Ухвала суду № 28276624, 20.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9216/12/0170/2

20.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Розкішна продукція"- Дегтярьова Світлана Анатоліївна, довіреність № 112 від 20.08.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 01.10.12 у справі № 2а-9216/12/0170/2

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розкішна продукція" (вул. Данилова, 62, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розкішна продукція" задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі автономної Республіці Крим Державної податкової служби від 01.08.2012 №0002762204 та № 0002772204.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіці Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Розкішна продукція" (далі -позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіці Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2012: № 0002762204 та № 0002772204.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час проведення відповідачем документальної позапланової перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК"у квітні 2012 року було неправомірно прийняти рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, зменшення податкового кредиту по податку на додану вартість.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідачем 01.08.2012 прийняти податкове повідомлення-рішення № 0002772204, згідно з яким йому зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2012 року на 50064,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0002762204, згідно з яким йому нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 67900,00 грн., застосовані штрафні санкції у сумі 33950,00 грн.

Передумовою прийняття оскаржуваних рішень став акт № 4042/22-3/36646145 від 18.07.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" у квітні 2012року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем підпункту14.1.191, статті 14, пункту 185.1, статті185, пункту188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.6 , пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2012 року у сумі 117946,00 грн., в результаті чого зменшено суму від'ємного значення на 50046,00 грн., донарахованого основного платежу по податку на додану вартість у сумі 67900,00 грн.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про завищення платником податків суми податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2012 року внаслідок безпідставного включення ним сум податку, сплачених ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" при здійснення розрахунків за придбаний у нього по договору купівлі-продажу № 28/03 від 28.03.2012 товар - зерно. Зазначені доводи ґрунтуються на тому , що керівник ТОВ "Мережа"Васін В.В., яке є постачальником товару ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" відповідно до податкової звітності останнього, зазначив, що йому невідомо про наявність правовідносин між ТОВ "Мережа"та ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", через наступне.

Пункт 201.6. статті 201 Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судова колегія зауважує, що Податковим кодексом України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме, наявність у платника податку -покупця- належним чином оформленої податкової або митної декларації.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем надані документи, яки свідчать про отримання ним від ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" у березні -квітні 2012 року 459 тон пшениці . Факт відвантаження товару та його транспортування на адресу позивача підтверджено відповідними копіями товарно-транспортних накладних, де замовником та вантажовідправником зазначено від ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", а також оформленими останнім видатковими накладними,податковими накладними.

Слід зазначити, що в порядку, передбаченому статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано доказів безпідставності оформлення ТОВ "КМІС-Торгмаш МК"наведених вище документів.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем надані докази того,що 28.03.2012, 03.04.2012, 05.04.2012, 06.04.2012, 09.04.2012, 10.04.2012, 11.04.2012, 17.04.2012, 23.04.2012 вартість зазначеного вище товару була перерахована ТОВ "КМІС-Торгмаш МК"(в тому числі в повному обсязі сплачений податок на додану вартість).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно з договором на переробку сільськогосподарської продукції на давальчеських умовах № 2/01 від 03.01.2012, укладеним з ТОВ "Осавіахим", позивачем останньому був переданих товар, придбаний у ТОВ "КМІС-Торгмаш МК"для зберігання та переробки. Позивачем також надана копія договору постачання №2438 від 20.04.2012 та документів бухгалтерського та податкового обліку щодо реалізації борошна.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, зокрема, відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів від ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", надання на переробку ТОВ "Осавіахим", який був придбаний у інших контрагентів, реалізацію борошна з зерна , придбаного не у від ТОВ "КМІС-Торгмаш МК". товару ТОВ "Укрхімтрейд"та ПП "Бест Трейд Продакшен", а надані позивачем письмові пояснення щодо неправомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції дано вірну оцінку письмовим доказам, які є в матеріалах справи та поясненням сторін.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підтвердження факту придбання позивачем у березні-квітні 2012 року товару-пшениці-у ТОВ "КМІС-Торгмаш МК"в обсягах відображених в бухгалтерської звітності першого, його використання в при здійснені ним в подальшому господарській діяльності, тому висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 4042/22-3/36646145 від 18.07.2012, про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, невірного визначення ним суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість та суми податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2012 року не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіці Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01.08.2012: №0002762204 та № 0002772204, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень при здійсненні дій щодо прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2012 у справі № 2а-9216/12/0170/2 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко