Рішення № 28265732, 26.12.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

25 грудня 2012 року Справа № 5028/19/50/2012

Позивач: Державне господарське об"єднання "Консорціум

"Військово-будівельна індустрія",

вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 03151

Відповідач: 209 Управління начальника робіт Центрального

спеціалізованого будівельного управління,

вул. Староказармена дільниця, 2, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 30 501,32 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Каленюк Д.А. (довіреність № 22/08/12 від 22 серпня 2012 року),

відповідача: Карпенко О.Д. -юрисконсульт (довіреність №4/4 від 4 січня 2012 року).

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 11 грудня 2012 року перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Подано позов до 209 Управління начальника робіт Центрального спеціалізованого будівельного управління про стягнення 30 501,32 грн. боргу, в тому числі 25 000 грн. основного боргу за договором про надання послуг у сфері інновацій, технологій виробництва та менеджменту №9/01/10 від 1 січня 2010 року, 1 834 грн. пені, 1 632,32 грн. трьох процентів річних та 2 035 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що послуги за даним договором відповідачем не було отримано. В письмових поясненнях відповідач також зазначив, що ніякого комплексу робіт від дослідження до впровадження у виробництво науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне супроводження (обслуговування) не відбувалося; в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не визначено жодного матеріально визначеного об'єкту передачі (інновацій, технології, документації та ін.) чи переліку послуг по конкретним питанням. Відповідач вважає, що позивач не виконав та не передав відповідачу жодної інноваційної технологічної розробки чи дієвого менеджменту. Також, відповідач заперечив стосовно нарахування штрафних санкцій та інфляційних нарахувань.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

1 січня 2010 року між Державним господарським об"єднанням "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" (надалі - виконавець) та 209 Управлінням начальника робіт (надалі - замовник) укладено договір №9/01/10 про надання послуг у сфері інновацій, технологій виробництва та менеджменту (далі -договір) (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди від 30 березня 2010 року №1 до договору №9/01/10 від 1 січня 2010 року (а.с. 12), цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направляв позивачу угоду від 31 жовтня 2010 року про розірвання договору №9/01/10 від 1 січня 2010 року, однак позивач дану угоду не підписав (а.с. 13).

Згідно п. 1.1. договору предметом договору є надання виконавцем послуг у сфері інновацій, технологій виробництва продукції, оперативного менеджменту, а також надання інших видів послуг та виконання робіт передбаченим законодавством України по впровадженню заходів щодо підвищення рівня роботи підприємства та виконанню координаційних дій з госпрозрахунковими установами (організаціями), що входить до складу Консорціуму, коригування діяльності підприємства, збір, зведення, аналітична обробка та передача бухгалтерської, виробничо-економічної, статистичної звітності щодо результатів діяльності замовника до відповідних структур Міністерства оборони України.

Згідно п. 3.1 договору, за надані послуги (виконані роботи) замовник здійснює оплату щомісячно у розмірі, вказаному в акті виконаних послуг. Вартість наданих послуг (виконаних робіт) визначається Додатком № 1 (протокол узгодження договірної ціни), який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до Протоколу погодження вартості наданих послуг, вартість наданих послуг по договору складає 5 000 грн., в тому числі 833,33 грн. ПДВ.

Згідно п. 3.2 договору оплата наданих послуг за поточний місяць здійснюється не пізніше 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до умов п. 4.1 та п. 4.2 договору щомісяця в останній робочий день звітного місяця виконавець надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг згідно з цим договором; замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів.

Як зазначив позивач, на виконання умов вищезазначеного договору за період з червня 2010 року по жовтень 2010 року включно позивач надав послуги відповідачу, загальна вартість яких становить 2 5000 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (а.с. 15-19): №ОУ-0000135 від 30 червня 2010 року; №ОУ-0000283 від 31 липня 2010 року; №ОУ-0000358 від 31 серпня 2010 року; №ОУ-0000408 від 30 вересня 2010 року; №ОУ-0000477 від 31 жовтня 2010 року.

Дані акти, крім акту №ОУ-0000135 від 30 червня 2010 року, підписані обома сторонами та скріплені їх печатками, що відповідно до договору свідчить про передачу позивачем та прийняття відповідачем наданих послуг (виконаних робіт), крім послуг (виконаних робіт), наданих згідно акту №ОУ-0000135 від 30 червня 2010 року.

Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000135 від 30 червня 2010 року не підписаний ні позивачем ні відповідачем. Отже, даний акт не є належним доказом надання відповідних послуг (виконаних робіт), а тому не приймається судом до уваги.

Таким чином, позивачем надано послуги відповідачу за період з липня 2010 року по жовтень 2010 року включно, загальною вартістю 20 000 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг виконав частково, станом на 5 листопада 2012 року заборгованість становить 20 000 грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості наданих послуг (виконаних робіт), суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 20 000 грн., в частині стягнення 5 000 грн. слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача, згідно розрахунків в матеріалах справи, пеню в сумі 1 834 грн. за період з 7 травня 2012 року по 1 листопада 2012 року, три процента річних в сумі 1 632,32 грн. за період з 30 червня 2010 року по 1 листопада 2012 року та інфляційні нарахування в сумі 2 035 грн. за період з 30 червня 2010 року по 1 листопада 2012 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 договору, у випадку порушення своїх обов'язків за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки, здійснені позивачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 467,20 грн. за період з 7 травня 2012 року по 1 листопада 2012 року, трьох процентів річних в сумі 1 280,54 грн. за період з 31 липня 2010 року по 1 листопада 2012 року та інфляційних нарахувань в сумі 1 530 грн. за період з 31 липня 2010 року по 1 листопада 2012 року.

В частині стягнення пені в сумі 366,80 грн. по Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000135 від 30 червня 2010 року, трьох процентів річних в сумі 351,78 грн. за період з 30 червня 2010 року по 1 листопада 2012 року та інфляційних нарахувань в сумі 505 грн. за період з 30 червня 2010 року по 1 листопада 2012 року слід відмовити.

Всупереч приписам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надав.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 24 277,74 грн., в тому числі 20 000 грн. основного боргу, 1 467,20 грн. пені, 1 280,54 грн. трьох процентів річних та 1 530 грн. інфляційних нарахувань.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 281,09 грн. пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з 209 Управління начальника робіт Центрального спеціалізованого будівельного управління (вул. Староказармена дільниця, 2, м. Чернігів, 14000, код 08527221) на користь Державного господарського об"єднання "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 03151, код 33629043) 20000 грн. боргу, 1467,20 грн. пені, 1280,54 грн. трьох процентів річних, 1530 грн. інфляційних нарахувань, 1281,09 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2012 року.

Суддя В.В. Моцьор

26.12.12