Рішення № 28265549, 20.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/15812-2012 20.12.12

За позовом фізичної особи-підприємця Задорожної Наталії Ігорівни

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс"

про стягнення 120 969,16 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Жуйков О.Є.(дов. від 17.10.2012)

Задорожний Л.І.(дов. від 01.11.2012)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 120 969,16 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.11.2012 порушено провадження у справі №5011-50/15812-2012 та призначено до розгляду на 27.11.2012.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2012 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 27.11.2012 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 20.12.2012.

Представники позивача в судове засідання 20.12.2012 з'явилися, дали пояснення по справі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2012 вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2011 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Енергополіс»(надалі відповідач-страховик), діючий на підставі статуту, з однієї сторони та фізична особа-підприємець Задорожна Наталія Ігорівна(надалі позивач-аптека), з другої сторони, діюча на підставі свідоцтва про державну реєстрацію вклали між собою договір № 799-11/15 про медикаментозне забезпечення.

Згідно цього договору позивач надавав необхідні медикаменти та вироби медичного призначення особам-Страхувальникам (застрахованим, які уклали договір страхування з Відповідачем-Страховиком, на підставі вимог рецепту, а Страховик оплачував їх на умовах п. 3.1.2. цього договору, тобто повинен покривати витрати Аптеки, пов'язані з видачею Страхувальникам(Застрахованим) медикаментів та перев'язочних матеріалів за умови ідентифікації бланку-рецепту в розмірах передбачених п. 2.1.1. та призначених лікарем-координатором Страховика та за вимогами-рецептами при лікуванні.

Позивач-Аптека добросовісно виконував свої зобов'язання по безоплатному наданню медикаментів Страхувальникам(Застрахованим) та надавав їм послуги з 26 жовтня 2011 по 13 березня 2012 на суму 130 947 грн. 68 коп., що підтверджується рахунками та актом звіряння розрахунків між ФОП ЗадорожнаНІ. та ПрАТ СК «Енергополіс».

Однак в порушення умов договору, а саме його п.п. 3.1, 3.1.1- 3.1.3, про перерахування зазначених коштів на протязі 20 банківських днів, з дня отримання рахунків, Відповідач-Страховик визнаючи залишкову заборгованість в 120969 грн. 16 коп., ухиляється від сплати боргу, при цьому також ігнорує гарантійний лист про перерахування коштів до 04.10.2012.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору про надання послуг, а тому суд застосовує відповідні положення що регулюють даний вид договорів.

Таким чином, відповідач, в порушення умов договору за отримані послуги по наданню виконавцем медикаментів та виробів медичного призначення заборгував позивачу 120 969,16 грн.

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги в сумі 120 969,16 грн. належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 120 969,16 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця Задорожної Наталії Ігорівни задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс" (02192, м. Київ, бульвар Дарницький, буд. 8, код ЄДРПОУ 19031693) на користь фізичної особи-підприємця Задорожної Наталії Ігорівни (55301, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, смт Арбузинка, вул. Садова, 103, код ДРФО 1862702869) основний борг в розмірі 120 969(сто двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 16 коп. та судовий збір в розмірі 2 419(дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 38 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 26.12.2012