Постанова № 28271379, 27.11.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6220/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретарі Бесарабі І.А. за участі:представника позивача Плющ Л.П. представників відповідача Василенко А.В. і Сурника М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рагс-Віта" до Хмельницької митниці про визнання протиправним і скасування рішення, картки відмови та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суму адміністративному позові позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року про коригування митної вартості, картку відмови в митному оформленні товару №400050000/2/0449 від 10.08.2012 року та стягнути з державного бюджету України суму переплати податку на додану вартість та мита на загальну суму 16915,30 грн.

На думку позивача, рішення № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року про визначення митної вартості за шостим методом і картка відмови в митному оформленні товару №400050000/2/0449 від 10.08.2012 року є незаконними, прийняті з порушенням визначеного Митним кодексом України порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання:законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Зазначає, що відповідач безпідставно відмовив позивачеві у визначенні митної вартості за першим методом, оскільки митна вартість килимових виробів «Селена» по 5,916 дол. і «Каділак» по 6,667 дол., придбаних відповідно до зовнішньоекономічного контракту №2 від 17.05.2012 року з фірмою ХМК (Турція) на умовах СТР - Хмельницький задекларована позивачем на рівні ціни за контрактом, складовою якої є транспортні витрати.

Позивач вважає, що для підтвердження зазначеної митної вартості, задекларованої в ВМД №400050000/2012/011913, надав всі необхідні документи, в тому числі і ті, що додатково вимагав відповідач під час митного оформлення.

Вказує , що відповідач неправомірно застосував шостий метод для визначення митної вартості, оскільки мав документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та аналогічних товарів (Хмельницькою митницею раніше був розмитнений такий же товар, придбаний позивачем у того ж постачальника за ціною, нижчою від заявленої), а вказана в спірному рішенні підстава відмови в застосуванні першого методу не передбачена Митним кодексом України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, вважають, що рішення № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року про коригування митної вартості і картка відмови в митному оформленні товару №400050000/2/0449 від 10.08.2012 року винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Митним кодексом України. Одночасно представники пояснили, що під час аналізу документів, поданих позивачем до митного оформлення товару за ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року посадові особи митного органу встановили, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості (документи, що містять відомості про вартість страхування і перевезення товару), що не відповідає вимогам ч.8 ст.52 МК України. Додатково надані позивачем після прийняття рішення та картки відмови документи (договір продажу між виробником та продавцем, калькуляція вартості товару та фактура між виробником та продавцем) також не містили необхідних відомостей щодо предмету договору та його вартості.

Рішенням № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року митна вартість визначена за шостим методом у зв»язку з неможливістю застосування першого-п»ятого методів на рівні 7,4629 дол. США за одиницю у спосіб, аналогічний до застосованого митним органом по ВМД №400050000/2012/010668 від 19.07.2012 року, оскільки за результатом консультацій з митним органом позивач не надав роз»ясень щодо різної митної вартості килимів (ціна моделі Кадділак складає 7,027 дол. США за кв. м., що в перерахунку складає 3,24 дол. США за кг, а моделі Селена складає 5,916 дол. США за кв.м., що в перерахунку складає 2,96 дол. США за кг) та документ, який би вказував суму транспортних витрат.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з урахуванням наведеного нижче.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Рагс-Віта" 20.04.2011 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Довідка з ЄДРПОУ від 20.09.2012 року).

Основними видами діяльності позивача є: неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту №2 від 17.05.2012 року, укладеного з фірмою «ХМК» (Туреччина) на умовах СРТ Хмельницький, позивач придбав килимові вироби моделі Кадділак та Сирена загальною договірною вартістю 67626,55 дол. США.

10.08.2012 року декларантом позивача до митного оформлення зазначеного товару подана ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року з рівнем митної вартості імпортованого товару 67626,55 дол. США, визначеної за договірною ціною, яка у гривнях складає 540539,01 грн. Для підтвердження заявленої у декларації митної вартості окрім контракту з додатком від 04.07.2012 року, позивач надав відповідачеві акт митного огляду товару від 05.08.2012 року, повідомлення про намір увезення товару від 02.08.2012 року, міжнародну товарно-транспорту накладну (ЦМР) 000153 від 01.08.2012 року. рахунок-фактуру (інвойс) 000104 від 01.08.2012 року, пакувальні листи та два види продукції та сертифікат походження товару від 01.08.2012 року.

Після вивчення зазначених вище документів, відповідач у графі «для відміток митного органу) декларації митної вартості до ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року зазначив, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (витрати на транспортування, страхування і навантаження) і зобов»язав позивача у відповідності до п.3 ст.53 МК України подати додаткові документи, а саме: договір з третіми особами, пов»язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; інформацію біржових організацій про вартість сировини. Ознайомившись з переліком документів, які додатково вимагались митним органом, представник позивача 10.08.2012 року письмово повідомив останнього про те, що додаткові документи позивач надавати не буде. Зазначене підтверджується підписом представника позивача на декларації митної вартості та листом позивача від 10.08.2012 року №10/8.

З»ясувавши, що позивач не має наміру подати додаткові документи, відповідач прийняв спірне рішення № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року про коригування митної вартості, яким визначив митну вартість товару (килимів машинного способу виробництва) в сумі 74776,01 дол. США (597684,72 грн.) на рівні 7,4629 дол. США за одиницю товару, та картку відмови в митному оформленні товару №400050000/2/0449 від 10.08.2012 року.

Не погоджуючись з визначеною відповідачем митною вартістю, позивач 14.08.2012 року подав відповідачеві додаткові документи для підтвердження митної вартості (договір продажу №015753 між виробником товару і продавцем, калькуляцію вартості товару та фактуру серії А №055192, а 15.08.2012 року звернувся з проханням про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов»язання. Листом від 15.08.2012 року №10/3-16/4761 відповідач погодив митне оформлення товару «килими машинного виробництва» за митною вартістю, визначеною у рішенні № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року під гарантійне зобов»язання.

В результаті опрацювання додаткових документів, наданих позивачем 14.08.2012 року, відповідач дійшов висновку, що не має підстав для скасування рішення № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року про коригування митної вартості, оскільки договір купівлі-продажу між виробником товару та продавцем не містить інформації про предмет договору та його вартість, а визначена на основі калькуляції вартості ціни продажу одного метра килимів (моделі Кадділак складає 6,667 дол.США і моделі Селена - 5,552 дол. США ) загальна вартість продажу 7515,75 кв.м. килимів моделі Садділак та 2503,95 кв.м. килимів моделі Селена складає 58421,21 дол. США, не відповідає інформації наведеній у фактурі №055192 від 30.07.2012 року, та повідомив про це позивача листом від 22.08.2012 року №10/3-14/4958.

За змістом п.2 ч.1 ст. 8. МК України виключні повноваження щодо здійснення державної митної справи мають митні органи України

Відповідно до пункту 24 ч.1 ст.4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

В силу 1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктами 1 і 4 частини 1 ст.50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів (п.1) та розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (п.4).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 МК України). В силу ч. 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Водночас, в силу п.1 ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Частиною 6 ст.52 МК України передбачене право декларанта або уповноваженої ним особи подавати декларацію митної вартості.

В силу ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.9 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (п.1); зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (п.2); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу (п.3); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (п.4); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.5); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6); копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню (п.7); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (п.8).

Таким чином, з урахуванням положень ст. ст.52 і 53 МК України декларант до поданої декларації митної вартості товару зобов»язаний подати митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а також документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

В силу ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оскільки поставка на умовах Інкотермс 2000 СРТ Хмельницький, на яких здійснювалось придбання товару (килимових виробів), задекларованого позивачем в ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року означає, що перевезення оплачені до місця поставки, то декларант зобов»язаний подати митному органу документи, які підтверджують вартість перевезення товару, яка є складовою митної вартості.

Однак, ані подана позивачем декларація митної вартості до ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року, ані ЦМР 000153 (у графі 15) яка не містять відомостей про вартість перевезення товару, яка за умовами поставки (СТР Хмельницький) включена до вартості товару.

Відповідно до п.п.1 і 2 ч. 5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тому, відповідач з дотримання вимог МК України обґрунтовано зобов»язав позивача подати додаткові документи, перелік яких визначений ч. 3 ст.53 МК України.

Той факт, що 10.08.2012 року позивач відмовився виконати вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження складових митної вартості, підтверджується письмовою відміткою представника позивача на декларації митної вартості до ВМД та листом позивача від 10.08.2012 року №10/8.

За змістом ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В силу п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 3 ч.5 ст.54 передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Оскільки позивач відмовився надати митному органу додаткові документи, необхідні останньому для перевірки числового значення заявленої в ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року митної вартості та її складових, то відповідач правомірно прийняв рішення № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року про коригування митної вартості, яким визначив митну вартість товару (килимів машинного способу виробництва) в сумі 74776,01 дол. США (597684,72 грн.) на рівні 7,4629 дол. США за одиницю товару.

Вимоги до рішення про коригування заявленої митної вартості визначені ст.55 МК України. В силу положень ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд встановив, що спірне рішення містить всі відомості, зазначення яких є обов»язковим в силу ст.55 МК України.

Для визначення митної вартості товарів, задекларованих позивачем в ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року відповідач застосував шостий метод, застосовуючи спосіб визначення митної вартості, використаний митним органом під час визначення митної вартості товару задекларованого позивачем в ВМД від 19.07.2012 року №400050000/2012/01668, який полягав у врахуванні вартості транспортних витрат

Досліджуючи правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості суд враховує, що позивач не виконав вимогу відповідача щодо надання додаткових документів та позбавив відповідача можливості щодо застосування 1-5 методів визначення митної вартості.

В силу частин 2 і 3 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 5 ст.57 МК України).

Факт проведення консультацій з митним органом підтверджується відміткою на декларації митної вартості до ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року та не заперечується позивачем.

В силу ч.6 ст.57 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

Суд встановив, що приймаючи спірне рішення про визначення митної вартості, відповідач на виконання ст.57 МК України щодо послідовного застосування кожного наступного методу визначення митної вартості, провів консультацію з декларантом позивача, встановив неподання декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості, встановив відсутність інформації у декларанта та митного органу щодо оформлення ідентичних та подібних товарів, встановив відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Факт проведення відповідачем зазначених у рішенні дій підтверджується підписом декларанта позивача на вказаному рішенні.

Оскільки позивачем не було подано до митного оформлення документи, які підтверджують складові митної вартості відповідно до вимог частин 2, 8, 9 ст. 52 МК України та частин 2, 3 ст. 53 МК України, а додаткові документи для підтвердження митної вартості позивач не наддав, то перший метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не міг бути застосований.

Другий та третій методи не використані відповідачем у зв'язку з відсутністю ознак повної ідентифікації товару (марка, виробник, кількість ввезеного товару тощо).

Відсутні також були підстави для застосування четвертого та п'ятого методів у зв'язку з відсутністю інформації щодо продажу та умов продажу ідентичних (подібних) товарів на Україні у незмінному стані та інформації щодо вартості матеріалів, витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів відповідно.

За змістом ч.1 і ч. 2 ст.64 МК України У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Отже, відповідачем був правомірно застосований резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з відсутністю інформації необхідної для її визначення іншими методами.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На час існування спірних відносин порядок оформлення картки регулювався Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за № 439/10719, Порядком оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 № 1227, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за № 1562/1 1 842 (далі - Порядок № 1227).

Відповідно до Порядку № 1227 у всіх випадках відмов невідкладно оформлюється картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи прописку товарів і транспортних засобів через митний кордон України, в якій в стислому вигляді зазначаються причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Враховуючи те, що відповідач правомірно прийняв спірне рішення про коригування митної вартості, то, відповідно, картка відмови у прийнятті та митному оформленні ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року також винесена ним правомірно.

Відповідно до ч.7 ст.55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч.9 ст.55 МК України).

Після митного оформлення товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання, з зобов'язанням надати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості позивач додатково надав договір продажу між виробником та продавцем, калькуляцію вартості товару та фактуру між виробником та продавцем.

Наданий договір продажу між виробником та продавцем не містить інформації про предмет договору, а також вартості товарів - предметів договору. Згідно з калькуляцією вартості ціна продажу одного квадратного метра килима моделі Кадділак складає 6,667 дол. США, моделі Селена- 5,552 дол. США. Таким чином загальна вартість продажу 7 515,75 квадратних метрів килимів моделі Каділлак та 2 503.95 квадратних метрів килимів моделі Селена складає 58 421,27 дол. США, що не відповідає інформації наведеній у фактурі від 30.07.2012 № 055192 (67626,55 дол. США як з податком на додану вартість, так і без).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Оскільки додатково надані позивачем документи містили розбіжності та неточності у визначенні складових митної вартості товару, задекларованого в ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року, то у відповідач відповідно не було підстав для перегляду спірного рішення про коригування митної вартості.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідачем доведена правомірність рішення №400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року, картки відмови у митному оформленні товару №400050000/2/00449 від 10.08.2012 року, відтак і сплати позивачем до бюджету митних платежів в сумі 16915,3 грн., тому позовні вимоги необхідно залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись Митним Кодексом України, ст.ст. 71, 86, 158-163, 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Рагс-Віта" до Хмельницької митниці про визнання протиправними і скасування рішення №400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року, картки відмови у митному оформленні товару №400050000/2/00449 від 10.08.2012 року та стягнення суми переплати податку на додану вартість та мита на загальну суму 16915,3 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2012 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя