Ухвала суду № 28283249, 26.12.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" грудня 2012 р. Справа № 9/99-42

за скаргою Комерційного центру "Діалог"

на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області

по справі № 9/99-42

за позовом Комерційного центру "Діалог"

до Відкритого акціонерного товариства "Оснастка"

про стягнення 80 097, 60 грн. витрат по відшкодуванню поліпшень нежитлового приміщення, переданого в найм

Суддя Кравчук В.О.

за участю представників:

від заявника: Кравчук О.А., представник, довіреність від 01.12.2012 р. №2

від боржника: не з'явився

від ДВС: Новосад О.Ю., державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області, довіреність від 15.03.2012р.

СУТЬ СПОРУ: комерційний центр «Діалог», звертаючись в суд з скаргою, просить поновити строк подання скарги на постанову від 05.11.2012 р. про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області від 07.02.2011 р. №9/99-1 про стягнення 73818,10 грн. з ВАТ «Оснастка», крім того просить останню визнати недійсною.

Скарга мотивована тим, що вимоги позивача по стягненню заборгованості в сумі 73818,10 грн. виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Оснастка»та є поточними, тому на них не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 21.08.2004 р. у справі №1/69-Б.

Від органу ДВС до суду надійшли заперечення від 21.12.2012 р. за №04-37/10842 проти скарги позивача, відповідно до яких орган ДВС вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що державним виконавцем було правомірно зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 07.02.2012р. до розгляду справи про банкрутство відповідача по суті.

У судовому засіданні представник скаржника заявлені у скарзі від 12.12.2012р. вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі.

Разом з тим, скаржник просить поновити строк подання скарги на постанову ДВС від 05.11.2012 р. про зупинення виконавчого провадження ВП №24895533 щодо стягнення з боржника заборгованості, а саме, з ВАТ «Оснастка» 73818,10 грн.

В обґрунтування зазначеного посилається на ту обставину, що КЦ «Діалог»первісну скаргу було подано 15.11.2012р., яка ухвалами суду від 19.11.2012 р. та від 04.12.2012 р. поверталася для усунення недоліків.

Згідно ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора, чи із своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим законом.

Розглянувши дане клопотання сторони, суд приходить до висновку про його задоволення та відновлення пропущеного строку для подання скарги на постанову ДВС від 05.11.2012 р. про зупинення виконавчого провадження ВП №24895533 щодо стягнення з боржника заборгованості, а саме, з ВАТ «Оснастка» 73818,10 грн., оскільки скаржник усунув недоліки, зазначені в ухвалах суду.

Розглянувши долучені до скарги матеріали, заслухавши пояснення представника скаржника, державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинської області, господарський суд, оцінюючи подані стороною докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість викладених стягувачем у скарзі обставин та необхідність задоволення останньої в повному об'ємі.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними обставинами:

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Вищезазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» та статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами Закону.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р. у справі №9/99-42 постановлено стягнути з ВАТ «Оснастка», м.Нововолинськ на користь КЦ «Діалог», м.Нововолинськ 72 303, 60 грн. витрат в якості відшкодування вартості поліпшень нежитлового приміщення за адресою: м.Нововолинськ, вул. Луцька, 25, переданого в найм та 1 514,50грн. понесених судових витрат.

На виконання зазначеної постанови господарським судом було видано наказ №9/99-1 від 07.02.2011р.

Із змісту ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Матеріалами справи встановлено, 5 листопада 2012 року відділом примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області (державний виконавець Новосад О.Ю.) було винесено постанову (а.с. 106) про прийняття до виконання виконавчого провадження (ВП №24895533) з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №9/99-1 від 07.02.2011р., виданого на виконання постанови суду №9/99-42 від 17.11.2010р.

5 листопада 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області Новосад О.Ю. було винесено постанову (а.с. 105) про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №9/99-1 від 07.02.2011р., у зв'язку з наявною ухвалою господарського суду Волинської області від 21.08.2004 р. №1/69-Б про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Оснастка», якою накладено арешт на активи боржника та введено мораторій на задоволення кредиторських вимог (а.с. 108).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2012р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 12 зазначеного вище Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» однією із обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження є, зокрема, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Вимоги КЦ «Діалог»у даній справі виникли після порушення справи про банкрутство ВАТ «Оснастка»та є поточними.

За таких обставин, на вказані вимоги не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 21.08.2004р.

Аналогічної позиції дотримуються Верховний Суд України в постанові № 07/01 від 06.01.2007р. та Вищий господарський суд України в постанові №10/112 від 22.03.2006р.

Відповідно до п.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Однак, відповідно до п.32 листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010, № 01-08/369, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

Оскільки вимоги позивача є поточними, виконавче провадження щодо стягнення боргу з відповідача за наказом господарського суду Волинської області від 07.02.2011р. було зупинено безпідставно, тому скарга позивача підлягає задоволенню, постанову відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 53, 86, 87, 115, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відновити комерційному центру «Діалог» строк на подання скарги на постанову про зупинення виконавчого провадження від 05.11.2012 р. ВП №24895533.

2. Скаргу задовольнити.

3. Постанову відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області від 05.11.2011 р. ВП №24895533 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 07.02.2011 р. №9/99-1 скасувати.

Суддя В.О. Кравчук