Постанова № 28279234, 24.12.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7875/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Сировня Я.А.,

за участю представника позивача - Ковтун Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації робіт № 1" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області (далі - Відділення Фонду, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації робіт № 1" (далі - ТОВ "Управління механізації робіт № 1", відповідач) про стягнення коштів у розмірі 874 086,54 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що у Відділенні Фонду знаходяться особові справи потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" отримують страхові виплати. У зв'язку з тим, що ТОВ "Управління механізації робіт № 1" ліквідується як юридична особа без правонаступника, то, на думку позивача, має бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на виробництві. Проте, заяву про визнання капіталізованих платежів в сумі 874 086,54 грн. голова ліквідаційної комісії ТОВ "Управління механізації робіт № 1" ОСОБА_4 не задовольнила, відповіді Відділення Фонду не отримало. У зв'язку з цим позивач просить стягнути зазначену суму з відповідача в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість надіслав до суду заяву, в якій визнає позовні вимоги Відділення Фонду щодо стягнення капіталізованих платежів у повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності свого представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши залучені до матеріалів справи письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Управління механізації робіт № 1" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Відділені Фонду платника страхових внесків.

Загальними зборами учасників ТОВ "Управління механізації робіт № 1" прийнято рішення про припинення господарюючого суб'єкта шляхом ліквідації та створено ліквідаційну комісію, головою якої обрано ОСОБА_4. На підтвердження вказаного відповідачем надано протокол №16 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Управління механізації робіт № 1" від 07 листопада 2011 року (а.с.84).

Відділенням Фонду на ім'я голови ліквідаційної комісії ТОВ "Управління механізації робіт № 1" надіслано заяву від 24 вересня 2012 року №4534/01-22 (а.с.72) з вимогою про визнання претензії в сумі 874 086,54 грн., як потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві, а саме - з ОСОБА_2 (працював електрозварником, інвалід ІІ групи, ступінь втрати працездатності 80%) та ОСОБА_3 (працював монтажником-стропальником стальних та залізобетонних конструкцій, ступінь втрати працездатності 25% від 15 жовтня 2009 року безстроково).

Відомостей щодо визнання чи відхилення вимоги про сплату суми капіталізованих платежів відповідачем на дату подання позовної заяви суду не надано.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень стосовно наявності у суб'єкта господарювання обов'язку здійснити оплату спірної суми коштів, суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Приписи наведеної норми процесуального закону прямо кореспондують положенням статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Питання наявності у суб'єкта господарювання, що ліквідується, обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат, було предметом розгляду у Верховному Суді України, висновки якого викладені у постанові від 11 червня 2012 року (справа № 21-179а12), і полягають у тому, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом статей 15, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

У відповідності до приписів статті 46 вказаного Закону, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134, чинною на час виникнення спірних відносин, далі - Інструкція № 36), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 (із змінами) (далі - Порядок №765).

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 3 Порядку №765 передбачено, що капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

На підставі статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, затверджує Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Пунктом 4.17 Інструкції № 36 передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації).

Аналізуючи вищевказані норми суд приходить до висновку, що відповідач обтяжений обов'язком проводити капіталізацію платежів. Разом з тим слід зазначити, що законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках ліквідації за процедурою банкрутства.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд не встановив порушень порядку розрахунку суб'єктом владних повноважень заявленої до стягнення суми коштів. До того ж відповідач позов визнав, проти заявленої до стягнення суми коштів не заперечував.

Частиною другою статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Оскільки судом не встановлено наявності фактичних даних, які б указували на те, що заявлена позивачем вимога про стягнення спірної суми заборгованості порушує права та інтереси відповідача, а ТОВ "Управління механізації робіт № 1" визнало позов, то згадана вимога підлягає задоволенню, так як її обґрунтованість доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації робіт № 1" (ідентифікаційний код 03585722) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області (р/р №37176165604104, банк ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 25940885) суму капіталізованих платежів у розмірі 874 086 (вісімсот сімдесят чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27.12.2012 р.

Суддя Є.Б. Супрун