Рішення № 28273745, 13.12.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р. Справа № 5010/1232/2012-14/92 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Приватного вищого навчального закладу

"Західноукраїнський економіко-правничий університет"

вул.Мельничука,14, м.Івано-Франківськ, 76018

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська

вул. Л.Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76000.

про : - розірвання договору про внесення змін та доповнень №ДО-3439 від 21.12.2010р.

до договору оренди нежитлових приміщень №ДО-3409/т від 22.04.2010р.;

- стягнення 138 300,49 грн. заборгованості, з яких: 122 127,55 грн. - заборгованість

з орендної плати, 16 172,94 грн. - пеня

за участю представників сторін:

від позивача: Устінський А.В. - головний спеціаліст юр. відділу, (довіреність № 1594/01-20/66-в від 04.09.12р.);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Чупірчук Б.В. - головний спеціаліст (юрист) Фонду комунальної власності, (довіреність № ФКВ-05/14 від 05.01.12р.);

від відповідача: не з"явилися

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради до Приватного вищого навчального закладу

"Західноукраїнський економіко-правничий університет", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, про розірвання договору про внесення змін та доповнень №ДО-3439 від 21.12.2010р. до договору оренди нежитлових приміщень №ДО-3409/т від 22.04.2010р.; стягнення 138 300,49 грн. заборгованості, з яких: 122 127,55 грн. - заборгованість з орендної плати, 16 172,94 грн. - пеня .

Ухвалою суду від 23.10.12 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківськ.

Ухвалою суду від 30.11.12 продовжено строк вирішення спору на 15 днів (до 11.12.12).

В судовому засіданні 30.11.12р. оголошувалась перерва до 06.12.12р.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві. В засіданні суду позивач зазначив, що відповідач систематично порушував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, а тому на його адресу направлялись листи -повідомлення про сплату заборгованості з орендної плати. Також позивач направив відповідачу претензію 07.08.12 р., яку відповідач отримав, і якою його було повідомлено про те, що у випадку невиконання вимог орендодавця, виконавчий комітет Івано - Франківської міської ради звернеться до суду з вимогою про розірвання договору оренди, звільнення займаних приміщень та стягнення орендної плати і пені. Наголошує, що відповідач, після одержання претензії, борг з орендної плати і пені не сплатив, а тому позивач звернувся до суду за захистом порушених прав. На час звернення позивача до суду борг з орендної плати та пені, нараховані за період з 01 грудня 2010 р. по 31 липня 2012 р., складає разом 138 300,49 грн., в т. ч. 122 127,55 грн. -заборгованість з орендної плати та 16 172,94 грн. - заборгованість зі сплати пені.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, в судовому засіданні підтримав позицію представника позивача, свої обгрунтування виклав у письмових поясненнях №ФКВ-05/1735 від 06.12.12р.

(вх.№ 8190/2012 свх від 06.12.12р.) та додаткових поясненнях №ФКВ-05/1770 від 13.12.12

(вх.№8356/2012 свх від 13.12.12). Третя особа на стороні позивача зазначила, що з вини відповідача не проведено звірку розрахунків щодо сплати відповідачем орендної плати та пені, підтримав вимоги позивача і вважає, що є підстави для задоволення позову, так як відповідач визнав частину заборгованості з орендної плати в розмірі 87 480,29 грн., а також наголосив на тому, що відповідач самовільно здавав в суборенду частину орендованих приміщень, що є порушенням умов договору оренди, на доказ чого надав суду засвідчений акт перевірки використання нежитлових приміщень.

Відповідач в засідання суду не з"явився. Проте, надав суду клопотання №06-04-123 від 13.12.12 (вх.№8330/2012 свх від 13.12.12) про відкладення розгляду справи в зв"язку з неможливістю направити в засідання суду представника. В попередніх судових засіданнях проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву №06-09/93 від 23.10.12 (вх.№6941/12 свх від 23.10.12) та поясненнях по справі

№06-04/112 від 29.11.12 (вх№8027/2012 свх від 30.11.12).

Приписами ст.69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, відповідач в попередніх судових засіданнях вказував на те, що ухвалою господарського суду Івано -Франківської області від 05.10.11 відкрито процедуру санації приватного вищого навчального закладу «Західноукраїнський економіко -правничий університет», а 13.03.12 р. ухвалою господарського суду Івано -Франківської області затверджено мирову угоду. Посилається також на те, що 07.10.2011 р. укладена 3 -х стороння угода про сплату боргових зобов'язань з орендної плати та пені за договорами оренди № 3439 від 21.12.2010 та № 34340 від 21.12.2010, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнський економіко -правничий університет»взяло на себе зобов'язання сплатити борг з орендної плат та пені, який виник на підставі договору оренди № 3439 за період з 27.04.2011 р. по 31.08.2011 р. , а також сплачувати поточну орендну плату. Вважає, що зазначену суму боргу за вказаний період має сплачувати, на підставі 3 -х сторонньої угоди, не приватний вищий навчальний заклад «Західно -український економіко -правничий університет», а ТОВ «Західно -український економіко -правничий університет».

Також відповідач заявив клопотання зобов'язати сторони провести звірку розрахунків щодо сплати орендної плати та пені відповідно до 3 -х сторонньої угоди від 07.10.2011 р.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Західноукраїнським економіко-правничим університетом 22.04.10 укладено договір оренди нежитлових приміщень (тимчасовий) №ДО-3409/т.

Відповідно до п.1.1 вказаного вище договору орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 1 229,8кв.м, розташовані в підвалі на першому та другому поверхах будівлі за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Мельничука,14, який перебуває на балансі управління освіти і науки міськвиконкому.

Пунктами 6.1, 11.2 договору сторони погодили, що договір вступив в силу з 22.04.10 та діє до дня реєстрації нового договору оренди приміщень, який сторони зобов"язались укласти протягом 11 місяців з дня укладення договору (укласти та нотаріально посвідчити новий договір оренди приміщень на підставі п.10.1 рішення Івано-Франківської міської ради "Про оренду об"єктів комунальної власності громади м.Івано-Франківська" від 15.04.2010 №79-XLIX).

21.12.10 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Західноукраїнським економіко-правничим університетом укладено договір про внесення змін та доповнень №ДО-3439 до договору оренди нежитлових приміщень №ДО-3409/Т від 22.04.12. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В. та зареєстрований в реєстрі №2889.

Строк дії договору з моменту реєстрації та до 30.06.14.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що орендна плата сплачується у грошовій формі щомісячно. Орендна плата за звітний місяць, визначена згідно з п.3.2 цього договору, перераховується з рахунку орендаря на розрахунковий рахунок управління державного казначейства в м.Івано-Франківську, в термін до 20 числа місяця, що слідує за звітним місяцем.

Пунктом 4.3.2 договору сторонами погоджено, що орендар зобов"язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату згідно з розділом 3 цього договору, а у випадку прострочення терміну сплати орендної плати сплачувати пеню згідно з п.5.1.1 цього договору.

Проте, відповідач порушив взяті на себе зобов"язання по договору, неналежним чином їх виконує, а саме: несвоєчасно сплачує орендну плату за орендовані приміщення.

Відповідач, після одержання претензії, борг з орендної плати і пені не сплатив, а тому позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.07.12 становить

122 127,55грн.

Позивач в засіданні суду зазначив, що на адресу відповідача неодноразово направлялись листи-повідомлення про необхідність сплатити заборгованість з орендної плати та пені, а також претензії про неналежне виконання умов договору.

Проте, відповідач зобов"язання взяті на себе за договором оренди не виконав.

За прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує на рахунок орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості, включаючи день сплати заборгованості (п.5.1.1 договору).

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 16 172,94грн.

Загальна суму заборгованості відповідача перед позивачем становить 138 300,49 грн. заборгованості, з яких: 122 127,55 грн. - заборгованість з орендної плати, 16 172,94 грн. - пеня.

Матеріали справи містять претензію №1456/01-15/44-в від 07.08.12, з якої вбачається, що відповідачу пропонується погасити існуючу заборгованість. Крім того, відповідача повідомлено, що в разі несплати орендної плати в термін до 15.08.12 договір буде достроково розірваний, відповідач буде виселений з орендованого приміщення, заборгованість по орендній платі та пеня будуть стягнуті в судовому порядку.

В зв"язку з тим, що орендар не виконує істотної умови договору (що стосується своєчасної сплати орендної плати) позивач просить суд розірвати вказаний вище договір.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відносини оренди (найму) регулюються ст. 759-786 ЦК України, ст. 283-291 ГК України та спеціальним Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Частини 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України встановлюють, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до умов даного договору сторонами визначено права та обов'язки сторін, порядок здійснення розрахунків за орендну плату та відповідальність за порушення зобов'язань. Проте, відповідачем в порушення умов договору неналежним чином проведено орендну плату.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата є платежем, який вносить орендар незалежно від результатів господарської діяльності. Статтею 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Судом встановлено, що станом на 31.07.12 заборгованість відповідача по орендній платі становить 122 127,55грн.

Суду не подано доказів сплати відповідачем суми основного боргу, як і не спростовано належними доказами у справі факт наявності заборгованості. Отже, вимога позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 122 127,55грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує на рахунок орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості, включаючи день сплати заборгованості (п.5.1.1 договору). Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати послуг оренди.

Таким чином, враховуючи п.5.1.1 договору та зазначені вище норми права, суд приходить до висновку, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача

16 172,94грн. пені (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не подав.

Обов"язок здійснення оплати за користування майном покладений на орендаря як нормами чинного законодавства, так і умовами договору. Факт наявності боргу у відповідача підтверджується матеріалами справи.

Оскільки, орендар не виконує вказані вище умови договору, позивач враховуючи умови договору виступив з ініціативою щодо розірвання договору оренди.

В силу ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (порушення відповідачем умов договору оренди в частині здійснення орендних платежів).

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стосовно договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідач взяті на себе зобов"язання за спірним договором не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За таких обставин, спірний договір підлягає розірванню.

За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов"язань за цим договором та з інших підстав, передбачених чинним законодавством (п.6.3 договору).

Крім того, пунктом 6.2.7 договору встановлено, що розірвання договору орендодавцем в односторонньому порядку проводиться згідно з вимогами ст.782 Цивільного кодексу України.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку боргу відповідачем не виконувався покладений на нього умовами договору обов"язок щодо внесення орендної плати більше трьох місяців, внаслідок чого виникла заборгованість . А тому, у орендодавця виникло право вимагати розірвання договору. Вказана вимога обгрунтована та підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що стосується 3 -х сторонньої угоди «Про сплату боргових зобов'язань з орендної плати та пені за договорами оренди № 3439 від 21.12.2010 та № 34340 від 21.12.2010 …», яку 07.10.2011 р. підписали позивач, відповідач та ТОВ «Західноукраїнський економіко -правничий університет», то ця угода нотаріально не посвідчувалась. Цей факт має значення для з'ясування питання про те, чи з укладенням 3 -х сторонньої угоди у відповідача припинились зобов'язання щодо сплати орендної плати та пені за період з 27.04.2011 р. по 31.08.2011 р., які виникли в нього на підставі договору оренди № 3439, чи це зобов'язання залишилось за відповідачем.

В оцінці цих обставин суд виходить з того, що договір оренди про розірвання якого клопоче позивач, був укладений на термін більше трьох років, а тому відповідно до вимог ст.ст. 793 та 794 ЦК України підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а згідно з ч.3 ст. 640 ЦК України такий договір є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Так як відповідно до «Інструкції про ведення Державного реєстру правочинів», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2004 р. за N 1022/9621 момент нотаріального посвідчення правочину є моментом його державної реєстрації, то згаданий договір оренди, відповідно до ч.3 ст. 640 ЦК України цей договір був укладеним з моменту його державної реєстрації, тобто з 21.12.2010 р. і є чинним по 30.06.2014 р включно. Оскільки жодні, нотаріально посвідчені зміни до вказаного договору оренди не вносились, то на відповідачеві, який є орендарем, лежать всі права і обов'язки, які в нього виникли на підставі цього договору оренди, а отже і обов'язок сплачувати боргові зобов'язання, які виникли в нього за період з 27.04.2011 р. по 31.08.2011 р.

Що стосується посилання відповідача на ухвалу господарського суду Івано -Франківської області від 13.03.12 р. у справі № 5010/855/2011-Б-13/38, якою була затверджена мирова угода з метою відновлення платоспроможності боржника та припинення справи про банкрутство приватного вищого навчального закладу «Західно -український економіко -правничий університет», то суд з цього приводу зазначає наступне. Пунктом 2.2.7 цієї мирової угоди передбачено, що вимоги кредитора, Виконавчого комітету Івано -Франківської міської ради, включені до четвертої черги, які в загальній сумі становлять 90 964,4 грн., погашаються в повному розмірі протягом одного місяця з дня затвердження даної мирової угоди судом.

Як пояснив у судовому засіданні представник Фонду комунальної власності, Фонд справляє отримання коштів за оренду об'єктів комунальної власності та контролює їх поступлення від орендарів, здійснює нарахування орендної плати, розраховує заборгованість з орендної плати та пені. У зв'язку з цим представник третьої особи пояснив, що вимоги кредитора -виконавчого комітету Івано -Франківської міської ради, які в загальній сумі становлять 90 964,4 грн. -це загальна сума боргу з орендної плати приватного вищого навчального закладу «Західно -український економіко -правничий університет»перед орендодавцем, яка виникла на підставі договорів оренди № ДО -3439 та № ДО -3440 за період з 01.12. 2010 р. по 26.04. 2011 р. включно

Із цієї суми боргу орендної плати, яка виникла за період з 01.12. 2010 р. по 26.04.2011 р., відповідач за договором оренди № ДО -3439 заборгував орендареві

35 513,16 грн. орендної плати, решту суми -55 451,44 грн. відповідач заборгував орендареві за договором оренди № ДО -3440, а всього разом - 90 964,6 грн. Саме ця сума боргу і була відображена в п.2.2.7 згаданої мирової угоди.

Представник Фонду комунальної власності також пояснив суду, що на виконання п. 2.2.7 мирової угоди ТОВ «Станіславська будівельна компанія», яка в мировій угоді іменується Кредитором, перерахувала 06.04.2012 р. на р/р орендодавця 35 315,16 грн. як оплату боргу з орендної плати, за період з 01.12. 2010 р. по 26.04. 2011 р., що виник на підставі договору оренди № ДО -3439 у приватного вищого навчального закладу «Західно -український економіко -правничий університет», який в мировій угоді іменується боржником.

Таким чином, згідно зазначеної мирової угоди ТОВ «Станіславська будівельна компанія», яка погодилась сплатити всі боргові зобов'язання боржника, погасла борг з орендної плати, що виник у відповідача перед орендодавцем на підставі договору оренди № ДО -3439 за період з 01.12. 2010 р. по 26.04. 2011 р. включно.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порушення вказаних норм відповідачем не подано суду жодних доказів в спростування доводів позивача про наявність заборгованості та стягнення пені.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимоги позивача правомірні та підлягають задоволенню. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.11,202,509,525,526,530,549,611,628,629,651,759,782 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,286 Господарського кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.32,33,43,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задоволити позов Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради до Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко-правничий університет", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківськ, про:

- розірвання договору про внесення змін та доповнень №ДО-3439 від 21.12.2010р. до договору оренди нежитлових приміщень №ДО-3409/т від 22.04.2010р.;

-стягнення 138 300,49 грн. заборгованості, з яких: 122 127,55 грн. - заборгованість з орендної плати, 16 172,94 грн. - пеня.

Розірвати договір про внесення змін та доповнень №ДО-3439 від 21.12.2010р. до договору оренди нежитлових приміщень №ДО-3409/т від 22.04.2010р. укладений між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради ( вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ) та Західноукраїнським економіко-правничим університетом (вул.Мельничука,14, м.Івано-Франківськ).

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко-правничий університет", вул.Мельничука,14, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 14257754) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 04054346) 122 127,55 грн. (сто двадцять дві тисячі сто двадцять сім грн. 55коп.) заборгованості з орендної плати, 16 172,94 грн. (шістнадцять тисяч сто сімдесят дві грн. 94коп.) пені, 3 839,00грн. (три тисячі вісімсот тридцять дев"ять грн. 00коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.12.12.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 21.12.12