Рішення № 28278159, 26.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.12.12р. Справа № 43/5005/9556/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофорсе", м. Дніпропетровськ

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк", м. Кременчук

про стягнення неустойки

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Мондріч А.Є. за дов. б/н від 02.11.12р., представник

від відповідача: Бровко О.М. за дов. б/н від 09.08.12р., представник

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біофорсе»звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вишевичі Агротехніка»про стягнення неустойки (штрафу) за договором поставк нафтопродуктів № 18/12-09 від 18.12.2009 року у розмірі 3 232 200,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по поставці товару, покладених на нього за договором поставки нафтопродуктів № 18/12-09 від 18.12.2009 року.

28.11.2012 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з посиланням на те, що здійснити поставку в строки встановлені договором поставки нафтопродуктів № 18/12-09 від 18.12.2012 року він фактично не міг через неправомірні дії іншого контрагенту (а. с. 47-49).

Ухвалою суду від 12.12.2012 року відповідно до ч. 3 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України ПАТ «Укракразбанк»було залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача та було зобов'язано третю особу надати письмові пояснення по суті позовних вимог.

В межах строків ст. 69 Господарського процесуального кодексу України в засіданнях оголошувались перерви з 28.11.2012 року до 04.12.2012 року та з 04.12.2012 року до 12.12.2012 року.

У судове засідання 25.12.2012 року представник третьої особи не з'явився, документи витребувані ухвалою від 12.12.2012 року до суду не надав.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біофорсе»(далі -позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вишевичі Агротехніка»(далі -відповідач, постачальник) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 18/12-09 від 18.12.2009 року (далі - договір) відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й сплатити на умовах вказаних у цьому договорі, наступний товар:

1.1.1.Найменування товару: нафтопродукт

1.1.2.Одиниця виміру: метрична тонна

1.1.3.Якість: у відповідності з паспортом (сертифікатом) якості засобу -виробника або сертифікатом відповідності.

1.1.4. Кількість: відповідно до Додаткової угоди до договору або заявки покупця на відвантаження (можливо відхилення від заявленої кількості +/- 10%).

Відповідно до п. 2.1. договору ціна на окрему одиницю товару та загальна вартість партії товару визначається у додаткових угодах до договору або заявках покупця, прийнятих постачальником до виконання, та є невід'ємною частиною до договору.

Згідно з п. 2.2. договору покупець зобов'язаний сплатити товар на умовах: по факту відвантаження або 100% передплати, що зазначається у додаткових угодах до даного договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах та в строки передбачені сторонами в додаткових угодах до договору. Або відповідно до заявок покупця, прийнятих постачальником до виконання.

Постачальник виконує поставку товару після підписання сторонами додаткової угоди до даного договору щодо відповідної партії товару або по факту прийняття до виконання заявки покупця, в якій обов'язково повинна бути відображена ціна товару. Умови сплати, умови поставки. Відвантажувальні реквізити покупця (найменування залізниці, станції призначення та її коду, найменування отримувача товару його код та поштова адреса) (п.3.2. договору).

У відповідності до п. 3.3. договору датою поставки вважається дата штемпеля станції відправника.

28.12.2009 року між покупцем та постачальником було укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 3 до договору поставки нафтопродуктів, відповідно до яких відповідач зобов'язався поставити до 02.01.2010 року наступні нафтопродукти: Бензин А-76, Бензин А-95 та Дизельне томливо на загальну суму 3 232 200,96 грн. (а. с. 12-14)

Згідно із п. 4 додаткових угод № 1, № 2, № 3 строк відвантаження товару з 30.12.2009 року по 02.01.2010 року.

01.01.2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист щодо готовності до відвантаження, а також було попереджено відповідача щодо обов'язкового додержання строків поставки та наслідків порушення зобов'язання (а. с. 15).

У відповідь на вищевказаний лист, відповідач повідомив про затримку в поставці товару листом від 02.01.2010 року (а. с. 19).

Згідно з п. 5.3. у випадку порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку (штраф) у розмірі 100% непоставленого товару.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що сплата штрафу та пені не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо інше не передбачено умовами договору.

Договір набирає сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2012 року (п. 8.1. договору).

Зобов'язання відповідача по поставці товару позивачу у термін встановлений додатковими угодами до договору не виконано. У зв'язку з чим 03.01.2010 року позивач направив відповідачу вимогу щодо сплати неустойки у двадцятиденний строк з моменту виставлення вимоги, відповідно до п. 5.1., 5.3. договору у розмірі 100% від суми непоставленого товару на загальну суму 3 232 200,96 грн.

Дану вимогу відповідач залишив без відповіді. Позивачем повторно було направлено на адресу відповідача вимогу зі сплати неустойки (штрафу), яка також була залишена відповідачем без відповіді.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись те, що не міг фактично поставити товар у строк передбачений договором у зв'язку з неправомірними діями інших контрагентів, а саме ВАТ "АКБ Автокразбанк". На думку відповідача, що ВАТ "АКБ Автокразбанк" несвоєчасно виконало платіжне доручення на перерахування грошових коштів з рахунків відповідача, і саме це спричинило затримку поставки товару відповідачу від ДК "Украгазвидобування" НАК "Нафтогаз України", за договором поставки № 004/95-10 від 21.12.2009 року, що в свою чергу призвело до порушення строків поставки позивачу товару у строки передбачені договором поставки нафтопродуктів.

Суд не приймає до уваги обґрунтування відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Загальна сума штрафних санкцій становить 3 232 200,96 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116, 193, 265 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Симферопольська, 17, офіс 202, код ЄДРПОУ 36365890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофорсе" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Електрична, б. 30а, кв. 41, код ЄДРПОУ 36641477) неустойку (штраф) у розмірі 3 232 200,96 грн. (три мільйони двісті тридцять дві тисячі двісті грн. 96 коп.) та 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят грн. 00 коп.) - витрати по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Мартинюк Повне рішення складено 26.12.12р.