Вирок № 28268559, 17.12.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/664/12

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

17.12.2012 року Джанкойський міськрайонний суд АвтономноЇ Республіки Крим в складі: головуючого судді - Юдакової Г.Ш.

при секретарі с/з - Сорочан А.В.

за участю прокурора - Оніщука О.М., Міхайлова А.А.

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в суді м.Джанкоя кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кумово Роздольненського району АРК, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

1) 12.08.1993 року Алуштинським міським судом за ст.81 ч.3, 280, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 15.12.1994 року звільнений за атом амністії;

2) 06.10.1995 року Роздольненським райсудом за ст.140 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з відстроченням виконанням вироку на 2 роки;

3) 21.12.1999 року Запорізькім обласним судом за ст.94, 93-3, 42 КК України 1960 року до 15 років позбавлення волі, 29.11.2010 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком на 3 роки 7 місяців 25 днів;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 за попередньою змовою сумісно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відносно яких виділена справа у окреме провадження, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно й усвідомлено, 11 липня 2012 о 21-00 годині через відкриті вхідні двері незаконно проникли в господарче приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, звідки викрали газовий таганок вартістю 150 гривень, оцинкований таз об'ємом 100 літрів вартістю 120 гривень, що належать ОСОБА_6, чим завдали потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 270 гривень.

Суд, у відповідності з положенням ст.299 КПК України 1960 року, зміст якої роз'яснено і правильно розуміється, за згодою учасників судового розгляду, визнав не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежив обсяг досліджуваних доказів: допитом підсудного, оголошенням у порядку ст.ст.290, 306 КПК України 1960 року пояснень потерпілих і дослідженням матеріалів кримінальної справи щодо даних, які характеризують особу підсудного.

У судовому розгляді підсудний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєному злочину, та дав суду свідчення, що дійсно 11.07.2012 року близько 18 години разом із ОСОБА_5 і зі своїм знайомим в ході розмови згадали, що біля мечеті, розташованої за адресою: м. Джанкой, вул. Совхозна, а саме біля річки є безліч пляшок. Так як у них не було коштів на придбання продуктів харчування, вони вирішили піти і назбирати їх для того, щоб надалі продати як склотару. Туди вони прийшли о 19.00 годині, але цілих пляшок було мало, у зв'язку з чим, вони знайшли близько 10 пляшок. У цей час вони звернули увагу, що поруч знаходиться сарай, але туди не заходили. Після цього вони продали пляшки, але коштів їм не вистачило, тому вони вирішили знову повернутися туди, щоб викрасти що-небудь з приміщення сараю. Зайшовши туди через відчинені вхідні двері, вони побачили оцинкований таз, об'ємом близько 100 літрів; газовий двукомфорний таганок, білого кольору з кришкою, які вирішили викрасти. Він і ОСОБА_4 взяли дане майно, і знову попрямували в місто, а саме на вул. Гагаріна. Підійшовши до одного з домоволодінь, вони запропонували придбати у них таз і таганок чоловікові по - імені ОСОБА_4. Він оглянув майно і сказав, що може дати їм всього 12 гривень, так як більше грошових коштів у нього немає. Вони погодилися і взяли запропоновані грошові кошти. Після чого попрямували в магазин, де придбали продукти харчування. Після затримання викрадене повернуто потерпілої. У скоєному щиро покаявся.

Пояснення підсудного відповідають фактичним обставинам справи та ним не оспорюються.

Також, крім пояснень підсудного, його винуватість у скоєні злочину підтверджуються поясненнями потерпілої ОСОБА_6, які оголошені та перевірені судом у порядку ст.290 ст. 306 КПК України (в ред.1960 року), та з яких свідчить, що на території її домоволодіння є сарай, вхід в який здійснюється через одностулкові металеві двері, яка запірних пристроїв не має, а просто прикривається. Дана двері розташовані з боку вулиці. У сараї зберігаються різні побутові предмети і господарський інвентар. 11.07.2012 року вона зайшла в приміщення і перевірила збереження належного їй майна, все було на місці. 13.07.2012 року близько 13 години вона знову зайшла в сарай, в ході огляду якого виявила відсутність наступного майна: оцинкованого тазу, об'ємом 100 літрів та газового двукомфорного таганка (а.с.54). Викрадене повернено працівниками міліції ( а.с.52).

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість підсудного у пред'явленому обвинуваченні і правильної кваліфікації його дій за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

При визначенні підсудному ОСОБА_3 виду та міри покарання суд враховує характер і суспільну небезпеку умисного та корисного злочину, дані про особу підсудного, який раніше судимий, характеризується за місцем проживання посередньо, офіційно не працює, на обліку у лікаря наркологу та психіатра не значиться, викрадене повернуто потерпілої, цивільний позов по справі не заявлений.

В якості обставин, що пом'якшують покарання для підсудного, суд вважає повне визнання ним своєї вини, щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, проаналізував сукупність всіх обставин по справі, даних про особу підсудного, суд вважає, що необхідним та достатнім буде для нього покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства в рамках санкції частини 3 статті 185 КК України у вигляді позбавлення волі, що буде для підсудного належною карою за скоєне та приведе до його виправлення та попередження нових злочинів. Крім того, підсудний скоїв злочин у період умовно-дострокового звільнення за вироком суду від 21 грудня 1999 року Запорізького обласного суду за ст.94, 93-3, 42 КК України 1960 року засудженого до 15 років позбавлення волі, 29.11.2010 звільненого умовно-достроково з невідбутим строком на 3 роки 7 місяців 25 днів, при таких обставинах покарання ОСОБА_3 підлягає призначенню зі застосуванням ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання частини невідбутого покарання.

Речові докази вважати переданими за належністю, згідно розписки потерпілої про зберігання (а.с.52).

Цивільний позов не заявлявся. Судових витрат по справі не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321-325 КПК України (в ред.1960 року), суд -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

У відповідності до ст.71 КК України призначити йому остаточне покарання за сукупністю вироків, частково приєднав до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Запорізького обласного суду від 21.12.1999 року, та до відбуття призначити у вигляді 3-х років 8-мі місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчої установі.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд змінити на взяття під варту, взяти під варту в залі суду негайно.

Строк покарання розраховувати з моменту затримання з 17 грудня 2012 року.

Речові докази у вигляді оцинкового тазу та газового таганку залишити за належністю, згідно розписки потерпілої ОСОБА_7

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а для підсудного у той строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Г.Ш.Юдакова