Ухвала суду № 28283283, 24.12.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

від "24" грудня 2012 р. по справі № 5004/1446/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Луцької міської ради

до Приватного підприємства "Діва"

про зобов'язання звільнити та не чинити перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

Суддя: С.Т. Філатова

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з

від відповідача: Москвич Д.К.-директор

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін в судовому засіданні 20.12.2012р. роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні 20.12.2012р. учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно зі ст. 22 ГПК України.

В судових засіданнях 17.12.2012р. та 20.12.2012р. оголошено перерви до 20.12.2012р. до 12:00год., 24.12.2012р. до 12:30 згідно ст. 77 ГПК України для представлення позивачем доказів надіслання вимог про повернення земельної ділянки,виконання п. 27 договору.

СУТЬ СПОРУ:

Луцька міська рада звернулася з позовом до приватного підприємства "Діва"про зобов'язання звільнити земельну ділянку за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська,101, загальною площею 0,0045 га, яка була передана в оренду ПП "Діва"строком на 5 років на підставі рішення Луцької міської ради від 03.08.2006р. №5/55 та укладеного сторонами договору оренди землі №040707700015 від 22.01.2007р. та зобов'язати ПП "Діва"не чинити перешкод Луцькій міській раді у володінні, користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що земельна ділянка згідно договору оренди надавалася у строкове платне користування для будівництва та обслуговування критої зупинки громадського транспорту строком на 5 років, після збігу якого відповідач повинен був повернути позивачеві земельну ділянку, а в разі бажання відповідача поновити договір оренди, на що він мав переважне право, останній повинен був не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово позивача про намір продовжити його дію.

22 січня 2012р. строк дії договору оренди земельної ділянки №040707700015 від 22.01.2007р. закінчився, від відповідача листи-повідомлення щодо наміру поновлення договору оренди землі не надходили. Відповідач земельну ділянку не повернув.

Розгляд спору відкладався згідно ст.77 ГПК України у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалами суду від 19.11.2012р. та 04.12.2012р. сторони було зобов'язано надати суду: позивача-докази надіслання листів щодо передачі земельної ділянки та в підтвердження вчинення відповідачем перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в м. Луцьку по вул.. Львівській, 101; відповідача-довідку про включення до ЄДРПОУ, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

14.12.2012р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням від 14.12.2012р. №1.1-8/7013 про відмову від позовних вимог в частині усунення перешкод та просить зобов'язати приватне підприємство "Діва" звільнити земельну ділянку за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 101.

Вказав, що листи-вимоги про звільнення та передачу земельної ділянки від 24.11.2011р., 10.02.1012р. та 03.03.2012р. були направлені відповідачу простою кореспонденцією.

Відповідач в судовому засіданні 17.12.2012р. вимогу про звільнення земельної ділянки не заперечив. Водночас, вказав на відсутність будь-яких споруд на земельній ділянці. Стверджує ненадходження вимог від орендодавця відповідно до п.27 договору з зазначенням дати, часу і місця складання акту на повернення земельної ділянки, що і унеможливило її фактичну передачу.

В судовому засіданні 17.12.2012р. оголошено перерву до 20.12.2012р. до 12.00год. для представлення позивачем доказів надіслання вимог про повернення земельної ділянки.

В судовому засіданні 20.12.2012р. представник позивача долучив довідку з поштового відділення №07-п/16-537 від 18.12.2012р., згідно з якою позовну заяву повернуто позивачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач в судовому засіданні стверджує намір повернути земельну ділянку після визначення порядку повернення (дати, часу, місця складання акту передачі).

В судовому засіданні 20.12.2012р. оголошено перерву до 24.12.2012р. до 12:30год. для представлення позивачем доказів виконання п. 27 договору, про що зазначено у протоколі судового засідання та повідомленні про перерву.

Представник позивача в судове засідання 24.12.2012р. не з'явився, поважних причин неподачі витребуваних судом доказів не зазначив. У поясненні від 24.12.2012р.№3-32/627 вказав, що п. 20 договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду. У п. 42 договору зазначено, що невід'ємними частинами договору є акт приймання-передачі об'єкта оренди. Згідно ст. 36 Закону України «Про оренду землі» у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Стверджує, що в оренду передана земельна ділянка на підставі акта приймання-передачі. Відповідно, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані в якому він отримав в оренду, тобто за актом приймання-передачі.

Судом із пояснень сторін та долучених доказів встановлено, що на підставі рішення Луцької міської ради від 30.08.2006р. №5/55 між Луцькою міською радою (орендодавець) та приватним підприємством "Діва" (орендар) був укладений договір оренди землі від 22.01.2007р. №040707700015, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування критої зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном, яка знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул. Львівська, 101, кадастровий номер 21:123:0003.

Договір зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 22.01.2007р. №040707700015.

Передача земельної ділянки відбулась згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 22.01.2007р.

За змістом ст.ст. 19, 31 ЗУ "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін. Договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п.п. 8, 42 договору оренди від 22.01.2007р. строк дії договору закінчився 22.01.2012р.

У пункті 8 договору оренди землі передбачено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. В такому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Статтею 34 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.20 даного договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду. При цьому, сторони у п.27 обумовили, що саме орендодавець у разі припинення чи розірвання договору оренди вимагає у орендаря повернення земельної ділянки.

Відповідач після закінчення строку дії договору не повідомив позивача про намір його продовжити, звільнення спірної земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 101, в судових засіданнях не заперечив. Водночас, стверджує не визначення порядку повернення у договорі та відсутність вимог зі сторони орендодавця щодо передачі земельної ділянки з зазначенням дати, часу, місця передачі тощо.

Відповідно до статті 559 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 545 ЦК України визначено, що, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Згідно із ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В оренду передана земельна ділянка на підставі акта приймання- передачі. Відповідно, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку за актом приймання-передачі.

Проте, у договорі не визначено, а позивачем не подано суду доказів (вимог), коли саме мала бути передана спірна земельна ділянка.

Ухвалою суду від 19.11.2012р. та в судовому засіданні 20.12.2012р. позивача було зобов'язано надати докази виконання п. 27 договору щодо надіслання вимог про повернення земельної ділянки.

В судовому засіданні 20.12.2012р. оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України до 24.12.2012р. 12:30 год. для представлення позивачем доказів виконання п.27 договору.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Тому позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами, зобов'язаний обґрунтувати їх підставність належними доказами, тобто такими, які мають значення для справи. Лише у випадках, передбачених ст. 35 ГПК України, сторона може бути звільнена від доказування.

Зібрання доказів і доведення обставин позову покладається на позивача. Позивачем вимоги суду щодо представлення доказів не виконані, поважних причин невиконання вимог суду не зазначено.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до п.4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Вимоги суду позивачем не виконані, витребувані докази суду не надані, представник позивача в судове засідання 24.12.2012р. не з'явився, поважних причин неподання витребуваних судом доказів не навів, вирішення спору по суті без визначення у договорі і листах-вимогах порядку (дати, часу, місця тощо) передачі земельної ділянки неможливий, а тому позовну заяву Луцької міської ради до приватного підприємства "Діва" про зобов'язання звільнити земельну ділянку слід залишити без розгляду згідно п.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

В частині зобов'язання не чинити перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою провадження у справі підлягає припиненню згідно п.4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Судом прийнята відмова, як така, що не суперечить законодавству, зокрема ст.12 ЦК України щодо права особи відмовитись від свого матеріального права та не порушує у зв'язку з цим чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з п.4 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

В п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України зазначено, що статтею 7 ЗУ "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК України).

Беручи до уваги викладене, позивачу необхідно повернути судовий збір, сплачений на підставі платіжного доручення №2680 від 12.11.2012р.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 32-34, п.4 ч.1 ст.80, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, п.4 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", -

ухвалив:

1. Провадження у справі в частині вимоги про зобов'язання приватного підприємства "Діва" не чинити перешкод Луцькій міській раді у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська,101, припинити.

2. В частині зобов'язання звільнити земельну ділянку позов Луцької міської ради до приватного підприємства "Діва" залишити без розгляду.

3. ГУ ДКСУ у Волинській області повернути Луцькій міській раді (Волинська область, м.Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) з УДКСУ м.Луцька Волинської області судовий збір в розмірі 1118грн., сплачений платіжним дорученням №2680 від 12.11.2012р. (оригінал платіжного доручення №2680 від 12.11.2012р. знаходиться в матеріалах справи).

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку згідно ст.81 ГПК України.

Ухвалу надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суддя Філатова С. Т.