 02 листопада 2011р. - 10000,00грн., 07 листопада 2011р. - 5000,00грн., 09 листопада 2011р. - 5000,00грн., 10 листопада 2011р. - 7540,00грн. Факт сплати зазначених вище грошових сум підтверджується банківськими виписками.

ТОВ «ВАГО-РЕВ» - один комплект плат управління БПНЦ, на суму 7372,99грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № Н-00001067 від 13.12.2011р., податковою накладною № 50 від 13.12.2011р., рахунком-фактурою № Н-101050 від 10.11.2011р., довіреністю на отримання ТМЦ № 1224 від 09.12.2011р. Грошову суму в розмірі 7372,99грн. сплачено (перераховано) ТОВ «ВАГО-РЕВ» на поточний рахунок Позивача 26 грудня 2011р., що підтверджується банківською випискою.

Інститут фізики плазми ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» - резистори ПЕВ (С5- 35В)-100, 100 Ом у кількості 50шт., на загальну суму 2310,00грн. (в т. ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № Н-00001076 від 15.12.2011р., податковою накладною № 62 від 15.12.2011р., рахунком-фактурою № Н- 121599 від 15.12.2011р. та довіреністю на отримання ТМЦ № 42 від 15.12.2011р. Грошову суму в розмірі 2310,00грн. сплачено (перераховано) Інститутом фізики плазми ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» на поточний рахунок Позивача 21 грудня 2011р., що підтверджується банківською випискою.

ПрАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок» - резистори С5-35В-25,82 Ом у кількості 200 шт, на суму 3480,00грн. (в т. ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № Н - 00001109 від 21.12.2011р., податковою накладною № 96 від 21.12.2011р., рахунком-фактурою № Н-122158 від 21.12.2011р., довіреністю на отримання ТМЦ№ 1256 від 20.12.2011р. Грошову суму в розмірі 3480,00грн. сплачено (перераховано) ПрАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок» на поточний рахунок Позивача 16 січня 2012р., що підтверджується банківською випискою.

2) товар за видатковою накладною від 01.12.2011р. (податкова накладна № 344 від 11.11.2011р.), на суму 41000,00грн., був реалізований наступним чином:

- ПВКП «ХАРКІВОРГАГРОБУД» на загальну суму 17215,44грн. (в. т. ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № Н-00001141 від 01.12.2011р., податковою накладною № 4 від 01.12.2011р., рахунком-фактурою № Н-120106 від 01.12.2011р. За товар, отриманий по видатковій накладній № Н-00001141 від 01.12.2011р., ПВКП «ХАРКІВАГРОБУД» сплачено (перераховано) кошти на поточний рахунок Позивача наступним чином: 23 січня 2012р. - 9000,00грн., 24 січня 2012р. - 5000,00грн., 25 січня 2012р. - 4000,00грн. Факт сплати зазначених вище грошових сум, підтверджується банківськими виписками.

- ТОВ Фірма «УКРШВЕСТСЕРВІС» на загальну суму 2598,36грн. (в т. ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № Н-00001107 від 02.12.2011р., податковою накладною № 7 від 02.12.2011р., рахунком-фактурою № Н-120202 від 02.12.2011р., довіреністю на отримання ТМЦ№ 104 від 02.12.2011р. Грошову суму в розмірі 2598,36грн. сплачено (перераховано) ТОВ Фірма «УКРІНВЕСТСЕРВІС» на поточний рахунок Позивача 21 грудня 2011р., що бідтверджується банківською випискою.

- ТОВ «АГРОМАРКА» на загальну суму 18811,98грн. (в т. ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №Н-00001147 від 01.12.2011р., податковою накладною № 6 від 01.12.2011р., рахунком-фактурою №Н-120103, довіреністю на отримання ТМЦ № 193 від 01.12.2011р. Грошову суму в розмірі 18811,98грн. сплачено (перераховано) ТОВ «АГРОМАРКА» на поточний рахунок Позивача 12 січня 2011р., що бідтверджується банківською випискою.

- ТОВ «НОВА-ТЕХНОЛОГІЯ» гумовий Т профіль ТКМЩ 15x110мм, у кількості 9 погонних метрів (Дев'ять), на загальну суму 3780,00грн. (в т. ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № Н-00001138 від 01.12.2011р., податковою накладною № 6 від 04.05.2011р.

3) товар за видатковою накладною від 01.12.2011р. (податкова накладна № 372 від 14.11.2011р.), а саме на загальну суму 201670,00грн. (в т. ч. ПДВ), був реалізований ТОВ «Хладотхніка-Сервіс», що підтверджується, поз. 28, 29, 30, 31, 39, 40, 41, 49 видаткової накладної № Н-00001105 від 01.12.2011р., строкою 28, 29, 30, 31, 39, 40, 41, 49 податкової накладної № 5 від 01.12.2011р., поз. 28, 29, 30, 31, 39, 40, 41, 49 рахунку-фактури № Н-120102 від 01.12.2011р. За товар, отриманий по видатковій накладній № Н-00001105 від 01.12.2011р. ТОВ «Хладотехніка - Сервіс» сплачено (перераховано) кошти на поточний рахунок Позивача наступним чином: 07 березня 2012р. - 40000,00грн., ЗО березня 2012р. - 50000,00грн., 25 квітня 2012р. - 27000,00грн., 17 травня 2012р. - 25000,00грн., 23 травня 2012р. - 23000,00грн., 16 липня 2012р. - 20000,00грн., 18 липня 2012р. - 32505,17грн. Факт сплати зазначених вище грошових сум, підтверджується банківськими виписками.

4) товар, за видатковою накладною від 02.12.2011р. (податкова накладна № 612 від 29.11.2011р.) а саме на загальну суму 129244,69грн. (в т. ч. ПДВ), був частково реалізований ТОВ «НВФ « ЕЛЕКТРОСЕРВІС», що підтверджується видатковою накладною № Н-00001020 від 02.12.2011р., податковою накладною № 16 від 02.12.2011р., рахунком-фактурою № Н- 120201 від 02.12.2011р. За товар, отриманий по видатковій накладній № Н-00001020 від 02.12.2011р., ТОВ «НВФ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС», сплачено (перераховано) на поточний рахунок Позивача наступним чином: 07 грудня 2011р. - 21902,00грн., 15 грудня 2011р. - 51340,69грн., 29 грудня 2011р. - 71436,00грн. Факт сплати зазначених вище грошових сум, підтверджується банківськими виписками.

З матеріалів справи вбачається , що для здійснення своєї статутної діяльності позивач має належне йому виробниче приміщення, загальною площею 1400,4 кв.м. з відповідним устаткування та обладнанням, які знаходиться в м. Харків, пров. Метизний 10, а також відповідний штат працівників.

На підставі виписаних податкових накладних контрагентом позивача - ТОВ «Промтехноопт» позивачем задекларовано податковий кредит з ПДВ суму 103300,0 грн. за листопад 2011р.

Податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

ТОВ «Промтехноопт» на момент здійснення господарських операцій зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку , що господарські операції позивача з ТОВ «Промтехноопт» мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «Промтехноопт» до податкового кредиту .

Посилання відповідача на висновки акту від податкових органів щодо перевірки контрагенту позивача - ТОВ «Промтехноопт», яким встановлена неможливість здійснення фінансово-господарських операцій, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладений між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» правочин є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти апеляційним судом встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання товару позивачем підтверджені податковими накладними, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 -ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 -ВР).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку в розмірі 103300,0 грн. з придбання товару позивачем підтверджено податковими накладними, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту відповідного періоду.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту в розмірі 103300,0 грн., застосування до нього штрафних санкцій в розмірі 51560,0 грн. є неправомірним.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно віднесено ці суми до від'ємного значення та сформовано податковий кредит.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0001292330 від 15 березня 2012р не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "Торгово - промислова компанія "НОВА" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. по справі № 2а-4141/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ТОВ "Торгово - промислова компанія "НОВА" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0001292330 від 15 березня 2012р.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст постанови виготовлений 10.12.2012 р.