Рішення № 28279448, 11.12.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа № 5027/863/2012.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила», м. Бориспіль

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Арго», с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості -3013,73 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача -Гвоздянчук В.В., довіреність від 04.02.2012.

від відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Арго»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 3013,73 грн., з яких 2999,92 грн. основного боргу та 13,81 грн. трьох процентів річних.

Свій позов позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості отриманого ним товару за видатковою накладною №20-00400 від 03.12.2009.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.11.2012 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 11.12.2012.

На день вирішення спору, 11.12.2012, відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно статті 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

В матеріалах справи наявна видаткова накладна №20-00400 від 03.12.2009 на суму 7956 грн., яка не містить посилань на будь-які письмові цивільно-правові угоди та підписана сторонами, в тому числі з боку відповідача -Скворцовим В.В., на підставі довіреності серії НБИ №942571 від 03.12.2009.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем тільки частково оплачено вартість отриманого від позивача товару, у зв'язку з чим у нього утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 2999,92 грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу частини 1 статті 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами. При цьому, відповідно до частини 1 статті 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що сторонами у справі вчинені фактичні дії, які свідчать про укладення в спрощеній формі договору поставки за видатковою накладною №20-00400 від 03.12.2009.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Дана норма кореспондує з приписами статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.09.2012 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу, яку отримано останнім 18.09.2012, проте заборгованість в добровільному порядку ним не погашена.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, що випливає з усного договору поставки на суму 2999,92 грн., у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем правомірно нараховано відповідачу 13,81 грн. трьох процентів річних за період з 25.09.2012 по 19.11.2012.

В цілому позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу, сплачений ним судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Арго»(с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, вул. Миру, 33, код 22836526) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»(Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 16, код 20601546, адреса для листування: м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69Б) 2999,92 грн. основного боргу, 13,81 грн. трьох процентів річних грн. та 1609,50 грн. судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення підписано 11.12.2012.

Суддя О.В. Гончарук