Постанова № 28281651, 24.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2012 р. Справа №2а-13737/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

за участю секретаря Проніна Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Щолкіно-Азов»

до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим,

про визнання протиправною та скасування постанови, зняття арешту та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача - Клименкова Н.В. - представник, довіреність № 1277 від 15.05.2012 р.,

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

Суть спору: Комунальне підприємство «Щолкіно-Азов» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт грошових коштів боржника від 26.11.2012 року, прийнятої старшим державним виконавцем Суденко А.В., зняття арешту з грошових коштів позивача, зобов'язання повернути позивачу незаконно списані грошові кошти з р/р 26006301301478 у філії КРУ АТ «Ощадбанк» м. Сімферополя в розмірі 324174,16 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.

У судовому засіданні 12.12.2012 року представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві, надав додаткові докази по справі, відповідач проти задоволення позову заперечував, 10.12.2012 року від нього надійшли заперечення на позов, в яких він зазначив, що відсутні підстави для його задоволення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 24.12.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у адміністративному позові посилаючись на те, що постанову про арешт грошових коштів від 26.11.2012 року було винесено до прийняття постанови про поновлення виконавчого провадження, тобто в момент, коли виконавче провадження було зупинено. Крім того, представник позивача зазначив, що постанова відповідача про арешт грошових коштів перешкоджає виконанню плану санації, оскільки розрахунки з кредиторами здійснювались через арештований розрахунковий рахунок.

Відповідач та третя особа явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час, день та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

До матеріалів справи Відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим додано заперечення на позов, в якому він просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки постанову про арешт грошових коштів боржника від 26.11.2012 року, прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, приймаючи до уваги думку представника позивача, належне повідомлення відповідача та третьої особи про час, дату та місце судового розгляду, відсутність у матеріалах справи їх клопотань про відкладення розгляду справи або неможливість розгляду за їх відсутності, керуючись ст. 128 КАСУ, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим знаходиться зведене виконавче провадження, на підставі наказу № 2-22/16628-06, виданого 25.12.2006 року Господарським судом АР Крим, про стягнення з Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» заборгованості в сумі 1644023,20 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим Суденко А.В. від 26.11.2012 року накладено арешт на грошові кошти в сумі 1644023,20 грн., що належать боржнику КП «Щолкіно-Азов» та розміщені на р/р 26045300000300, р/р 26006301301478, які знаходяться у філії КРУ АТ «Ощадбанк» м. Сімферополя, ЗКПО 33490313, МФО 324805.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень згідно з ч. 1 ст. 2 Закону покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Обов'язки і права державних виконавців встановлені статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до ч. 1 якої державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до цієї статті державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Ч. 1 ст. 17 Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У ч. 1 ст. 25 Закону зазначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим відкриті виконавчі провадження за заявами Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим на підставі виконавчого листу виданого у справі № 2а-2067/11 на суму 524140,67 грн., вимоги № 118.2 від 01.11.2011.року на суму 98749,53 грн., вимоги № 118.3 від 01.12.2011 року на суму 98417,71 грн., вимоги № 118.4 від 30.12.2011 року на суму 96893,36 грн., вимоги № 118.6 від 01.02.2012 року на суму 100162,62 грн., вимоги № 118.7 від 01.03.2012 року на суму 110721,49 грн., вимоги № 118.8 від 01.04.2012 року на суму 111872,75 грн., вимоги № 118.9 від 01.05.2012 року на суму 115077,36 грн., вимоги № 118.10 від 01.06.2012 року на суму 115551,75 грн., вимоги № 118.11 від 01.07.2012 року на суму 113801,37 грн., вимоги №118.12 від 01.08.2012 року на суму 110133,13 грн., вимоги № 118.13 від 01.09.2012 року на суму 112308,01 грн., вимоги № 118.14 від 30.09.2012 року на суму 105695,45 грн., рішення № 147 від 29.03.2012 року на суму 108645,00 грн., рішення № 242 від 19.04.2012 року на суму 26575,09 грн., рішення № 481 від 17.05.2012 року на суму 20105,86 грн., рішення № 301 від 14.05.2012 року на суму 18,73 грн., рішення № 574 від 18.06.2012 року на суму 51424,77 грн., рішення № 694 від 23.08.2012 року на суму 95422,87 грн.

Постановами відповідача про приєднання виконавчого провадження до складу зведеного виконавчого провадження, вищезазначені виконавчі провадження приєднані до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим та зупинені, оскільки Господарським судом АР Крим порушено справу про банкрутство відносно боржника та на майно останнього поширюється дія мораторію.

Не погодившись із постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим Суденко А.В. від 29.08.2011 року про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2067/11/0170, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим про визнання таких дій державного виконавця протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-4290/12/0170/14 від 12.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року, визнана протиправною та скасована постанова Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції про зупинення виконавчого провадження від 29.08.2011 з виконання виконавчого листа №2а-2067/11/0170 від 11.07.2011 про стягнення з Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» 712740,75 грн. боргу на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим та Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції зобов'язаний вчинити дії щодо виконання виконавчого листа №2а-2067/11/0170 від 11.07.2011 про стягнення з Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» 712740,75 грн. боргу на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим.

Під час розгляду зазначеної справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Господарським судом АР Крим 28.09.2009 року прийнято ухвалу про порушення справи про банкрутство Комунального підприємства «Щолкіно-Азов», введений мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, строки виконання яких настали до дня порушення провадження у справі про банкрутство. Виконавчий лист №2а-2067/11/0170 виданий на підставі рішення суду про стягнення з Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» заборгованості зі сплати страхових внесків за червень-грудень 2010 року у розмірі 712740,75 грн., тобто стягнення поточного боргу, який виник після порушення справи про банкрутство. Таким чином судами встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо стягнення поточного боргу по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень-грудень 2010 року не розповсюджується.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим листом №10625/08-21 від 23.11.2012 року звернулось до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим, в якому зазначило виконавчі документи, що входять до зведеного виконавчого провадження, які підлягають поновленню, у зв'язку з примусовим стягненням з Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» поточної заборгованості, а саме: виконавчий лист виданий у справі № 2а-2067/11 на суму 524140,67 грн., вимогу № 118.2 від 01.11.2011.року на суму 98749,53 грн., вимогу №118.3 від 01.12.2011 року на суму 98417,71 грн., вимогу № 118.4 від 30.12.2011 року на суму 96893,36 грн., вимогу № 118.6 від 01.02.2012 року на суму 100162,62 грн., вимогу №118.7 від 01.03.2012 року на суму 110721,49 грн., вимогу № 118.8 від 01.04.2012 року на суму 111872,75 грн., вимогу № 118.9 від 01.05.2012 року на суму 115077,36 грн., вимогу №118.10 від 01.06.2012 року на суму 115551,75 грн., вимогу № 118.11 від 01.07.2012 року на суму 113801,37 грн., вимогу №118.12 від 01.08.2012 року на суму 110133,13 грн., вимогу №118.13 від 01.09.2012 року на суму 112308,01 грн., вимогу № 118.14 від 30.09.2012 року на суму 105695,45 грн., рішення № 147 від 29.03.2012 року на суму 108645,00 грн., рішення №242 від 19.04.2012 року на суму 26575,09 грн., рішення № 481 від 17.05.2012 року на суму 20105,86 грн., рішення № 301 від 14.05.2012 року на суму 18,73 грн., рішення № 574 від 18.06.2012 року на суму 51424,77 грн., рішення № 694 від 23.08.2012 року на суму 95422,87грн.

Відповідач постановами від 28.11.2012 року поновив виконавчі провадження з примусового виконання вказаних виконавчих документів.

Проте 26.11.2012 року, тобто до прийняття постанов про поновлення виконавчих проваджень, старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим Суденко А.В. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження, до складу якого входять також вищезазначені виконавчі провадження, прийнято постанову про накладення арешту на грошові кошти в сумі 1644023,20 грн., що належать боржнику КП «Щолкіно-Азов» та розміщені на р/р 26045300000300, р/р 26006301301478 у філії КРУ АТ «Ощадбанк» м.Сімферополя, ЗКПО 33490313, МФО 324805.

На виконання зазначеної постанови відповідачем надіслано до обслуговуючого позивача банку платіжну вимогу № 4/9 від 26.11.2012 року про списання з КП «Щолкіно-Азов» 1644023,00 грн., яку виконано банком 29.11.2012 року частково в сумі 324174,16 грн., що підтверджується довідкою останнього, доданою до матеріалів справи, поясненням відповідача.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У ч. 1, ч. 2 ст. 57 Закону визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

Таким чином накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на рахунках у банках є виконавчою дією під час примусового виконання виконавчих документів, в той час, як ч. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що прийняття постанови про арешт грошових коштів боржника у даному випадку можливо лише після поновлення виконавчого провадження.

Суд зазначає, що постановою відповідача від 26.11.2012 року накладений арешт на грошові кошти в сумі 1644023,20 грн., що знаходяться на р/р 26045300000300, р/р 26006301301478 у філії КРУ АТ «Ощадбанк» м. Сімферополя.

З п. 4.2.4 договору банківського рахунку № 24 від 28.05.2010 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та позивачем, вбачається, що з відкритого поточного рахунку № 26006301301478 КП «Щолкіно-Азов», банк має право здійснювати примусове списання коштів у випадках, передбачених чинним законодавством України.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача повноважень накладати арешт на грошові кошти позивача, що знаходяться на рахунку №26006301301478 при примусовому виконанні виконавчих документів та відсутність заборони на списання з такого рахунку коштів на задоволення вимог кредиторів, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 26.11.2012 року, в частині арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунку №26006301301478, належить задовольнити частково шляхом скасування постанови в зазначеній частині, у зв'язку з порушенням відповідачем вимог Закону щодо черговості здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, яке зупинено.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 26.11.2012 року, в частині арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунку №26045300000300, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

До матеріалів справи додано договір банківського рахунку № 77 від 22.11.2011 року, укладений між ПАТ «Державний ощадний банк України» та Комунальним підприємством «Щолкіно-Азов», з якого вбачається, що КРУ АТ «Ощадбанк» надає позивачу послуги з відкриття та розрахунково-касового обслуговування окремого поточного рахунку 26045300000300. П. п. 2.4, 2.5 вказаного договору передбачено, що страхові кошти, зараховані на зазначений рахунок, можуть бути використані КП «Щолкіно-Азов» виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

За таких обставин, беручи до уваги наявність заборони на стягнення з розрахункового рахунку позивача №26045300000300 коштів для задоволення вимог кредиторів на підставі виконавчих документів, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 26.11.2012 року, в частині арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунку №26045300000300 належить задовольнити.

Позовні вимоги про зняття арешту з грошових коштів Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» задоволенню не підлягають, оскільки обраний спосіб захисту (відновлення) порушеного права не відповідає змісту прав позивача щодо усунення негативних для нього наслідків, які настали у зв'язку з прийняттям відповідачем постанови про накладення арешту на грошові кошти позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про зняття арешту з грошових коштів Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» повинно бути відмовлено.

До матеріалів справи додано копію листа Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим № 11511/02-27 від 21.12.2012 року,згідно з яким останнім повідомлено про те, що грошові кошти у листопаді-грудні 2012 року з депозитного рахунку Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим в рахунок погашення заборгованості КП «Щолкіно-Азов» перед Пенсійним фондом не надходили.

Відповідачем Комунальному підприємству «Щолкіно-Азов» надано інформацію вих. № 3485/03-34 від 21.12.2012 року, згідно з якою грошові кошти в сумі 324174,16 грн. з р/р № 26006301301478, що належить позивачу, списані на підставі платіжної вимоги № 4/9 від 26.11.2012 року, перераховані на депозитний рахунок Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим, де будуть знаходитись до розгляду Окружним адміністративним судом АР Крим адміністративного позову Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» про визнання протиправним та скасування постанови про накладення арешту на грошові кошти.

За таких обставин приймаючи до уваги скасування судом постанови відповідача від 26.11.2012 року про накладення арешту на грошові кошти, позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу списані з його рахунку грошові кошти належить задовольнити.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.12.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 26.12.2012року.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим про накладення арешту на грошові кошти Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» від 26.11.2012 року, в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на р/р 2604530000030.

3. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим про накладення арешту на грошові кошти Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» від 26.11.2012 року, в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на р/р 26006301301478.

4. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим повернути з його депозитного рахунку Комунальному підприємству «Щолкіно-Азов» грошові кошти в сумі 324174,16 грн., списані 29.11.2012 року з його розрахункового рахунку № 26006301301478 на виконання постанови Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим про накладення арешту на грошові кошти Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» від 26.11.2012 року.

5. В інший частині адміністративного позову відмовити задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.