Ухвала суду № 28267861, 19.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"19" червня 2012 р. Справа № 2а/1770/4862/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

від позивача:Дімітров П.Є.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" грудня 2011 р. у справі за позовом Військової частини А2798 до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Військова частина А2798 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0002811530/7353/10/1534 від 04 липня 2011 року про накладення штрафу у розмірі 1093,71 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції №0002811530/7353/10/1534 від 04 липня 2011 року. Крім того, присуджено на користь позивача - Військової частини А2798 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Костопільська МДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити. Вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню як незаконна.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією, в даному судовому засіданні, за відсутності представника відповідача.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги у зв'язку з її безпідставністю, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

27.04.2011 року позивачем до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції було подано податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2011 року, де сума нарахованого податкового зобов'язання становила 11619,25 грн., в тому числі за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення 10937,12 грн., за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах 682,13 грн. (а. с. 5-7).

Відповідно до пп. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, з урахуванням наведеного та положень п. 152.9. ст. 152 ПК України, граничний строк подачі декларації з екологічного податку в даному випадку 10.05.2011 року, а граничний строк сплати самостійно узгоджених зобов'язань 20.05.2011 року.

Платіжним дорученням №868 від 29.04.2011 року (а. с. 10), тобто до настання граничного строку сплати, позивачем сплачено 5713,65 грн. на рахунок №35211001002703 в ГУ ДКУ у Рівненській області з призначенням платежу КПКВД 5961010 КЕКВ 1135, код платежу 19050200, оплата екологічного податку згідно з податкової декларації №3 від 27.04.2011 року.

В свою чергу, платіжним дорученням №99 від 29.04.2011 року (а. с. 9) позивачем сплачено 5905,60 грн. на рахунок №35221002002703 в ГУ ДКУ у Рівненській області з призначенням платежу КПКВД 5961010 КЕКВ 1135, код платежу 19050200, оплата екологічного податку згідно з податкової декларації №3 від 27.04.2011 року.

Відповідно до виписки з управління Державного казначейства України від 29.04.2011 року (а. с. 49), сплачені Військовою частиною А2798 кошти за призначенням - сплата узгодженого податкового зобов'язання згідно з податкової декларації №3 від 27.04.2011 року, були зараховані до відповідного бюджету без зауважень.

Вищевказані два платежі повинні були бути спрямовані за кодом бюджетної класифікації 85 19010118 в сумі 10937,12 грн. та за кодом бюджетної класифікації 85 19010318 в сумі 689,67 грн., що не заперечується позивачем.

Судом встановлено, що про зміну кодів бюджетної класифікації позивачу стало відомо від відповідача лише 24.05.2011 року.

Виявивши допущену помилку позивачем на ім'я начальника Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції 24.05.2011 року подана заява у якій позивач просив не вірно зараховані кошти в сумі 11626,79 грн. зарахувати в рахунок сплати екологічного податку за кодом бюджетної класифікації 85 19010118 в сумі 10937,12 грн. та за кодом бюджетної класифікації 85 19010318 в сумі 689,67 грн. (а. с. 12).

Нараховані податкові зобов'язання за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (по коду платежу 19010118) в сумі 10937,12 грн. згідно з заявою позивача від 24.05.2011 року фактично погашені 02.06.2011 року.

Натомість, 25.06.2011 року відповідачем проведено перевірку податкової звітності позивача з питань своєчасності сплати платежів до бюджету. За результатами проведеної перевірки складено акт №498/15/08509140 (а. с. 32).

Перевіркою встановлено, що платник податків порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з екологічного податку протягом строків, визначених п. 57.1. ст. 57 ПК України.

На підставі акта перевірки відповідачем 04.07.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002811530/7353/10/1534 (а. с. 4), в якому зазначено про встановлене порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання, передбаченого п. 57.1. ст. 57 ПК України та на підставі абз. 1 п. 126.1. ст. 126 ПК України за затримку на 13 календарних днів граничного строку сплати зобов'язань у розмірі 10937,12 грн. накладено штраф у розмірі 1093,71 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем останнє було оскаржено в адміністративному прядку, проте, рішеннями Державної податкової адміністрації в Рівненській області від 19.09.2011 року №19003/25-16/375,376 (а. с. 17, 18) та Державної податкової служби України від 18.10.2011 року №3810/6/10-2215 (а. с. 19) податкове повідомлення-рішення №0002811530/7353/10/1534 залишене без змін, а скарги позивача без задоволення.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. При цьому, відповідно до п. 37.3 ст. 37 ПК України податковий обов'язок припиняється його виконанням.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

При цьому, ч. 5 ст. 45 цього Кодексу передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок .

Відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України 26.06.2002 № 122, Єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до абз. 1 п. 2.1., абз. 3 п. 2.2., п. 2.3. вищевказаного Положення Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством. Єдиний казначейський рахунок відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України. На субрахунках Єдиного казначейського рахунку ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку сплата коштів до державного бюджету за самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями була здійснена позивачем своєчасно, кошти фактично надійшли до бюджету.

В контексті наведеного, суд також зазначає, що норми ПК України, зокрема, ст. 35 цього Кодексу («Порядок сплати податків та зборів»), не містить положень щодо сплати податків на конкретні рахунки та за конкретними кодами за якими перераховуються окремі податки.

Відповідно до п. 109.1. ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з абз. 1 п. 126.1. ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, а відтак, відсутні підстави для притягнення його до відповідальності, передбаченої ст. 126 ПК України.

За змістом ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0002811530/7353/10/1534 від 04 липня 2011 року.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Костопільської МДПІ відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" грудня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) (підпис) М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Військова частина А2798 м.Рівне,33000

3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул. С. Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000