Постанова № 28281933, 15.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2012 р. Справа №2а-6995/12/0170/29

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кірова» до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Кірова» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим ДПС № 0000042202 від 21.06.2012р. в частині застосування до Публічного акціонерного товариства «Кірова» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15640,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені відповідачем в Акті перевірки №0055/01/07/22/00853932 від 19.06.2012р. висновки про порушення позивачем п. 2.6, п. 2.11, п. 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, що виразилося у недостовірності доданого до звіту про використання коштів на суму 15640,00грн. підтверджуючого документу - квитанції до прибуткового касового ордеру №42 від 27.02.2010р. через встановлену постановою слідчого групи слідчих фіктивність КП «Альянс», яке є отримувачем грошових коштів у сумі 15640,00грн. від ПАТ «Кірова» за даною квитанцією, не грунтуються на фактичних обставинах справи та суперечать законодавству України. Зокрема, позивач зазначив, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України, а тому згідно зі ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України вину особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду, а не постановою слідчого, як вважає відповідач. Крім того, відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивний правочин як який, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, визнається судом недійсним. Однак, спірна угода з поставки КП «Альянс» позивачу насіння гірчиці у встановленому законом порядку недійсною не визнана, а відтак є дійсною. Реальність та товарність спірної господарської операції з поставки йому КП «Альянс» насіння гірчиці жовтої сорт «Світлана» 920кг на загальну суму 15640,01грн., в т.ч. ПДВ 2606,67грн., підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, ця операція призвела до змін у структурі активів та пасивів позивача, а також документально підтверджується наступне використання придбаного насіння гірчиці у власній господарській діяльності позивача - насінням були засіяні посівні площі та отримано врожай.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2012 р. було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2012р. закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача Аркатова В.В. надала письмові пояснення по справі, де зазначила, що проведеною відповідачем фактичною перевіркою ніякі інші документи, крім авансового звіту № 27/02 від 27.02.2010р. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р. перевіряючими не досліджувались та і не могли досліджуватися з огляду на поняття та суть фактичної перевірки, а тому висновки перевіряючих грунтувалися не на відсутності певних реквізитів у видатковій накладній чи зауваженнях до документів щодо наступного використання придбаного насіння, а виключно на тому, що відповідно до постанови слідчого групи слідчих встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55 Господарського кодексу України (акт від 11.04.2011р.), у зв'язку з чим відповідна квитанція до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р. не є дійсним розрахунковим документом, фіктивним є підприємство КП «Альянс».

Додатково пояснила що, оскільки саме ці висновки були покладені в основу спірного рішення, то і перевіряти відповідність законодавству слід саме ці, а не додаткові висновки Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС. Інші ж документи, в тому числі і на підтвердження фактичної доставки насіння, фактичною перевіркою не охоплювались і не повинні були надаватись позивачем до перевірки.

У судовому засіданні представник відповідача Маслікова Л.Г. проти позову заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позов. Зокрема, зазначив, що в ході фактичної перевірки ПАТ «Кірова», яку проведено 14.06.2012р. Красноперекопською ОДПІ, виявлено операцію з проведення розрахунків з КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182) готівкою від 27.02.2010р. у сумі 15640,00грн. На підтвердження операції, в наявності були наступні документи: авансовий звіт ПАТ «Кірова» № 27/02 від 27.02.2010р. на суму 15640,00грн. та касовий ордер № 42 від 27.02.2010р. (про купівлю насіння гірчиці). Однак, як вважає відповідач, даної операції фактично не могло бути, оскільки в ході досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146 встановлено, що КП «Альянс» створено з метою фіктивного підприємництва, тобто сприянню підприємствам в мінімізації податкових зобов'язань.

За висновком відповідача, будь-які документи (в т.ч. договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів тільки в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть бути враховані первинними документами в цілях ведення податкового обліку, навіть при наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідач також вважає, що надана позивачем до позову видаткова накладна № 391 від 26.02.2010р. не містить підпису особи, яка отримала товар від постачальника та відсутні реквізити довіреності, якою уповноважена особа ПАТ «Кірова» на отримання матеріальних цінностей від КП «Альянс», тому ця видаткова накладна не є первинним документом, що підтверджує реальність та товарність спірної господарської операції та не може бути підставою для бухгалтерського обліку.

На думку відповідача, суть господарської операції з поставки насіння гірчиці від КП «Альянс» до ПАТ «Кірова» передбачає також її перевезення автомобільним чи іншим транспортом, однак товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт перевезення товару від Постачальника (КП «Альянс») до Покупця (ПАТ «Кірова») не надано.

Неналежними вважає відповідач і надані позивачем до позову документи на підтвердження використання у господарській діяльності придбаного насіння гірчиці, адже, на його думку, ПАТ «Кірова» мав в наявності більше ніж достатньо засівного насіння гірчиці під урожай 2010р. на 100га засівної площі, а тому невідомо навіщо він придбавав ще 920кг насіння гірчиці у КП «Альянс».

За таких обставин, на думку відповідача, позивачем порушено п. 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, відповідно до якого під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів, що і стало підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення № 0000042202 від 21.06.2012р. в частині застосування на підставі абз. 6 ст. 1 Указу Президента № 436/95 від 12.06.1995р. штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15640,00грн.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042202 від 21.06.2012р. в оскарженій частині відсутні.

Заслухавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Красноперекопська об`єднана державна податкова інспекція АР Крим ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Красноперекопської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Красноперекопської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС у зв'язку з прийняттям такого повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство «Кірова» має статус юридичної особи з 28.02.1997р., що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААБ № 251242, довідкою відділу статистики у Первомайському районі АБ № 435719 з ЄДРПОУ від 04.04.2012р. та Статутом ПАТ «Кірова» у новій редакції, державну реєстрацію якого здійснено 11.05.2011р. (а.с. 27,28,29-49).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Кірова», протокол від 08.04.2011р. на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», найменування Відкрите акціонерне товариство «Кірова» змінено на Публічне акціонерне товариство «Кірова».

У п. 1.1 Статуту ПАТ «Кірова» у новій редакції, затвердженій Загальними зборами акціонерів ВАТ «Кірова» від 08.04.2011р. та зареєстрованій державним реєстратором 11.05.2011р. за № 11311050008000096, зазначено, що ПАТ «Кірова» є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Кірова».

ПАТ «Кірова» взято на облік платника податків у Первомайському відділенні Красноперекопської ОДПІ АРК 31.03.1995р. за № 123 (а.с.26).

Таким чином, судом встановлено, що ПАТ «Кірова» являється суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів тощо.

Відповідно до свідоцтва № 100337638, ПАТ «Кірова» з 01.01.2009р. зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ (а.с.25).

19.06.2012р. Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС проведена перевірка за дотриманням ПАТ «Кірова» в господарській одиниці - касі підприємства, що розташована за адресою: с. Кормове, вул. Шкільна, 2, порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт (довідка) № 0055/01/07/22/00853932 від 19.06.2012р. (а.с.6-7).

Перевіркою встановлено порушення п. 2.6, п. 2.11, п. 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, що виразилося у: неоприбуткуванні готівкових коштів в касу підприємства у сумі 600грн.; відповідно до авансового звіту № 27/02 від 27.02.2010р. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р. підприємство КП «Альянс» отримало від ВАТ «Кірова» грошові кошти у сумі 15640,00грн. за операцією з продажу насіння гірчиці, але відповідно до постанови слідчого групи слідчих встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55 Господарського кодексу України (акт від 11.04.2011р.), у зв'язку з чим відповідна квитанція до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р. не є дійсним розрахунковим документом, фіктивним є підприємство КП «Альянс».

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення № 0000042202 від 21.06.2012р. (а.с.8), яким до ПАТ «Кірова» застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18640,00грн., в тому числі, відповідно до розрахунку сум штрафних (фінансових) санкцій згідно акту фактичної перевірки №0055/01/07/22/00853932 від 19.06.2012р.:

- 3000,00грн. - за незабезпечення оприбуткування готівкових коштів до каси підприємства на суму 600,00грн. - згідно абз. 1 ст. 1 Указу Президента № 436/95 від 12.06.1995р. у п'ятикратному розмірі;

- 15640,00грн. - за недостовірність підтверджених документів, що були додані до звітів про використання коштів на суму 15640,00грн. - згідно абз. 6 ст. 1 Указу Президента № 436/95 від 12.06.1995р. у розмірі сплачених коштів.

Відповідно до позову, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0000042202 від 21.06.2012р. частково - в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 15640,00грн.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем даного податкового повідомлення-рішення в оскарженій частині, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною є перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В силу п. 7.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, під час перевірок здійснюється контроль за виконанням підприємством вимог цього Положення, що пов'язані з веденням касової книги та оформленням операцій з приймання та видачі готівки з каси, веденням відповідних касових документів.

Згідно з п. 7.8 Положення під час перевірок з'ясовується наявність у підприємства касової книги, а також відповідність її оформлення вимогам законодавства України. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання та видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум прийнятої до каси або виданої з неї готівки даним прибуткових і видаткових касових ордерів, якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо.

Відповідно до п. 7.9 під час перевірки з'ясовується правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та видаткових відомостей (проставлення потрібних дат, номерів, сум, зазначення підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, відбитків печаток та штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо). За окремими видатковими відомостями можуть вибірково перераховуватися суми виплаченої готівки.

П. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначає, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

П. 7.41 Положення передбачено, що під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Указу Президента № 436/95 від 12.06.1995р. "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Як зазначено в акті перевірки, висновки якого були покладені в основу оскарженого рішення, відповідно до авансового звіту № 27/02 від 27.02.2010р. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р., підприємство КП «Альянс» отримало від ВАТ «Кірова» грошові кошти у сумі 15640,00грн. за операцією з продажу насіння гірчиці, але відповідно до постанови слідчого групи слідчих встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55 Господарського кодексу України (акт від 11.04.2011р.), у зв'язку з чим відповідна квитанція до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р. не є дійсним розрахунковим документом, фіктивним є підприємство КП «Альянс».

З цього слідує, що відповідач дійшов висновку про недостовірність доданого до звіту про використання коштів підтверджуючого документу - квитанції до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р. через фіктивність КП «Альянс», встановлену постановою слідчого.

Беручи до уваги, що проведеною відповідачем фактичною перевіркою ніякі інші документи, крім авансового звіту № 27/02 від 27.02.2010р. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р. не досліджувались та не повинні були досліджуватися з огляду на поняття та суть фактичної перевірки, а висновки перевіряючих ґрунтувалися виключно на тому, що відповідно до постанови слідчого групи слідчих встановлено ознаки фіктивності КП «Альянс», у зв'язку з чим відповідна квитанція до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р. не є дійсним розрахунковим документом, і саме ці висновки були покладені в основу спірного рішення, то суд перевіряє відповідність законодавству саме даних висновків Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС.

Суд вважає дані висновки відповідача незаконними з огляду на наступне.

Передусім, суд зазначає, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

Як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже, фіктивність підприємництва КП «Альянс» не може встановлюватися постановою слідчого, в якій міститься лише висунуте обвинувачення, а може встановлюватися виключно обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Проте, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряючих про фіктивність КП «Альянс» ґрунтувались саме на постанові слідчого, а не вироку суду, що набрав законної сили.

Крім того, суд вважає, що припущення перевіряючих про фіктивність КП «Альянс» та, як наслідок, фіктивність самої господарської операції з придбання ПАТ «Кірова» у КП «Альянс» насіння гірчиці, не можуть свідчити про недостовірність доданого до звіту про використання коштів підтверджуючого документу - квитанції до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

В силу ч. 2 даної норми фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З цього слідує, що фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Згідно зі ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Ст. 20 Податкового кодексу України також визначено, що органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Проте, як свідчать матеріали справи, спірна угода поставки КП «Альянс» позивачу насіння гірчиці у встановленому законом порядку недійсною не визнана, а відтак є дійсною.

Разом з тим, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави вважати квитанцію до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р. недійсним розрахунковим документом та недостовірним підтверджуючим документом до звіту про використання коштів, а отже підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15640,00грн. були відсутні.

Судом також були досліджені документи на підтвердження реальності та товарності спірної господарської операції та встановлено, що відповідно до витратної накладної № 391 від 26.02.2010р. Колективним підприємством «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182) було поставлено ПАТ «Кірова» товар - гірчиця жовта сорт «Світлана» 920кг на загальну суму 15640,01грн., в т.ч. ПДВ 2606,67грн.

Відповідно до довідок ПАТ «Кірова» за вих. № 297 та № 298 від 07.08.2012р., станом на 27.02.2010р. на балансі ВАТ «Кірова» (в наступному перейменоване на ПАТ «Кірова») рахувалось 22 вантажні автомашини. Придбане у КП «Альянс» насіння гірчиці жовтої сорт «Світлана» 920кг на загальну суму 15640,01грн., в т.ч. ПДВ 2606,67грн. було вивезено самовивозом (транспортом позивача).

Що стосується отримання товару уповноваженю особою, то відповідно до матеріалів справи 27.02.2010р. працівнику позивача - завідуючому током Малимоненко А.Я. була видана довіреність серія ЯПО № 449196 на отримання 920кг гірчиці «Світлана» від КП «Альянс», підпис якого і міститься у витратній накладній № 391 від 26.02.2010р.

Оприбуткування придбаної гірчиці на склад та її наступне витрачання підтверджується даними Звітів по насінню за лютий та березень 2010р.

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, Колективним підприємством «Альянс» була виписана також податкова накладна № 391 від 26.02.2010р., яка містить всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., з наступними змінами і доповненнями.

Розрахунки з Колективним підприємством «Альянс» за поставлений товар були здійснені позивачем у готівковій формі на суму 15640,00грн., що підтверджується авансовим звітом № 27/02 від 27.02.2010р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 42 від 27.02.2010р.

Судом встановлено, що господарські операції з придбання та оплати насіння гірчиці призвели до змін у структурі активів та пасивів позивача.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Вищевказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тобто відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів, а отже, вважаємо, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірної господарської операції.

Суд вважає, що вищезазначені первинні документи підтверджують реальність та товарність спірної господарської операції.

Що стосується наступного використання придбаної гірчиці у власній господарській діяльності позивача, то судом встановлено наступне.

В силу п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ «Кірова» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого, є, зокрема, вирощування зернових та технічних культур, овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів, розведення великої рогатої худоби.

Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2010р., згідно даних Державного статистичного спостереження, зокрема, під технічну культуру - гірчицю, складають 100га.

Відповідно до даних Сільгоспобліку за формою № 119, на землях ПАТ «Кірова» було висіяно, зокрема, гірчицю «Світлана» в розмірі 920кг.

Згідно Підсумку збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2010р., позивач отримав та задекларував врожай гірчиці з посівної площі 100га в кількості 1011 центнерів.

За таких обставин, суд вважає, що висновки відповідача про те, що спірної операції між ПАТ «Кірова» та КП «Альянс» з продажу насіння гірчиці фактично не могло бути, оскільки в ході досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146 встановлено, що КП «Альянс» створено з метою фіктивного підприємництва, тобто сприянню підприємствам в мінімізації податкових зобов'язань, носять характер припущення та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в оскарженій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Кірова» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні 15 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 20 серпня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000042202 від 21 червня 2012 року в частині застосування до Публічного акціонерного товариства «Кірова» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15640 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Кірова» судовий збір в розмірі 156,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет