Ухвала суду № 28281015, 18.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"18" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/3556/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника ДПІ, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" вересня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро високовольтної апаратури-Рівне" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро високовольтної апаратури - Рівне" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 02.08.2012 року №0003352342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1 380,00 грн., з яких: 1 104,00 грн. - за основним платежем; 276,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 02.08.2012 року №0003362342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 041,25 грн., з яких: 833,00 грн. - за основним платежем; 208,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкових зобов'язань, згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями, податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених контрагенту за проведення маркетингових досліджень, а також формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених позивачем контрагенту у складі ціни вказаних послуг, оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, ніякі послуги контрагентом фактично не надавались, позивач не мав не меті дійсне отримання послуг, а договір уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань. Тому укладений договір, на думку податкового органу, є нікчемним і таким, що порушує інтереси держави та суспільства, а формування валових витрат та податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 02.08.2012 року №0003352342 та №0003362342.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро високовольтної апаратури - Рівне" є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Рівненської міської ради, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Рівне з 15.09.200 за № 29-23/5422, зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво від 22.02.2010 № 100270841).

Основним видом діяльності позивача є виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, електромонтажні роботи.

З метою збільшення обсягів продажу виробленої власної продукції Товариством укладено договір про проведення маркетингових досліджень по вивченню попиту споживачів на електротехнічну продукцію, РТМ, РТВ в Україні з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілтеріс".

В липні 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілтеріс» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 (акт перевірки від 18.07.2012 № 274/22-100/36650476).

За результатами перевірки Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток за ІV квартал 2010 року на загальну суму 1104,17 грн., підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п. 16 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 №969 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №1401/18696 від 29.12.2010, що призвело до заниження податку на додану вартість в грудні 2010 року на загальну суму 833,33 грн. та прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 02.08.2012 року №0003352342 та №0003362342 згідно з якими позивачу визначені відповідні податкові зобов'язання: з податку на прибуток підприємств у сумі 1 380,00 грн., з яких: 1 104,00 грн. - за основним платежем; 276,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; з податку на додану вартість у сумі 1 041,25 грн., з яких: 833,00 грн. - за основним платежем; 208,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку даним правовідносинам суд першої інстанції виходив з того, що факти надання позивачу послуг та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Висновок податкового органу про нікчемність договорів про надання маркетингових послуг, укладений між позивачем і його контрагентом, є бездоказовим, а тому безпідставним.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначив, що, кошти сплачені позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Ілтеріс", в оплату за надані послуги маркетингу, є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Фактів порушення позивачем обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", податковим органом суду не доведено, а тому, висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем валових витрат, також про заниження податку на прибуток підприємств, є безпідставними.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначив, що до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість, є безпідставними.

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАСУкраїни, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро високовольтної апаратури-Рівне" вул.Мельника,6 кв.72,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська, 8,м.Рівне,33023