Постанова № 28283276, 20.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15847/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поддубному С.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 листопада 2012 року № 0004321542, № 0004311542

за участю представників:

від позивача: Климович В.П. - директор

від відповідача: Петрова А.Г. - за дов. від 19.03.2012р., Жиліної Т.А. - за дов. від 26.09.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 листопада 2012 року № 0004321542, № 0004311542.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій та зменшення розміру від'ємного значення спірними податковими повідомленнями-рішеннями, та зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю АФ «Аспект Плюс».

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на те, що є обов'язковою реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність факту реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31297292, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100053250.

Відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2012 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 19 жовтня 2012 року № 94/15-3/1297292 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 6 листопада 2012 року:

№ 0004321542, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 305341 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 203561 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 101780 грн. 50 коп.;

№ 0004311542, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 99697 грн. за серпень 2012 року.

Правовою підставою визначення податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями наведені норми підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту серпня 2012 року включена сума податку на додану вартість у розмірі 303258 грн. згідно з податковою накладною від 31 серпня 2012 року № 14, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв'язку із даним порушенням відповідач здійснив висновок в акті перевірки, що позивачем завищений податковий кредит на 303258 грн., завищений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 92868 грн., завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного періоду, яке зараховується до складу наступного періоду в сумі 6829 грн., та занижена сума податку на додану вартість в сумі 203561 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю АФ «Аспект плюс» був укладений договір від 26 березня 2012 року № 4. На виконання даної угоди ТОВ АФ «Аспект плюс» були видані позивачу видаткові накладні та податкові накладні від 23 серпня 2012 року № 14 на загальну суму 56940 грн., в тому числі податок на додану вартість 9490 грн., № 21 на загальну суму 59220 грн., в тому числі податок на додану вартість 9870 грн., № 22 на загальну суму 59526 грн., в тому числі податок на додану вартість 9921 грн., № 23 на загальну суму 59220 грн., в тому числі податок на додану вартість 9870 грн., № 24 на загальну суму 59220 грн., в тому числі податок на додану вартість 9870 грн., № 25 на загальну суму 58518 грн., в тому числі податок на додану вартість 9753 грн., № 26 на загальну суму 59040 грн., в тому числі податок на додану вартість 9840 грн., № 27 на загальну суму 59040 грн., в тому числі податок на додану вартість 9840 грн., № 28 на загальну суму 59040 грн., в тому числі податок на додану вартість 9840 грн., № 29 на загальну суму 59040 грн., в тому числі податок на додану вартість 9840 грн., № 30 на загальну суму 59040 грн., в тому числі податок на додану вартість 9840 грн., № 31 на загальну суму 59040 грн., в тому числі податок на додану вартість 9840 грн., № 32 на загальну суму 59040 грн., в тому числі податок на додану вартість 9840 грн., № 33 на загальну суму 59040 грн., в тому числі податок на додану вартість 9840 грн., № 34 на загальну суму 59040 грн., в тому числі податок на додану вартість 9840 грн., № 35 на загальну суму 58500 грн., в тому числі податок на додану вартість 9750 грн., № 36 на загальну суму 57600 грн., в тому числі податок на додану вартість 9600 грн., № 37 на загальну суму 57600 грн., в тому числі податок на додану вартість 9600 грн., № 38 на загальну суму 57600 грн., в тому числі податок на додану вартість 9600 грн., № 39 на загальну суму 57600 грн., в тому числі податок на додану вартість 9600 грн., № 40 на загальну суму 58050 грн., в тому числі податок на додану вартість 9675 грн., № 41 на загальну суму 59325 грн., в тому числі податок на додану вартість 9887 грн. 50 коп., № 42 на загальну суму 59325 грн., в тому числі податок на додану вартість 9887 грн. 50 коп., № 43 на загальну суму 59325 грн., в тому числі податок на додану вартість 9887 грн. 50 коп., № 44 на загальну суму 59325 грн., в тому числі податок на додану вартість 9887 грн. 50 коп., № 45 на загальну суму 59325 грн., в тому числі податок на додану вартість 9887 грн. 50 коп., № 47 на загальну суму 59325 грн., в тому числі податок на додану вартість 9887 грн. 50 коп., № 48 на загальну суму 56940 грн., в тому числі податок на додану вартість 9490 грн., № 49 на загальну суму 58560 грн., в тому числі податок на додану вартість 9760 грн., № 50 на загальну суму 59280 грн., в тому числі податок на додану вартість 9880 грн., № 51 на загальну суму 57864 грн., в тому числі податок на додану вартість 9644 грн.

В акті перевірки відповідач зазначає, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 303258 грн. при відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товару ТОВ АФ «Аспект Плюс» податкової накладної від 23 серпня 2012 року № 14 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 198.1-198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з вищенаведених податкових накладних від 23 серпня 2012 року, виданих позивачу ТОВ АФ «Аспект Плюс», податкової накладної від 23 серпня 2012 року № 14 на суму податку на додану вартість 303258 грн. не існує. Як встановлено судом, позивачем помилково до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року була включена загальна сума податку на додану вартість за всіма податковими накладними від 23 серпня 2012 року, отриманими від ТОВ АФ «Аспект Плюс» як за однією податковою накладною. Судом досліджені всі податкові накладні за 23 серпня 2012 року, видані ТОВ АФ «Аспект Плюс» та встановлено, що суми податку на додану вартість за ними не перевищують 10 тисяч грн., отже не підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, під час судового розгляду справи визначене в акті перевірки порушення не підтвердилося належними доказами з боку відповідача та спростовано позивачем.

Судом також встановлено, що позивачем були подані відповідачу письмові заперечення до акту перевірки від 19 жовтня 2012 року, до яких приєднані копії видаткових та податкових накладних від 23 серпня 2012 року. Отже, відповідачу до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було відомо про відсутність у позивача податкової накладної від 23 серпня 2012 року № 14 на суму податку на додану вартість 303258 грн. У відповіді на письмові заперечення від 2 листопада 2012 року № 33317/10/15-313, які є невід'ємною частиною акту камеральної перевірки від 19 жовтня 2012 року, відповідач зазначив, що у наданих податкових накладних у графі «місцезнаходження (податкова адреса) покупця зазначено дві адреси, що є порушенням вимог пункту 4 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 1 листопада 2011 року № 1379, відповідно до якого місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 Податкового кодексу України та статей 29, 93 Цивільного кодексу України. Судом встановлено, що у податкових накладних від 23 серпня 2012 року ТОВ АФ «Аспект Плюс» у графі - покупець зазначені дві адреси: юридичної особи (позивача) та структурного підрозділу позивача.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Таким чином, згідно з даною нормою адреса покупця не є одним з обов'язкових реквізитів податкової накладної, однак, встановлена форма податкової накладної передбачає визначення податкової адреси покупця. Одночасно, суд зазначає, що незначні недоліки при заповненні податкових накладних, що має місце у спірних правовідносинах, не позбавляє права покупця на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість при умові можливості ідентифікувати особу, яка видала податкові накладні, відомості про придбаний товар, його вартість, дату здійснення операції та суму податку на додану вартість. Суд вважає, що зазначення у спірних податкових накладних двох адрес покупця (юридичної адреси та адреси структурного підрозділу) не позбавляють такі податкові накладні статусу документу, на підставі якого покупець (позивач) має право на формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання спірних податкових повідомлень-рішень недійсними з урахуванням частини 2 статті 11 КАС України та норм Податкового кодексу України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 листопада 2012 року № 0004321542, № 0004311542, задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 6 листопада 2012 № 0004321542 та № 0004311542.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2236 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 грудня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 25 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.