Рішення № 28265253, 12.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.12 р. Справа № 5006/6/118/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі судового засідання Бевз Х.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рим2000" м.Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» м.Комсомольське, Донецької області

про стягнення 189 767,95грн.

за участю

представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Дьяченко Є.О. - представник по довіреності №08/1340 від 29.05.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рим2000» м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» м.Комсомольське, Донецької області суми грошового зобов'язання у розмірі 221 954,94грн., пені у розмірі 12 280,29грн. та 3% річних у розмірі 2 456,06грн. (Усього 236 691,29грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №R-360103 купівлі-продажу технологічного обладнання від 14.05.12р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації №1 від 14.05.2012р., копію листа вих. №30/1188 від 28.04.2012р., копію видаткової накладної №R-360103 від 28.05.2012р., копію довіреності №782 від 28.05.2012р., копію рахунку-фактури № R-360103 від 14.05.2012р., копію податкової накладної №946 від 28.05.2012р., копію вимоги вих. №602/1 від 07.09.2012р.

13 листопада 2012р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшло доповнення до позовної заяви б/н від 08.11.2012р., в якому пояснив, що станом на 08.11.2012р. відповідач частково виконав зобов»язання щодо оплати отриманого обладнання на суму 50 000грн., про що свідчать банківськи виписки. Таким чином, просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» м.Комсомольське, Донецької області суму грошового зобов'язання у розмірі 171 954,94грн., пеню у розмірі 14 838,71грн. та 3% річних у розмірі 2 974,30грн. (Усього 189 767,95грн.) Судом надана оцінка вказаного доповнення до позовної заяви та розцінюється судом, як зменшення позивачем розміру позовних вимог відповідно до ст.22 ГПК України. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданого доповнення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№8/2559 від 20.11.2012р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що 10.10.2012р. платіжним дорученням №2000083157 він здійснив часткову оплату суми по договору у розмірі 15 000грн. Однак позивачем не враховані дані обставини, позовні вимоги не змінені, перерахунок пені та 3% річних згідно здійсненої оплати не здійснено. Крім того, наполягає на тому, що з урахуванням умов оплати передбачених договором та ст.253 ГК України, першим днем прострочення зобов»язання по сплаті накладної №946 від 28.05.2012р. буде 05.06.2012р. Отже, позивачем здійснений не вірний розрахунок пені та 3% річних. У зв»язку з чим просить суд зменшити суму основного боргу на 57 000грн., пеню на 212,66грн., 3% річних на 42,50грн.

Позивач у засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

14 травня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рим2000» м.Дніпропетровськ (далі по тексту-Продавець) та Приватним акціонерним товариством «Комсомольське рудоуправління» м.Комсомольське, Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір №R-360103 купівлі-продажу технологічного обладнання, згідно умов якого Постачальник зобов»язався передати, а Покупець прийняти та оплатити комп'ютерну техніку на умовах передбачених даним договором.

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація №1 від 14.05.2012р.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку товару із зазначенням її найменування, кількості, вартості, умов та строків поставки. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками підприємств.

Згідно п.10.2 договору він чинний з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна поставка відбувалась в травні 2012р. Отже, з огляду на умови Договору та матеріали справи, суд дійшов висновку, що в спірний період Договір був чинним.

У відповідності до вище вказаної специфікації, на виконання умов Договору, за видатковою накладною №R-360103 від 28.05.2012р. позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 221 954,94грн.

Поставлений згідно означеної видаткової накладної товар на підставі довіреності №782 від 28.05.2012р. з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаній накладній.

З представленої видаткової накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така видаткова накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Пунктом 5.2 укладеного договору передбачено, що оплата за поставлене обладнання буде здійснюватися протягом строку, вказаному в специфікації, який обчислюється з моменту поставки обладнання.

Як вбачається зі специфікації №1 від 14.05.2012р. до договору, строк оплати поставленого обладнання - 5 календарних днів з моменту поставки обладнання.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст.ст. 55, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності з ст. 599 ЦК України та ст.ст. 202, 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач частково сплатив одержаний ним товар у сумі 50 000грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями представленими відповідачем: №2000083157 від 10.10.2012р., №2000087835 від 24.10.2012р., №2000089136 від 30.10.2012р., №2000091049 від 07.11.2012р.

У зв»язку з чим позивачем було подано до суду доповнення, згідно якого зменшено розмір позовних вимог на суму боргу у розмірі 50 000грн.

Разом з цим у ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач частково сплатив борг на суму 7 000грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням №2000093793 від 14.11.2012р.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач в добровільному порядку погасив частково борг за договором №R-360103 купівлі-продажу технологічного обладнання від 14.05.12р., провадження у справі, в частині стягнення основного боргу на суму 7 000грн. на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Проте, відповідачем доказів оплати заборгованості на суму 164 954,94грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

На момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 164 954,94грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рим2000» м.Дніпропетровськ щодо стягнення основної заборгованості в сумі 164 954,94грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 03.06.2012р. по 06.11.2012р. у розмірі 14 838,71грн. та 3% річних за вказаний період у розмірі 2 974,30грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості поставленого товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Разом з цим статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За приписами ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Проте, позивачем не враховані приписи ст.253, ч.5 ст.254 ЦК України, що спричинило до не вірного визначення початку відліку порушення відповідачем взятих на себе зобов»язань з оплати одержаного ним товару.

Поставка товару була здійснена позивачем 28.05.2012р. Відповідно до умов договору він повинен бути сплачений протягом 5 календарних днів. Враховуючи, що останній день виконання зобов»язання (02.06.2012р.) - неробочий, строк виконання зобов»язання продовжується до найближчого робочого дня, тобто до 04.06.2012р. Таким чином, прострочення відповідачем виконання зобов»язання починається з 05.06.2012р.

Отже, заявлені вимоги щодо стягнення пені та 3% річних підлягають перерахуванню судом.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період за кожен день прострочки.

Таким чином, арифметичний підрахунок вимог щодо пені здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга", встановив, що розмір пені за період з 05.06.2012р.-09.10.2012р. відносно заборгованості у сумі 221 954,94грн. складає 11 552,57грн.; за період з 10.10.2012р.-23.10.2012р. відносно заборгованості у сумі 206 954,94грн. складає 1 187,45грн.; за період з 24.10.2012р.-29.10.2012р. відносно заборгованості у сумі 191 954,94грн. складає 472,02грн.; за період з 30.10.2012р.-06.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 181 954,94грн. складає 596,57грн.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково та стягує з відповідача пеню у сумі 13 808,61грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Згідно арифметичного підрахунку вимог щодо 3% річних здійсненого судом, встановлено, що розмір 3% річних за період з 05.06.2012р.-09.10.2012р. відносно заборгованості у сумі 221 954,94грн. складає 2 310,51грн. = 221 954,94х3х127/ 366/100; за період з 10.10.2012р.-23.10.2012р. відносно заборгованості у сумі 206 954,94грн. складає 237,49грн.=206 954,94х3х14/366/100; за період з 24.10.2012р.-29.10.2012р. відносно заборгованості у сумі 191 954,94грн. складає 15,73грн. = 191 954,94х3х6/366/100; за період з 30.10.2012р.-06.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 181 954,94грн. складає 119,31грн.= 181 954,94х3х8/366/100.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних у сумі 2 683,04грн.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 733,85грн. Доповненням до позовної заяви від 08.11.2012р. позивачем зменшено розмір позовних вимог. В частині боргу на суму 7 000грн. судом припинено провадження по справі на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також у випадку закриття (припинення) провадження у справі.

Що стосується витрат на оплату судового збору, господарський суд відповідно до положення пункту п"ятого ст.7 Закону України "Про судовий збір" та п.4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/869/2012 "Про деякі питання застосування Закону України "Про судовий збір", повертає позивачу сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 1 078,49грн.

За приписами ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови - на позивача.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов"язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній часині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 251, 252, 253, ч.5 ст.254, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625, ч. 1 ст.692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, п. 1.1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рим2000» м.Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» м.Комсомольське, Донецької області про стягнення 189 767,95грн. задовольнити частково.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рим2000» м.Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» м.Комсомольське, Донецької області про стягнення суми грошового зобов'язання у розмірі 7 000грн. припинити, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» м.Комсомольське, Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рим2000» м.Дніпропетровськ основну суму грошового зобов'язання у розмірі 164 954,94грн., пеню у сумі 13 808,61грн., 3% річних у сумі 2 683,04грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3 628,93грн.

В решті частині позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Рим2000» (49600, м.Дніпропетровськ, вул.Панікахи, 2/12, ЄДРПОУ 23646710) судовий збір у розмірі 1 078,49грн. відповідно до ч.1 п.1, п.5 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням №45513 від 12.10.2012р., у зв»язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем та закриття провадження в частині позовних вимог.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.12.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.