Рішення № 28276550, 04.12.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року Справа № 08/5026/1567/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача -Харченко О. М. - представник за довіреністю,

від відповідача -представник не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача: приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»

до

відповідача фізичної особи - підприємця Савченка Романа Івановича

про стягнення 9 205,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торговий Дім Поляков" звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи -підприємця Савченка Романа Івановича заборгованості за поставлений товар на суму 9 004,36 грн., 113,06 грн. -20% річних, 88,01 грн. -пені та 1 609,50 грн. -судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач згідно умов договору №1515-у від 14.08.2012, поставив відповідачу товар, який останній прийняв, але за прийнятий товар повністю не розрахувався, внаслідок чого утворився борг з оплати за поставлений товар в сумі 9 004,36 грн.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджено відповідними відмітками канцелярії суду на ухвалі про її направлення рекомендованими листами на адресу відповідача, зазначену в ЄДР.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання, підтримувати позов чи заперечувати проти нього є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

14.08.2012 між приватним підприємством «Торговий дім Поляков»(далі - постачальник, позивач у справі) та фізичною особою - підприємцем Савченком Романом Івановичем (далі - покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки №1515-у від 14.08.2012, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукти харчування та інші товари (далі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.

Згідно п. 1.2 договору, сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

За умовами договору (п. 4.2 договору) покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов вказаного договору згідно видаткових накладних №УФ-0961598 від 12.09.2012 та №УФ-0961446 від 12.09.2012, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10 004,36 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково і згідно фіскального чеку № 0000031436 від 15.10.2012 сплатив позивачу 1 000,00 грн. За ним рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 9 004,36 грн., що стало підставою для звернення позивача звернувся із цим позовом до суду про стягнення 9 004,36 грн. боргу, 113,06 грн. -20% річних та 88,01 грн. -пені.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №1515-у від 14.08.2012, зміст якого відповідає положенням ст.712 ЦК України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Належне виконання договірних зобов'язань щодо поставки товару позивачем підтверджено видатковими накладними №УФ-0961598 від 12.09.2012 на суму 8 996,36 грн. та №УФ-0961446 від 12.09.2012 на суму 1008,00 грн., факт прийняття товару відповідачем підтверджується його підписом у даних накладних.

Як встановлено умовами договору, покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач отриманий товар у встановлений договором строк оплатив частково в розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком №0000031436 від 15.10.2012, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 9 004,36 грн.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів належного виконання його зобов'язань перед позивачем щодо оплати товару, позовна вимога про стягнення 9 004,36 грн. заборгованості підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 договору, при порушенні покупцем п. 4.2 (порядку розрахунків) договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», крім цього, збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

На підставі вказаних положень, позивач нарахував відповідачеві 88,01 грн. пені за період з 26.09.2012 по 17.10.2012, розрахунок яких зроблено вірно, відтак, вказана сума пені підлягає до стягнення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 договору, яким передбачено сплата покупцем 20% річних від суми боргу за весь час прострочення, позивач нарахував відповідачу 113,06 грн. 20% річних, розрахунки позивачем зроблені вірно, відповідно вказана вимога підлягає до задоволення.

Відповідачем всупереч положенням ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення повного розрахунку за поставлений товар, тому суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 9 004,36 грн. -заборгованості, 88,01 грн. -пені, 113,06 грн. -20% річних,

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1 609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із фізичної особи - підприємця Савченка Романа Івановича (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Суворова, буд. 43, код 3114922371) на користь приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»(18000, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 41, код 32268131) -9 004, 36 грн. основного боргу, 88,01 грн. пені, 113,06 грн. -20% річних, 1 609,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10-ти днів з дня підписання рішення.

Повний текст рішення підписано 07.12.2012

Суддя О.І. Кучеренко