Постанова № 28279237, 18.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2012 року 2а-4962/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Іванову Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача -Бевз В.І.,

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший фонд проектного інвестування»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2012 № 0000901502 та № 0000881502,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший фонд проектного інвестування»(надалі -позивач) з позовною заявою до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2012 № 0000901502 та № 0000881502.

Ухвалами суду від 19 жовтня 2012 року було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача, повідомлений належним чином про розгляд справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.05.2012 № 0000901502 та № 0000881502.

Представник відповідача проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що у звітному періоді позивач реалізував швейні машини, які імпортуються на митну територію України по ціні, яка менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на сплату акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов'язкових платежів), у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 404 227, 00 грн., що підлягає зменшенню.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

26 квітня 2012 року відповідачем за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший фонд проектного інвестування»складено Акт перевірки № 220/15-2/33847024 та встановлено наступні порушення: абз. б абз. в п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань за грудень 2011 року на 408 327, 00 грн., що призвело до завищення:

- суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2011 року у розмірі 404 227, 00 грн. та донарахуванню позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2011 року у розмірі 4100, 00 грн.;

- суми податкових зобов'язань за січень 2012 року у розмірі 108512, 00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року у розмірі 107301, 00 грн. та донарахуванню позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року у розмірі 1211, 00 грн.;

- порушення п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 404227, 00 грн., що підлягає зменшенню та донарахуванню позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 4100, 00 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.05.2012 № 0000901502 та № 0000881502.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Враховуючи положення абзаців першого - третього пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України вбачається, що в першому абзаці визначені загальні правила визначення бази оподаткування податком на додану вартість. Водночас, положення абзацу третього встановлюють спеціальні правила для визначення бази оподаткування за операціями з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, а саме: база оподаткування не може бути нижчою митної вартості.

Відмінності у визначенні бази оподаткування обумовлені особливостями адміністрування податку і не свідчать про колізію між нормами абзацу першого та третього пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, суд зазначає, що як слідує із Акта перевірки від 26 квітня 2012 року, позивачем в порушення абз. б абз. в п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України податкові зобов'язання за грудень 2011 року позивачем занижено на 408 327, 00 грн. (Акт перевірки Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 21.03.2012 № 113/233/338470246 за період з 01.12.2011 по 31.12.2011).

Господарські операції за якими позивачем занижено податкове зобов'язання та що було встановлено у Акті перевірки Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 21.03.2012 № 113/233/338470246 за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 були предметом дослідження в адміністративній справі № 2а-2893/12/1070.

В основу визначення податкових зобов'язань на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом покладено дані акта перевірки 21.03.2012 № 113/233/338470246 про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування, що сталося внаслідок самостійного визначення позивачем бази оподаткування господарських операцій з продажу на внутрішньому ринку імпортованих товарів виходячи з договірної (контрактної) ціни товарів, яка є нижчою за їх митну вартість. У постанові Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 по справі № 2а-2893/12/1070 встановлено, що позивачем неправомірно було занижено податкове зобов'язання з ПДВ по контракту від 03.03.2009 № UA-2009-0303, у зв'язку з чим позивачу було відмовлено у задоволенні позову.

Вказана постанова суду залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012, яка набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Зважаючи на вищезазначене суд вважає позовні вимоги в даній справі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Повний текст постанови виготовлено та підписано - 22 грудня 2012 р.