Ухвала суду № 28271652, 06.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6704/12/0170/28

06.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "УКпостач"- Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 11/01 від 11.01.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник заявника апеляційної скарги, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 22.08.12 у справі № 2а-6704/12/0170/28

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Сєвєрная, 1-а, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономної Республіки Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2012 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "УКпостач" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі №0000214000 від 12.06.2012 про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 21595,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі №0000224000 від 12.06.2012про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69016,49 грн.

На зазначене судове рішення від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне акціонерне товариство "Укпостач" (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі (далі- відповідач) № 0000214000 від 12.06.2012, № 0000224000 від 12.06.2012.

Позов мотивовано тим, що під час проведення відповідачем документальної позапланової перевірки достовірності суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року було неправомірно прийняті рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, вказані рішення були прийняті без з'ясування обставин справи, вивчення первинних матеріалів бухгалтерського та податкового обліку .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень в акті перевірки припустився невірних висновків, які не відповідають діючому законодавству, що призвело до винесення протиправним податкових повідомлень-рішень.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивач подав до відповідача декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року.

Відповідачем 12.06.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0000214000, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21 595,00 грн. та застосовано штрафні санкції розміром 10 797,00 грн.;

-№0000224000, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 70640,00 грн.

Передумовою прийняття оскаржуваних рішень став акт від 01.06.2011 №29/40-00/30169718 документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за березень 2012 року.

Перевіркою зафіксовано порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті Податкового кодексу України.

Одним з підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а також завищення податкового кредиту є формування позивачем податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, які мають ризикові стани платників податків.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий Кодекс України, розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Слід зазначити, що єдиною підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які сплачені в складі вартості товарів, є належним чином оформлена податкова накладна.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи основними постачальниками товарів робіт/послуг, податкові накладні, які включені позивачем до складу податкового кредиту за березень 2012 року були: ТОВ фірма "Автодеталь", ПВП "Укрпромсервіс", ПВП "Промтехпостач".

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем надані відповідні копії документів бухгалтерської звітності, на підставі яких був сформований податковий кредит, зокрема, по ПВП "Промтехпостач" (у березні 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість суму у розмірі 141359,00грн. вартість товару без податку на додану вартість та 28271,80грн.-сума податку на додану вартість за товар); по ПВП "Укрпромсервіс" (у березні 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість суму у розмірі 91670,64грн. вартість товару без податку на додану вартість та 18334,13 грн.-сума податку на додану вартість за товар); по ТОВ фірма «Автодеталь»(у березні 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість суму у розмірі 1849711,11грн. вартість товару без податку на додану вартість та 369 942,22 грн.-сума податку на додану вартість за товар).

Судова колегія зауважує, що оскільки згідно інформації, отриманої з офіційного сайту Державної податкової служби України: ТОВ фірма "Автодеталь", ПВП "Промтехпостач", ПВП "Укрпромсервіс" є дійсними платниками податків, тому відповідачем було неправомірно знято з податкового кредиту за березень 2012 суму по зазначеним контрагентам у розмірі: 22 410,28 грн., 28271,80грн., 18334,13 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивачем отримана від: ТОВ фірма "Автодеталь", ПВП "Промтехпостач", ПВП "Укрпромсервіс" продукція для використання у подальшій господарській діяльності позивача, позивачем сплачено вартість поставленої продукції.

Колегія суддів відмічає, що зазначені контрагенти на момент виписки податкових накладних були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується та знайшло відображення в акті перевірки.

Судова колегія зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №29/40-00/30169718 від 01.06.2011, про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, невірного визначення ним суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за березень 2012 року у сумі 21595,00грн. та розміру від'ємного значення по податку на додану вартість на суму 70640,00грн. не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про існування підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів (послуг) від зазначених вище контрагентів, не проведення платежів з ними (в тому числі, оплату податку на додану вартість), не використання товарів (послуг) в господарській діяльності платника податків, а надані позивачем письмові пояснення щодо неправомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не доведена правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому існують підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Оцінюючи дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2012 у справі № 2а-6704/12/0170/28 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко