Рішення № 28265573, 25.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.12 Справа№ 5015/4690/12

За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім - 97», м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 220 107, 19 грн. Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 08.10.2010р.

Від відповідача: не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім - 97»про стягнення заборгованості в сумі 220 107, 19 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.10.2012р. справу за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім - 97»про стягнення заборгованості в сумі 220 107, 19 грн. надіслано за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.11.2012р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 30.11.2012р.

В судовому засідання 30.11.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання. Будь-яких інших заяв чи клопотань суду не заявлено, в порядку ст. 22 ГПК України.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 30.11.2012р. розгляд справи відкладено на 17.12.2012р., а 17.12.2012р. на 25.12.2012р.

В судове засідання 25.12.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 220 107,19 грн., яка підтверджується Актом звіряння розрахунків за період з 01.07.12 -28.09.12, що належним чином підписаний та скріплений печатками сторін.

В судове засідання 25.12.2012р. відповідач повторно явки повноважного представника не забезпечив, про причини не явки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, , вимог ухвали суду від 09.11.2012 р. не виконав, відзиву на позов та будь-яких документів на вимогу суду не подав, процесуальним правом на захист своїх інтересів не скористувався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 25.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Приватним акціонерним товариством «Херсонський оптовий торговий дім-97»(відповідач) було досягнуто домовленості щодо постачання продуктів харчування відповідно до заявки на умовах, визначених у видатковій накладній.

Позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, про що свідчать: видаткова накладна №27 від 05.09.2011 року на суму 903,00 грн.; видаткова накладна №29 від 05.09.2011 року на суму 1 310,80 грн.; видаткова накладна №30 від 05.09.2011 року на суму 1 166,30 грн.; видаткова накладна №31 від 05.09.2011 року на суму 879,30 грн.; видаткова накладна №32 від 05.09.2011 року на суму 206,50 грн.; видаткова накладна №33 від 05.09.2011 року на суму 1 145,30 грн.; видаткова накладна №103 від 22.09.2011 року на суму 2 752,90 грн.; видаткова накладна №62 від 20.10.2011 року на суму 4 694,20 грн.; видаткова накладна №65 від 22.10.2011 року на суму 2 635,30 грн.; видаткова накладна №67 від 22.10.2011 року на суму 2 115,660 грн.; видаткова накладна №68 від 22.10.2011 року на суму 3 451,40 грн.; видаткова накладна №69 від 22.10.2011 року на суму 1 868,50 грн.; видаткова накладна №70 від 22.10.2011 року на суму 1 370,40 грн.; видаткова накладна №71 від 22.10.2011 року на суму 3 588,40 грн.; видаткова накладна №92 від 27.10.2011 року на суму 1 691,90 грн.; видаткова накладна №106 від 29.10.2011 року на суму 873,10 грн.; видаткова накладна №108 від 29.10.2011 року на суму 455,20 грн.; видаткова накладна №109 від 29.10.2011 року на суму 1 174,70 грн.; видаткова накладна №110 від 29.10.2011 року на суму 629,70 грн.; видаткова накладна №111 від 29.10.2011 року на суму 732,60 грн.; видаткова накладна №112 від 29.10.2011 року на суму 1 003,30 грн.; видаткова накладна №13 від 03.11.2011 року на суму 1 348,00 грн.; видаткова накладна №94 від 17.11.2011 року на суму 3 877,30 грн.; видаткова накладна №34 від 05.11.2011 року на суму 1 619,70 грн.; видаткова накладна №33 від 05.11.2011 року на суму 720,00 грн.; видаткова накладна №32 від 05.11.2011 року на суму 1 246,80 грн.; видаткова накладна №31 від 05.11.2011 року на суму 1 600,50 грн.; видаткова накладна №30 від 05.11.2011 року на суму 1 609, 20грн.; видаткова накладна №28 від 05.11.2011 року на суму 3 134,60 грн.; видаткова накладна №99 від 18.11.2011 року на суму 936,00 грн.; видаткова накладна №101 від 18.11.2011 року на суму 936,00 грн.; видаткова накладна №102 від 18.11.2011 року на суму 1 404,00 грн.; видаткова накладна №103 від 18.11.2011 року на суму 1 263,60грн.; видаткова накладна №104 від 18.11.2011 року на суму 936,00 грн.; видаткова накладна №105 від 18.11.2011 року на суму 1 731,60 грн.; видаткова накладна №108 від 19.11.2011 року на суму 1 658,80 грн.; видаткова накладна №110 від 19.11.2011 року на суму 1 104,80 грн.; видаткова накладна №111 від 19.11.2011 року на суму 2 337,80 грн.; видаткова накладна №112 від 19.11.2011 року на суму 1 967,50 грн.; видаткова накладна №113 від 19.11.2011 року на суму 995,40 грн.; видаткова накладна №114 від 19.11.2011 року на суму 3 305,00 грн.; видаткова накладна №126 від 24.11.2011 року на 4 812,50 грн.; видаткова накладна №14 від 03.12.2011 року на 1 771,60 грн. та інші видаткові накладні, які є в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем і відповідачем неодноразово проводились звірки розрахунків, що оформлювались відповідними актами.

Як вбачається з акту звірки за другий квартал 2012р., заборгованість у відповідача перед позивачем станом на 01.07.2012р. становить 263 239,64 грн., що належним чином підписаний та скріплений печатками сторін.

З врахуванням часткової проплати відповідачем поставленого товару та відповідно до Акту звіряння розрахунків за період з 01.07.12 -28.09.12 заборгованість відповідача складає 220 107,19грн., що належним чином підписаний та скріплений печатками сторін, без жодних застережень.

З метою врегулювання спору у досудовому порядку, позивач надіслав відповідачу претензію №1 від 08.10.2012р., в якій просить погасити заборгованість за поставлений товар в сумі 220 107,23 грн., що підтверджується актом звірки, яка, однак, була залишена без розгляду відповідачем.

Представником позивача в судовому засіданні 25.12.2012р. подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, щодо ПАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97», відповідно до якого до відповідача порушено справу про банкрутство. Ухвалою господарського суду Львівської області 26.10.2012р. у справі №5015/4470/12 прийнято заяву до розгляду і порушено провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до положень п.54 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18.12.2009р. №15, п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004 № 04-5/1193 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті.

Доказів погашення заборгованості в сумі 220 107,19грн. на момент розгляду справи в суді відповідачем суду не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 181 ГК України , господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами , телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не подано доказів здійснення оплати вартості поставленому йому товару, вимога позивача про стягнення 220 107,19грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягають до задоволення та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 202, 205, 509, 526, 610-612, 626, 639 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім -97» ( 79021, місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 93; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 220 107,19 грн. основного боргу та 4402,14 витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.12.2012 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Суддя Коссак С.М.