Ухвала суду № 28269571, 16.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4685/12/0170/12

16.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2- ОСОБА_3, довіреність № 5259

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 12.07.12 у справі № 2а-4685/12/0170/12

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в сумі 32463.00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2012 адміністративний позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 32463,00грн. задоволено: стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адміністративно-господарські санкції за робочі місця, не зайняті інвалідами за 2011 рік в сумі 32463,00грн. (одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, 50070000, УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558, р/р31215230700002, призначення платежу: ОКПО платника; 50070000; 01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця, не зайняті інвалідами за 2011 рік).

На зазначене судове рішення від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалі справи Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів(далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(далі-відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій на незайняті інвалідами робочі місця у 2011 році у сумі 32463,00грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що штрафні санкції підлягають стягненню з відповідача, оскільки за незабезпечення працевлаштування Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у 2011 році три робочих місця для інвалідів становлять суму 32463,00грн., що становить середню річну заробітну плату помножену на три робочих місця, на які не були працевлаштовані інваліди.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Як вбачається з матеріалів справи звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік за формою №10-ПІ, затвердженим наказом Мінпраці України від 10.02.2007 №42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на рівні одного місця. Зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу що працювали у 2011 році -115 осіб, із них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність -2. Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"- 5. Розмір фонду оплати праці штатних працівників на рівні 1244400,00грн., розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника -10821,00грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, що повністю узгоджується з приписами частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що згідно частини четвертої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N70 від 31.01.2007 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що згідно звіту за 2011 рік середня річна заробітна плата штатного працівника становить 10821,00грн. (1244400,00грн. : 115 працівників).

Робоче місце інваліда- місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо(стаття 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні").

За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Неспроможними визнаються посилання заявника апеляційної скарги про те, що починаючи з травня 2011 року ним приймались усі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, оскільки відповідачем не подавалась щомісячна звітність до Сімферопольського районного центру зайнятості за формою №3-ПП протягом 4 місяців 2011 року (з січня по квітень), тому відсутні підстави стверджувати про виконання відповідачем усіх можливих дій для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим, відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач зобов'язаний сплатити суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем несплачені штрафні санкції за незабезпечення працевлаштування за три робочих місця для інвалідів у 2011 році.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2012 у справі № 2а-4685/12/0170/12 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко