Рішення № 28265610, 21.12.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2012 р.Справа № 5013/1407/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Павленко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №5013/1407/12

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 7 893 358,43 грн.

Представники сторін:

від позивача - Станішевський І.С., довіреність № 14-386 від 23.04.2012р., начальник Сектору проваджень в міжнародних арбітражних установах відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення із спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" боргу в сумі 7 893 358,43 грн., з якого: 6 666 137,95 грн. сума основного боргу, 37 299,86 грн. втрати від інфляції, 536 223,86 грн. пені, 130 258,18 грн. 3% річних та 523 438,58 грн. 7 % штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2425/11 від 30.09.2011р. щодо своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ.

Відповідачем позов заперечено в частині стягнення інфляційних нарахувань з тих підстав, що позивач індекс інфляції застосовує вибірково, а не за весь період прострочення. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені і штрафу до 10% від заявленої суми.

В судовому засіданні 20.12.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю; представник відповідача позов заперечив частково на підставах, викладених у відзиві, та підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій і повідомив про часткову оплату суми основного боргу (а.с. 104-109).

В судовому засіданні 20.12.2012 р. оголошувалась перерва до 21.12.2012 р.

Після перерви представник відповідача в засідання суду 21.12.2012 р. не з'явився.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, врахувавши пояснення представників сторін, наведені в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та спільним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (Покупець) 30.09.2011р. укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2425/11 (далі по тексту - Договір).

За умовами укладеного Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).

Газ, що продається за Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

В розділі 2 Договору сторонами узгоджено помісячний обсяг газу, що має бути переданий з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, та порядок зміни обсягів поставки.

Згідно з пунктом 3.3. Договору приймання-передача газу, переданого у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У акті приймання-передачі газу зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. (п. 3.4. Договору).

В пункті 5.2. Договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб. м природного газу, яка склала 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього - 1 309,20 грн.

В подальшому вказана ціна змінювалась шляхом укладення між сторонами додаткових угоди до Договору.

Так, згідно додаткової угоди № 1 (а.с. 14) з 11.10.2011 року зазначена вище ціна - 1 309,20 грн. з ПДВ за 1000 куб. м, застосовується до природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням. Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248, 74 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20 % - 60,46 грн., а всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

З 01 січня 2012 року додатковою угодою № 3 від 19.01.2012 р. (а.с. 16) пункт 5.2. статті 5 Договору "Ціна газу" викладено в наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20 % , всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248,08 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 248,08 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20 % - 61,12 грн., а всього з ПДВ - 1 309,20 грн.".

Згідно пункту 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

За умовами Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1. Договору).

Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" (ст. 1 ) визначає постачання природного газу, як господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і полягає в наданні послуг та пов'язана з реалізацією природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів. Ринок природного газу - це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу природного газу, надання послуг з його транспортування, зберігання, розподілу та постачання;

За вимогами статті 12 названого Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

У відповідності зі Статутом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №747 (а.с. 33-51), позивач є підприємством, яке здійснює постачання природного газу споживачам згідно з укладеними договорами.

Як слідує з матеріалів справи, публічним акціонерним товариством "Національна компанія "Нафтогаз України" на виконання умов договору №14/2425/11 від 30.09.2011р. передано, а відповідач прийнято протягом жовтня 2011р. - квітня 2012р. природний газ на загальну суму 20 066 736,82 грн., підтвердженням чого є акти приймання-передачі природного газу від: 31.10.2011р., 30.11.2011р., 31.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р. (а.с. 17-23). У вказаних актах визначено фактичні обсяги переданого газу, його фактичну ціну і вартість.

Натомість, відповідач оплату вартості отриманого природного газу здійснив не повністю та з порушенням договірних строків оплати, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно загальних положень про купівлю-продаж (ст. ст. 662, 663, 689, 691, 692 Цивільного кодексу України), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений договором строк.

За розрахунком позивача (а.с. 24-26) на час подання позову у даній справі заборгованість відповідача за поставлений природний газ складала:

за листопад 2011 р. - 398 330,56 грн.;

за грудень 2011 р. - 2 885 724,23 грн.;

за березень 2012 р. - 2 799 215,54 грн.;

за квітень 2012 р. - 582 867,62 грн.

Всього: 6 666 137,95 грн.

Такий розрахунок та розподіл сплачених відповідачем коштів відповідає умовам додаткової угоди №2 від 12.01.2012 р. (а.с. 15) та не заперечується відповідачем у справі (а.с. 96-97).

Поміж тим, після порушення провадження у справі, відповідачем було сплачено за поставлений газ 1 100 919,00 грн. (а.с. 105-107), які за повідомленням позивача віднесено в рахунок погашення заборгованості з вартості поставленого газу, що є предметом поданого позову (а.с. 133). Залишок несплаченої заборгованості на час розгляду справи становить 5 565 218,95 грн.

При викладених обставинах, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № 14/2425/11 від 30.09.2011р. щодо сплати вартості поставленого природного газу у встановлений договором строк, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5 565 218,95 грн. підлягають задоволенню повністю.

Провадження у справі в частині стягнення 1 100 919,00 грн. суми основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору у зв'язку з оплатою такої суми боргу після порушення провадження у справі.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора та не залежить від вини відповідача. При цьому, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунках в банку та неможливість виконання боржником грошового зобов'язання не звільняють боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Для застосування статті 625 Цивільного кодексу України необхідним є наявність зобов'язання боржника зі сплати певної суми кредитору на певну дату і порушення боржником строку виконання цього зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу за договором, вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних та інфляційних, нарахованих за період прострочки платежів (а.с. 24-26), є правомірною .

Однак, виходячи з положень статті 625 Цивільного кодексу України, якими передбачено нарахування інфляційних на суму боргу, є помилковим нарахування позивачем інфляційних на суму боргу з урахуванням вже нарахованих інфляційних за попередній період (а.с. 129).

Таким чином, виходячи з розрахунку позивача (а.с. 24-26) є правильним нарахування інфляційних:

за листопад 2011 р. в розмірі 1 123,96 грн. інфляційних на суму простроченого платежу з оплати газу, поставленого у жовтні 2011 р. в розмірі 1 123 962,48 грн.;

за грудень 2011 р. в розмірі 2 874,04 грн. інфляційних на суму простроченого платежу з оплати газу, поставленого у листопаді 2011 р. в розмірі 1 437 022,18 грн.;

за січень 2012 р. в розмірі 6 568,11 грн. інфляційних на суму простроченого платежу з оплати газу, поставленого у листопаді 2011 р. в розмірі 398 330,56 грн. та поставленого у грудні 2011 р. в розмірі 2 885 724,23 грн.;

за лютий 2012 р. в розмірі 7 714,40 грн. інфляційних на суму простроченого платежу з оплати газу, поставленого у листопаді-грудні 2011 р. в розмірі 3 284 054,79 грн. та поставленого у січні 2012 р. в розмірі 573 146,53 грн.;

за березень 2012 р. в розмірі 18 933,01 грн. інфляційних на суму простроченого платежу з оплати газу, поставленого у листопаді-грудні 2011 р. в розмірі 3 284 054,79 грн. та поставленого у лютому 2012 р. в розмірі 3 026 947,58 грн.

В наведеному розрахунку судом враховано, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.97 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012).

Таким чином, інфляційні втрати підлягають нарахуванню за місяць та відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України можуть бути стягнуті за весь час прострочення боржником грошового зобов'язання.

Доводи відповідача щодо неправильного розрахунку позивачем інфляційних у зв'язку з тим, що до періоду нарахування не включено всього періоду прострочки, а саме наступні місяці після зазначеного в розрахунку періоду - травень-вересень 2012 р., в яких індекс інфляції був менше одиниці, відхиляються господарським судом, оскільки визначення періоду нарахування втрат від інфляції є правом позивача. В даному випадку позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат з листопада 2011р. по березень 2012р., що відповідає вимогам закону. В подальшому позивач має право заявляти вимоги по сплаті інфляційних втрат саме з травня 2012р.

Отже, стягненню з відповідача підлягають 130 258,18 грн. три відсотки річних та 37 213,52 грн. інфляційних. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних в розмірі 86,34 грн. господарський суд відмовляє.

В силу частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно статті 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф, пеню і неустойку.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня і штраф встановлено також частинами 2 і 3 статті 549 Цивільного кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Щодо стягнення пені, то її розмір не повинен перевищувати граничного розміру пені, встановленого Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань".

Сторонами в пункті 7.2. договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. № 14/2425/11 передбачено, що за невиконання Покупцем, яким є відповідач, пункту 6.1. Договору (порядок розрахунків), він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Вказані положення відповідають зазначеним вище вимогам законодавства щодо відповідальності за порушення зобов'язання.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

На підставі викладеного, оскільки укладеним між сторонами договором передбачено відповідальність Покупця за порушення умов договору у вигляді сплати пені та штрафу, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу, нарахування позивачем пені в розмірі 536 223,86 грн. та штрафу в розмірі 523 438,58 грн. і виставлення вимоги на їх оплату є правомірним. Розрахунок пені і штрафу (а.с. 24-26) відповідає умовам договору і закону та є обґрунтованим.

Разом з цим, відповідачем заявлено письмове клопотання про зменшення розміру пені і штрафу до 10 відсотків від заявленої суми (а.с. 76-78). В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що заборгованість з оплати вартості поставленого газу виникла внаслідок заборгованості держави з виплати відповідачу субвенцій з різниці в тарифах, а також у зв'язку з несвоєчасною сплатою споживачами вартості централізованого опалення. Відповідач вказує на те, що являється єдиним спеціалізованим підприємством по виробництву та постачанню теплової енергії в м. Світловодськ, а тому стягнення штрафних санкцій у заявленому розмірі негативно вплине на виробничу діяльність відповідача по забезпеченню тепловою енергією як населення міста, так і юридичних осіб, включаючи заклади охорони здоров'я, освіти, дитячих садків. Звертає увагу, що затверджені тарифи на послуги з теплопостачання не відповідають витратам на виробництво і постачання теплової енергії, а також тариф не передбачає витрат на сплату штрафних санкцій.

Позивачем клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій заперечено з тих підстав, що винятковість обставин в даному випадку відсутня; позивач має стратегічне значення для економіки і безпеки держави; порушення зобов'язань з боку контрагентів спричиняє збитки для позивача, що підтверджено звітом про фінансові результати (а.с. 88-95).

Дослідивши доводи сторін щодо зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд вважає необхідним зменшити їх розмір до 50 відсотків від заявленої до стягнення суми, враховуючи наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України закріплено право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в місті Світловодськ (а.с. 80).

Згідно договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 р. та актів приймання-передачі, поставлений відповідачеві природний газ призначений для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням. За вказаним договором під словом "населення" розуміються громадяни, які проживають у будинках житлового фонду або приміщеннях (гуртожитках), що перебувають у їх відособленому користуванні, та вносять плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам (п. 1.2. договору).

Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється гарантованими постачальниками за роздрібними цінами, встановленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

З наданого до справи розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню СП ТОВ "Світловодськпобут", вбачається, що затверджені тарифи на послуги з теплопостачання не відповідають фактичній вартості такої послуги та перед відповідачем існує заборгованість з компенсації різниці в тарифах за 2011 рік і 9 місяців 2012 року в загальному розмірі 16 753 435,33 грн. (а.с. 81). Крім того, згідно довідки відповідача заборгованість населення за спожиті послуги з теплопостачання станом на 01.10.2012 р. склала 5 037 623,09 грн. (а.с. 82).

Таким чином, оскільки на можливість розрахунку відповідача за поставлений природний газ впливають затверджені тарифи та враховуючи їх невідповідність фактичним витратам і наявність бюджетної заборгованості з відшкодування відповідачеві відповідної різниці; з огляду на те, що відповідач є єдиним підприємством, яке надає послуги з теплопостачання в місті Світловодськ; приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем суми основного боргу після порушення провадження у справі, господарський суд вважає необхідним зменшити розмір штрафних санкцій до 50% від заявленої суми та стягнути з відповідача 268 111,93 грн. пені і 261 719,29 грн. штрафу. В задоволені позовних вимог в іншій частині стягнення пені і штрафу господарський суд відмовляє.

При зменшені розміру штрафних санкцій господарський суд також враховує, що позивачем не надано обґрунтованих доказів отримання збитків в результаті заборгованості відповідача, так як з наданого позивачем звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року не вбачається, що збитки акціонерної компанії є наслідком заборгованості саме відповідача.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" 5 565 218,95 грн. суми основного боргу, 37 213,52 грн. інфляційних, 268 111,93 грн. пені, 130 258,18 грн. 3% річних та 261 719, 29 грн. штрафу. Провадження у справі в частині стягнення 1 100 919,00 грн. суми основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1- частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю, так як спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82, 84, 85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської , 2а, ідентифікаційний код 31678853, рахунок № 260303045534 у Кіровоградське ОПЕРВ ОУ Ощадбанк України, МФО 323475) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720, р/р 26001601004109 в ГОУ "Промінвест-банку України", МФО 300012) заборгованість в сумі 6 262 521,87 грн., з якої: 5 565 218,95 грн. сума основного боргу, 37 213,52 грн. інфляційних, 268 111,93 грн. пені, 130 258,18 грн. 3% річних та 261 719, 29 грн. штрафу, а також судовий збір в сумі 64 380,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 1 100 919,00 грн. припинити.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірник рішення направити спільному підприємству товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2а, оскільки їх представник не був присутній у судовому засіданні.

Повне рішення складено 26.12.2012р.

Суддя В.В.Тимошевська