Рішення № 28265221, 19.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.12 р. Справа № 7/385

Господарський суд Донецької області у складі

Головуючого судді Сгара Е.В., суддів Бокової Ю.В., Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Фенченко Б.М.

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка" м.Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр-Нова" м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 38 462, 03 грн., пені в сумі 2 988, 97 грн., 3% річних в сумі 945, 22 грн., інфляційних в сумі 1 615, 40 грн.

За участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: Загайнова О.М.- довір.

В судовому засіданні 10.01.2012р. на підставі ст.77 ГПК України оголошена перерва до 16.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка" м.Донецьк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр-Нова" м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 38 462, 03 грн., пені в сумі 2 988, 97 грн., 3% річних в сумі 945, 22 грн., інфляційних в сумі 1 615, 40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов п. 4.4 договору №ДИС/10-275псту від 22.11.2010р. щодо відшкодування на користь позивача додаткових транспортних витрат.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав в повному обсязі. Зазначив, що відповідні акти підписані відповідачем без зауважень; щодо порядку здійснення оплати суми відшкодування за транспортні витрати позивач обґрунтованих пояснень не надав, проте вважає, що своїми діями в частині підписання актів відповідач фактично погодив спірну суму понесених додаткових транспортних витрат позивачем і повинен її відшкодувати саме в цьому розмірі; повідомив про звернення до відповідача із відповідною претензією про сплату спірної суми основного грошового зобов'язання. В підтвердження своїх вимог, позивач надав суду додаткові документи, в тому числі реєстри передачі рахунків ТОВ «Укр-Нова» із написом про їх отримання особою - Лошкарьовим С.М. Позивач також повідомив, що понесення ним транспортних витрат, які підлягають відшкодуванню з боку відповідача, підтверджується договором №Є27/11/07 від 27.11.2007р. укладеним між позивачем та ТОВ «ТЄК «Енерготранс», рахунком №767/10-1502жд від 31.12.2010р., випискою з реєстру до рахунку №767/10-1502жд від 31.12.2010р., відомістю №01010001 від 03.01.2011р., накопичувальною карткою №30121961 від 30.12.2010р. (том 1, а.с.49-62, 73-91).

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що до претензії позивач не надав жодних доказів понесення ним спірних витрат. Відповідач також повідомив, що позивач в позові нібито посилається на невиконання умов договору №04/0111 від 25.01.2011р., тоді як до позову надав договір №ДИС/10-275псту від 22.11.2010р., що породжує інші господарські відносини. Зазначив, що виписка з банку за 06.04.2011р. підтверджує здійснення позивачем платежів за договором №ДИС/10-277усл від 01.11.2010р., який не має відношення до спірних правовідносин. Повідомив, що акт звірки є лише документом, що відображає фінансовий облік підприємства, проте такий документ не є первинним бухгалтерським документом за своїми ознаками. Вказав, що підписи на актах прийому-передачі робіт №767/10-1502жд від 31.12.2010р. та №767/10-1527угл від 31.12.2010р. не відповідають підпису директора ТОВ «Укр - Нова». Відповідач також надав письмові пояснення за підписом директора ТОВ «Укр - Нова», відповідно до яких Лошкарьов С.М. (особа, яка отримала рахунок на спірну суму) на підприємстві не працював та не працює. (том 1, а.с. 98, том 2 а.с.12, 16). Відповідач також зазначив, що довіреності на отримання наданих послуг, ним від інших підприємств не видавались (том 1, а.с.104). Разом із листом №348-08/12 від 23.08.2012р. відповідач надав докази оплати судової експертизи.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Склад суду змінювався. Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.11.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Сгара Е.В., суддів Бокової Ю.В. та Лейби М.О.

Ухвалами суду від 27.02.2012р., за клопотанням відповідача, було призначено судову почеркознавчу експертизу, а провадження у справі зупинялось.

Відповідно до висновку судового експерта №1078/02-1079/03 від 03.08.2012р., підпис від імені Ємельянова С.І. (директора ТОВ «Укр - Нова»), що розташовано в акті №767/10-1502жд від 31.12.2010р. виконано іншою особою з наслідуванням справжнього підпису. Встановити, ким саме здійснено підпис від імені Ємельянова С.І. (директора ТОВ «Укр - Нова»), що розташовано в акті №767/10-1527угл від 31.12.010р. не уявляється можливим.

Після повернення матеріалів справи та отримання висновку судового експерта, ухвалою суду від 01.10.2012р. провадження у справі було поновлено на підставі ст.79 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між позивачем та відповідачем укладено договір №ДИС/10-275псту від 22.11.2010р. (далі по тексту Договір), за умовами якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі товар, сортамент, кількість та ціна якого вказані в протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору та є його невід'ємною частиною.

Посилаючись на факт отримання товару від відповідача за Договором, позивач звернувся до ТОВ «Укр-Нова» із претензією №1944 від 19.09.2011р. щодо відшкодування транспортних витрат пов'язаних із вищевказаною поставкою на суму 38462,03 грн.

Пунктом 4.4 Договору, постачальник відшкодовує покупцю телеграфний збір, додаткові збори та інформаційні послуги, пов'язані із змінами та доповненнями до основного плану перевезення, а також винагороду експедитору за надані послуги з організації перевезень у разі самостійної оплати залізничного тарифу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В обґрунтування понесення додаткових витрат за перевезення та узгодження з відповідачем таких сум позивач надав суду акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) №767/10-1502жд від 31.12.2010р. та №767/10-1527угл від 31.12.2010р.

Відповідно до заперечень відповідача, директором підприємства такі акти не підписувались, довіреності на підписання відповідних документів працівникам ТОВ «Укр - Нова» не видавались.

Вказані акти були об'єктом дослідження на судовій почеркознавчій експертизі, яка була призначена судом за клопотанням відповідача.

Зазначені акти судом не прийняті як належні докази з огляду на той факт, що відповідно до висновку судового експерта №1078/02-1079/03 від 03.08.2012р.:

- підпис від імені Ємельянова С.І. (директора ТОВ «Укр - Нова»), що розташовано в акті №767/10-1502жд від 31.12.2010р. виконано іншою особою з наслідуванням справжнього підпису;

- встановити, ким саме здійснено підпис від імені Ємельянова С.І. (директора ТОВ «Укр - Нова»), що розташовано в акті №767/10-1527угл від 31.12.010р. не уявляється можливим.

В підтвердження понесених Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка" витрат на спірну суму, позивач надав банківську виписку на суму 18358,98 грн. від 06.04.2011р. та платіжне доручення №212 від 06.04.2011р. (том 1 а.с.34, 37, 78). Разом з цим, така виписка не прийнята судом як належний доказ, оскільки сплачена сума є меншою, ніж сума, що заявлена до стягнення, кореспондентом вказано ВАТ «Алчевськкокс», підставою оплати вказано договір №ДИС/10-277усл від01.11.2010р. Платіжне доручення (копія) судом не прийнята як доказ, оскільки такий документ є фактично роздруківкою без відповідних відміток банківської установи на ньому і завірений лише печаткою позивача по справі.

Доданий до справи за клопотанням позивача акт звірки розрахунків між ним та ТОВ «ТЕК «Енерготранс», складений за результатами розрахунків на підставі договору транспортного експедирування №Э27/11/07 твід 27.11.2007р. (том 1 а.с.40-42, 74-75) розглянутий судом у сукупності з іншими документами наявними у справі та не прийнятий судом як належний та допустимий доказ здійснення позивачем оплат на виконання вказаного договору №Э27/11/07 від 27.11.2007р., оскільки акт звірки підписаний бухгалтерами підприємств і за своїми ознаками не є первинним бухгалтерським документом.

Будь-яких інших належних доказів понесення Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка" додаткових витрат, пов'язаних із поставкою відповідачу товару у виконання умов договору №ДИС/10-275псту від 22.11.2010р., саме в сумі 38462,03 грн. позивачем суду не надано.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом дослідження всіх наявних у справі документів, господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволені позову в частині стягнення з відповідача 38462,03 грн. боргу у вигляді транспортних витрат у зв'язку з недоведеністю їх понесення позивачем.

Позивачем також були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2 988, 97 грн., 3% річних в сумі 945, 22 грн., інфляційних в сумі 1 615, 40 грн.

Оскільки ці вимоги є похідними від вимог про стягнення 38 462, 03 грн. боргу, у задоволені яких судом відмовлено, вимоги щодо стягнення 2 988, 97 грн. пені, 945, 22 грн. 3% річних та 1 615, 40 грн. інфляційних, нарахованих на вказаний борг, також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка" м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр-Нова" м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 38 462, 03 грн., пені в сумі 2 988, 97 грн., 3% річних в сумі 945, 22 грн., інфляційних в сумі 1 615, 40 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка" (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 97, ЄДРПОУ 24812777, п/р 26003962488085 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр-Нова" (83096, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 131, ЄДРПОУ 35951762, п/р 26007022284001 в ПАТ «КБ Южкомбанк», МФО 335946) витрати за проведення судової експертизи в сумі 1945,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 24.12.2012р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Бокова Ю.В.

Суддя Лейба М.О.