Ухвала суду № 28274543, 18.05.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"18" травня 2011 р. Справа № 2а-6998/10/0670

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Майора Г.І.

Філіпової Т.Л.,

при секретарі Щепанській Т.П. ,

за участю прокурора,

представника позивача Дуплійчука М.І.,

представників відповідача Литвинчук Н.П., Козловського В.Й.

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Прокуратури Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "09" лютого 2011 р. у справі № 2а-6998/10/0670 за позовом Виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податковго повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2460000,00грн.

ВСТАНОВИЛА:

Виробничо-торгівельне підприємство "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 31.08.2010 року звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Житомирі та Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Житомирі №0000222304/0 від 19.03.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 2460000 грн., стягнення з Державного бюджету України на його користь заборгованість по бюджетному відшкодуванню ПДВ згідно декларації за січень 2010 року в сумі 2460000 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Житомирі № 0000222304/0 від 19.03.2010 р. в повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість згідно декларацій за січень 2010 р. в сумі 2460000 грн. на рахунок № 26008055992516, МФО 311744 ЖРУ "Приватбанк" м. Житомир.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом не враховано, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов"язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. А тому відшкодування ВТП у формі ТОВ "Ренесанс" за січень 2009 року в сумі 2460000 грн. неможливо через відсутність підтвердження факту сплати ПДВ до бюджету підприємствами постачальниками та їх контрагентами. Також згідно наявних матеріалів перевірки не виявлено фактичного відвантаження товарів та їх реального транспортування (відсутні товарно-транспортні накладні). Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що СВ ПМ ДПА у Житомирській області відносно директора позивача ОСОБА_7 порушена кримінальна справа. Вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з"ясовані обставини справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Прокуратура Житомирської області подала апеляційну скаргу та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилаються на те, що судом першої інстанції не враховано, що в ході проведення зустрічних перевірок, відповідно до бази даних інформаційних ресурсів ДПА України не встановлено, що контрагентами позивача сплачено податок на додану вартість, а отже, не було встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість по господарським операціям. Вважають, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Встановлено, що 15.03.2010 року відповідачем - ДПІ у м. Житомирі на підставі ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено позапланову виїзну перевірку ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ з питань правомірності відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника в січні 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2009 року, про що складено акт № 1398/23-2/13566695.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме ВТП у формі ТОВ "Ренесанс" мало в ланцюгах постачання взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки фіктивності, а саме: не встановлено місце знаходження, не задекларовано податкові зобов"язання, що свідчить про те, що заявлені суми бюджетного відшкодування ВТП ТОВ "Ренесанс" фактично не сплачені до бюджету постачальниками та підприємствами в ланцюгах постачання. Крім того, операції з придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався.

За наслідками перевірки, ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000222304/0 від 19.03.2010 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року на 2460000 грн..

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з наявності реальної господарської операції позивача з ТОВ "РГП Міттал Стілл", правомірності формування ним податкового кредиту та сплати суми ПДВ, а відповідно право на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судом було встановлено, що між позивачем та ТОВ "РГП Міттал Стілл" було укладено договір № 21/09 від 21.09.2009 року, згідно з якого останній зобов'язався в порядку та на умовах договору поставляти позивачу продукцію у вигляді брухту чорних металів.

На виконання умов договору ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ в грудні 2009 року здійснило попередню оплату за брухт чорних металів ТОВ "РГП Міттал Стілл" в сумі 12342749 грн., в т.ч ПДВ 2468550 грн.

В березні 2010 року за актами приймання металів чорних (вторинних), була здійснена передача товару.

Сплачену в ціні товару суму ПДВ позивач відніс до податкового кредиту.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, є наявність податкової накладної, виданої продавцем.

Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З вказаного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Законом України "Про податок на додану вартість", останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період та в разі від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за такий період покупець має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ТОВ "РГП Міттал Стілл" зареєстрований в Єдиному державному реєстрі та є платником ПДВ, а відповідно мав право виписувати податкові накладні. Виписані податкові накладні за формою та змістом відповідають вимогам Закону.

Встановлено, що розрахунки за одержану продукцію, позивачем проведено безготівковими операціями в повному обсязі згідно платіжних доручень, та в ціні придбаного товару сплачено податок на додану вартість повністю.

Передача товару була оформлена виписаними постачальниками видатковими та податковими накладними, актами прийому. Позивачем були укладені договори відповідального зберігання товару (металобрухту), надання портових послуг по перевалці та подачі на суміжні види транспорту з подальшою відправкою товару на експорт з ДП "Херсонрічпорт" АСК "Укррічфлот" договір № 02-25/86 від 25.07.2009 р. та ДП "Феодосійський морський торговий порт" договір № 9/30 від 01.02.2009 р, куди постачався товар від контрагентів. Відправка товару на експорт підтверджується копіями вантажно-митних декларацій, що містяться в матеріалах справи. Товар (металобрухт) відправлявся з порту та до м. Житомира не постачався.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутність підтверджуючих документів на транспортування товару не є тією обставиною, що впливає на правомірність формування податкового кредиту.

Зазначені обставини також давали суду підстави вважати, що господарські операції з поставки брухту чорних металів між позивачем та ТОВ "РГП Міттал Стілл" мали реальний характер.

Закон України "Про податок на додану вартість", так само як і інші закони не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання який був постачальником товарів /послуг/, так і зокрема тим, який не був постачальником товарів /послуг/, (перевірка по ланцюгу) на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Отже, сам факт, не визначення контрагентом своїх зобов'язань та не сплата їх до бюджету, не спроможність податкового органу отримати відповіді по зустрічних перевірках або їх провести, не може бути підставою для висновку про неправомірність включення позивачем сум податку до податкового кредиту.

Суд першої інстанції встановив, що позивач правомірно на підставі п.7.5.1. п.7.5 Закону про ПДВ відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів на підставі отриманих від його постачальників податкових накладних.

Щодо бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим.

У відповідності до п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно із п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. .

Абзацом 1 пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Позивач надав ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року у строки, встановлені діючим законодавством та про залишок суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за січень 2010 року в сумі 2460000 грн..

Виходячи з аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7 статті 7 Закону про ПДВ платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування протягом 40 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації.

Податкова декларація, з податку на додану вартість була подана до ДПІ за січень 2010 року 17.02.2010 року.

У відповідності до пункту 1.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997р. за N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 N 200/86) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 року за N 489/5680 суми, невідшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування, вважаються бюджетною заборгованістю.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість підлягає за січень 2010 року 2460000 грн..

Вказана сума бюджетного відшкодування, платнику на розрахунковий рахунок не перерахована в строки передбаченні чинним законодавством та складає бюджетну заборгованість.

Відповідно до приписів статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 року N 590, встановлені функції відділення Державного казначейства, до яких віднесено, зокрема, розподілення між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також перерахування місцевим бюджетам належних їм сум коштів від зазначених відрахувань, здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів та інші.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 2 липня 1997 року N 209/72 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 року за N 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду шляхом перерахування відповідних грошових сум з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи у рішенні суду.

Згідно п. 4.3 зазначеного Порядку на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення - рішення та бюджетне відшкодування з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Прокуратури Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: Г.І. Майор

Т.Л. Філіпова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Виробничо-торгівельне підприємство "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю вул. Л.Українки, 43-а,м. Житомир,10014

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014