Постанова № 28265978, 06.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.

справа № 2а/0470/6173/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «НЕОН-СТІЛ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у справі №2а/0470/6173/11 за позовом приватного підприємства «НЕОН-СТІЛ»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В:

Приватне підприємство «НЕОН-СТІЛ»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0100272301/2, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток та №0100282301/2 від 11.02.2011р., яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість. В обґрунтування заявлених вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено податкові зобов’язання з податку на прибуток позивач посилався на те, що перевіряючі особи ДПІ зробивши висновок про заниження підприємством валового доходу, не в повному обсязі дослідили первинні документи та не встановили того, що у перевіреному періоді підприємством помилково занижено і валові витрати, у зв’язку з чим ДПІ неправильно визначила об’єкт оподаткування податком на прибуток. Вказуючи на неправомірність податкового повідомлення-рішення, яким збільшено податкові зобов’язання з податку на додану вартість, позивач зазначив те, що таке рішення не узгоджується з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено підстави та порядок формування податкового кредиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду, зокрема, мотивована тим, що спірні рішення ДПІ є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, які встановлено перевіркою та які свідчать про допущені підприємством порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись з постановою суду, позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з‘ясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами, які зазначено у позові.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 17.08.2010 року по 01.09.2010 року повноважними особами Лівобережної МДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП «НЕОН-СТІЛ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 08.04.2008р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено Акт № 8301/23/35862166 від 01.10.2010р.

В Акті перевірки, зокрема, зроблено висновки про порушення підприємством вимог:

- п.5.1, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 199 479,98грн.;

- пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 133649,33грн.

Такі висновки податкової служби обґрунтовані наступним.

Проведеною перевіркою встановлено, що ПП „НЕОН-СТІЛ" неправильно обчислено приріст балансової вартості товарів, визначення якого передбачено Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме на підставі журналів-ордерів по бухгалтерському рахунку 28, видаткових та прибуткових накладних за 2009 рік перевіркою виявлено: - заниження рядку 01.2 „приріст балансової вартості запасів" на загальну суму 261 289 грн., в тому числі 2 квартал 2009 року - на 280 грн., 4 квартал 2009 року - на 261 009 гри. та завищення на 12 939грн., в тому числі 3 квартал 2009 - на 280 грн., 1 квартал 2010 - на 12 659грн.; - заниження рядку 04.2 „убуток балансової вартості запасів" на загальну суму 168 523 грн., а саме: 1 квартал 2010 року - на 155 864 грн., 2 квартал 2010 року - на 12 659 грн. З цих підстав, ДПІ дійшла висновку про порушення підприємством п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на акт перевірки, полягають у наступному. Підприємством неправомірно віднесено до податкового кредиту вересня 2008 року 11844,72грн. Податку на додану вартість згідно факсової копії податкової накладної ТОВ «Леман Україна»№3652 від 06.09.2008р.. Підприємством завищено податковий кредит вересня 2009 року на 9 557,59грн. по операціям із СО «Славсант». Причиною завищення стала наявність дублікатів податкових накладних, які у цьому звітному періоді повторно (вперше у липні 2009 року) включені до податкового кредиту, оскільки СО «Славсант»вдруге виписані податкові накладні внаслідок виявлення неточності в документах у найменуваннях металопродукції. Перевіркою також встановлено, що після повернення 23.09.09 ТОВ «Транс Агентство Метал»оплати у сумі 9 622,48грн. (в т.ч. ПДВ –1603,75грн.), ПП «НЕОН-СТІЛ»не проведено відповідне коригування податкового кредиту.

На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження Лівобережною МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 11 лютого 2011 року: № 0100272301/2, яким збільшено грошові зобов’язання за платежем податок на прибуток - за основним платежем на суму 19957 грн., за штрафними санкціями 26143 грн., №0100282301/2, яким збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість - за основним платежем на суму 23006грн., за штрафними санкціями 11503грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення ДПІ прийняті на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».

З такими висновками суду першої інстанції, в повній мірі, суд апеляційної інстанції не може погодитись з наступних підстав.

Щодо спірних правовідносин про збільшення грошових зобов’язань з податку на прибуток суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем фактично не оспорюється правильність висновків податкового органу щодо порушення підприємством вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у неправильному обчислені приросту балансової вартості товарів.

В той же час, позивач наполягає на тому, що перевірку проведено не у повному обсязі, у зв’язку з чим податкова служба не встановила того факту, що у перевіреному періоді підприємством помилково занижено і валові витрати, у зв’язку з чим ДПІ неправильно визначено об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, з приводу таких доводів підприємства, які також викладалися у скаргах, що подавалися до ДПІ у порядку адміністративного оскарження, на вимогу ДПА у Дніпропетровській області, було призначено та проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Неон-Стіл», результати якої оформлено Актом від 04.02.2011р. №366/23/35862166.

Згідно з Актом позапланової перевірки, встановити факт заниження задекларованих підприємством показників у рядку 04.1 декларацій неможливо, оскільки підприємством до перевірки на надано необхідні для цього документи (договори, дані бухгалтерського обліку, які підтверджують рух ТМЦ, їх використання або невикористання у господарській діяльності та інш.).

Вказані висновки ДПІ під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем не спростовані. В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що у перевіреному періоді підприємство занизило приріст балансової вартості на суму 261 009грн. та разом з тим занизило витрати на придбання товарів (послуг) в сумі 407 493грн., чим завищено об’єкт оподаткування на суму 146 484грн. При цьому, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що як до перевірки так і до суду першої інстанції ним надавалися первинні документи, які свідчать про факт заниження валових витрат. Натомість, які саме первинні документи, по яким господарським операціям, свідчать про такий факт позивачем не доведено, в апеляційній скарзі перелік таких документів та перелік господарських операцій не зазначено, що унеможливлює співставлення результатів проведеної ДПІ перевірки з результатами фінансово-господарської діяльності позивача.

З огляду на такі обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення, яким збільшено грошове зобов’язання за платежем податок на прибуток.

Щодо спірних податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач погоджується з порушеннями вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в частині завищення податкового кредиту, по взаємовідносинам з СО «Славсант», ТОВ «Транс Агентство Метал». В той же час, вважає неправомірним визначення ДПІ податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ТОВ «Леман Україна».

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, в цій частині заявлених вимог, з наступних підстав.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Леман Україна», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Встановлені обставини справи, які не заперечуються ДПІ, свідчать про те, що вартість поставленої ТОВ Леман Україна»продукції, у тому числі і ПДВ у цій вартості, сплачено позивачем у вересні 2008 року, у зв’язку з чим позивач, з огляду на приписи пп.7.5.1 Закону, набув право на податковий кредит у цьому податковому періоді.

Постачальником видано позивачу податкову накладну №3652/5 від 06.09.2008р., що свідчить про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту. Сам факт надання до перевірки факсової копії податкової накладної не може свідчити про відсутність оригіналу такої податкової накладної у позивача на час віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відтак не може свідчити про відсутність у позивача права на податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Леман Україна».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача, в частині визначення податкових зобов’язань по взаємовідносинам позивача з ТОВ Леман Україна», не узгоджується з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим підлягає скасуванню як протиправне.

Як вбачається з наданих представником ДПІ розрахунків (т.2 а.с.255), податкової службою, по взаємовідносинам позивача з ТОВ Леман Україна», визначено податкові зобов’язання за основним платежем –11844,27грн. та штрафні (фінансові) санкції –5922,14грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «НЕОН-СТІЛ»- задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у справі №2а/0470/6173/11–скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення №0100282301/2 від 11.02.2011р., в частині визначення податкових зобов’язань за основним платежем –11844,27грн. та штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 5922,14грн. –визнати протиправним та скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 07.11.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк