Рішення № 28270210, 27.02.2012, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

27 лютого 2012 року

Справа № 2-573/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Кононенко О.М.

при секретарі Кудлач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2010 року позивач надала до суду позов, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 22 грудня 2009 року, вчинений на Договорі застави автотранспорту № МК/364-1 від 26.06.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 4407, за яким звернуто стягнення на автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, колір -оранжевий, тип Бортовий тентований - С, реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму боргу у розмірі 301 313,31 грн., який належить Позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, видане 26.06.2008 року ВРЕВ №2 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області для задоволення за рахунок отриманих від реалізації заставного майна, вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»у розмірі 37 737,28 доларів США, що станом на 09 грудня 2009 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 301 313,31 грн. і складається із: заборгованості за кредитом -35 528,39 доларів США; заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом -2097,06 доларів США; пені за прострочення погашення заборгованості -111,83 доларів США, а також стягну ти з ПАТ КБ «ПриватБанк»на її користь судові витрати по справі.

В обґрунтування позову позивачка вказала, що 26 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Кредитний договір № МК/364, за умовами якого позивачка отримала кредит для придбання вантажного автомобіля у сумі 37 800,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % річних за період користування кредитом строком до 25.06.2013 року. У якості забезпечення виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту позивачкою в заставу Банку було передано автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, колір -оранжевий, тип Бортовий тентований -С, реєстраційний номер НОМЕР_1, про що укладено Договір застави автотранспорту № МК/364-1 від 26.06.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2289.

22 грудня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на Договорі застави автотранспорту № МК/364-1 від 26.06.2008 року був вчинений виконавчий напис, яким пропонувалося звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, колір -оранжевий, тип Бортовий тентований - С, реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму боргу у розмірі 301 313,31 грн., для задоволення за рахунок отриманих від реалізації заставного майна, вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»у розмірі 37 737,28 доларів США, що станом на 09 грудня 2009 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 301 313,31 грн. і складається із: заборгованості за кредитом -35 528,39 доларів США; заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом -2097,06 доларів США; пені за прострочення погашення заборгованості -111,83 доларів США. Однак позивач вважає, що під час вчинення виконавчого напису, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не були додержані норми чинного законодавства: ст.ст. 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 20 Закону України «Про заставу», ч. 1 ст. 87 та ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, оскільки заборгованість не є безспірною, у правовідносинах між банком та ОСОБА_1 вбачається спір про розмір заборгованості та відповідна справа розглядалася судом.

Крім того, Позивач посилається на ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в редакції, яка діяла на час виниклих правовідносин, та відповідно до якої можливість звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса не передбачалася.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.

Представник відповідача, до судового засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомили. В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача, за якими відповідач позов не визнає та вважає, що банком були виконанні усі вимоги закону, тому просив суд відмовити в задоволенні позову. За згодою позивача суд ухвалює заочне рішення, що узгоджується з вимогами ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи за довіреністю ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 26 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правоприємником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАБАНК»( а.с. 98-100) був укладений Кредитний договір №МК/364, за умовами якого возивачка отримала кредит для придбання вантажного автомобіля у сумі 37 800,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % річних за період користування кредитом строком до 25.06.2013 року (а.с.10-13).

Одночасно з укладанням кредитного договору між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено Договір застави автотранспорту № МК/364-1 від 26.06.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2289, за яким в заставу банку було передано автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, колір -оранжевий, тип Бортовий тентований -С, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.50-52).

22 грудня 2009 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі ст. ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», було вчинено виконавчий напис у відповідності до якого було звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави автотранспорту № МК/364-1 від 26.06.2008 року - автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, колір -оранжевий, тип Бортовий тентований - С, реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму боргу у розмірі 301 313,31 грн., для задоволення за рахунок отриманих від реалізації заставного майна, вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»у розмірі 37 737,28 доларів США, що станом на 09 грудня 2009 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 301 313,31 грн. і складається із: заборгованості за кредитом -35 528,39 доларів США; заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом -2097,06 доларів США; пені за прострочення погашення заборгованості -111,83 доларів США (а.с.164).

Відповідно ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»звернення стягнення на заставлено майно здійснюється за рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Проте інше передбачалось ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в редакції, яка діяла на час виниклих правовідносин.

Суд виходить з того, що Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу»застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тому суд керувається не Законом України «Про заставу», а нормами спеціального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону (в редакції яка діяла станом на 30.06.2006 року) передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду. Окрім того, частинами 1, 3 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який набрав чинності з січня 2004 року, визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Частина 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції яка діяла станом на 30.06.2006 року) визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.

Вказаний закон, на мамент вчинення нотаріальних дій, не передбачав такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.

Отже, виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль не відповідає вимогам закону та є таким, що не підлягає виконанню, оскільки звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса на момент вчинення виконавчого напису статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не було передбачено.

Ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»доповнено п.5 згідно із Законом України від 22 вересня 2011 року, яким передбачена можливість реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, проте відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦК України закон зворотної сили не має.

Також відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 284 Інструкції, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Однак, як вбачається з матеріалів, ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав приватному нотаріусу Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2 повідомлень, де містилось попередження боржника про звернення стягнення на предмет застави, а приватним нотаріусом під час отримання розрахунку не було перевірено факт безспірності вимог банку, щодо повернення виданого кредиту частково або в повному обсязі.

Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорюваний виконавчий напис було вчинено з порушенням та не дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки а ні ПАТ КБ «ПриватБанк», а ні приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, не було надано жодного належного доказу, щодо законності вчиненого виконавчого напису, тому необхідно позовов задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 22 грудня 2009 року, вчинений на Договорі застави автотранспорту № МК/364-1 від 26.06.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 4407, за яким звернуто стягнення на автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, колір -оранжевий, тип Бортовий тентований - С, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 та задоволення за рахунок отриманих від реалізації заставного майна, вимог ПАТ КБ «Приватбанк»у розмірі 37 737, 28 доларів США, що станом на 09 грудня 2009 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 301 313,31 гривень.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь позивача в розмірі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн., а також стягнути з відповідача на користь держави суму в розмірі 1657 грн.

Керуючись ст.ст. 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 590 ЦК України, ст. ст. 50, 88 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»від 29.06.1999 року, інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст. ст. 4 -8, 10, 11, 18, 57, 60, 169, 197, 208, 209, 212 -215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 22 грудня 2009 року, вчинений на Договорі застави автотранспорту № МК/364-1 від 26.06.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 4407, за яким звернуто стягнення на автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, колір -оранжевий, тип Бортовий тентований - С, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та задоволення за рахунок отриманих від реалізації заставного майна, вимог ПАТ КБ «Приватбанк»у розмірі 37 737, 28 доларів США, що станом на 09 грудня 2009 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 301 313,31 гривень.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАБАНК»(ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд. 50) на користь ОСОБА_1 державне мито в розмірі 42 гривні 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 гривень.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАБАНК»(ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд. 50) на користь держави судовий збір в розмірі 1657 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.М. Кононенко