Рішення № 28265180, 18.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/14383-2012 18.12.12

позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

про стягнення 56 089,41 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Півень Д.О. (за довіреністю)

від відповідача Мотрончук Д.П. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі -ПАТ «Київенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 48 466,44 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 3 597,41 грн. та 3% річних в сумі 4 025,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 7560504 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.11.2002 р. щодо повноти та своєчасності внесення оплати за період з 01.10.2009 р. по 01.10.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-17/14383-2012.

Відповідач позовні вимоги відхилив. Зокрема, у письмових поясненнях відповідач зазначив, що кредитором за спірним договором є позивач, а боржниками -населення та орендарі, відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, а тому позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем. Також відповідач зазначає, що позивач неналежно виконував свої зобов'язання за договором щодо безперебійного постачання теплової енергії та підтримання встановлених параметрів теплоносіїв. Сторона заперечила проти стягнення 3% річних у зв'язку з тим, що вона не отримує на свій рахунок та не користується сплаченими коштами від населення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2002 р. між акціонерної енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Київенерго») та комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»було укладено договір № 7560504 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник (позивач) зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу (відповідачу) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією (далі - Правила), нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку 1.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача»за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки.

Згідно з п. 2.3.1. Договору споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в термін та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору (далі -Додаток № 2) передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ № 2 за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 40В оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактичного сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно п. 10 Додатку № 2 споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок «Постачальника»згідно з його розрахунком.

Згідно з п. 1 розділу 4 Договору Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.05.2006 року.

Пунктом 3 розділу 4 Договору передбачено, що останній вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі. У свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині своєчасності та повности сплати за теплову енергію, надану позивачем.

Згідно з п. 2.3.5. Договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2009 р. по 01.10.2012 р. позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 512 004,54 грн.

Факт отримання послуг за Договором на зазначену суму підтверджується доданими до матеріалів справи обліковими картками та відомостями обліку використання теплової енергії

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в сумі 463 538,10 грн.

Отже, неоплаченою на 01.10.2012 р. залишилась сума в розмірі 48 466,44 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, викладені ним у поясненні, стосовно того, що кредитором за Договором є позивач, боржниками -населення та орендарі, а відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, у зв'язку з чим позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем.

Як було встановлено вище, договір № 7560504 від 07.11.2002 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, укладений між позивачем та відповідачем. Саме відповідача визначено як споживача теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, при цьому відповідно до п. 2.3.1 цього Договору на відповідача покладено обов'язок своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії. Зокрема, відповідно до п. 10 додатку № 2 до Договору відповідач зобов'язується забезпечити не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплатити вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

При цьому дії, які, за твердження відповідача, вчиняються останнім для погашення заборгованості перед ПАТ «Київенерго»(направлення листів-попереджень боржникам, укладення договорів реструктуризації заборгованості, звернення з позовами до суду тощо), безпосередньо є діями відповідача на виконання ним свого обов'язку відповідно до умов пункту 2.3.5 Договору стосовно вжиття всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України. Згідно з п. 3.2. Договору сторони не несуть відповідальність за відносини будь-якої сторони по цьому Договору з іншою стороною.

Отже, стороною Договору, на яку покладено обов'язок по оплаті вартості спожитої теплової енергії, є саме відповідач, спірна заборгованість за Договором є заборгованістю відповідача перед позивачем.

Крім того, матеріалами справи не підтверджуються доводи відповідача про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків щодо підтримання температури теплоносія та, як наслідок, завищення кількості спожитої теплоенергії. Згідно з п. 5 Додатку № 2 відповідач щомісячно подає відомості обліку споживання теплової енергії, зафіксовані приладом обліку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював нарахування відповідно до наданих відповідачем відомостей. Таким чином, до сплати підлягає саме фактично спожита теплова енергія.

Враховуючи викладене, наведені відповідачем доводи є безпідставними та необґрунтованими. Інших належних та допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав.

Суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права у встановленому законодавством порядку звернутися з пропозицією до позивача щодо внесення змін до Договору в частині порядку оплати наданих за його умовами послуг або з відповідним позовом до суду.

Крім суми основної заборгованості в розмірі 48 466,44 грн., позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 3 597,41 грн. інфляційних втрат та 4 025,63 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і, як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок сум інфляційних втрат та річних, наведений позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»інфляційних втрат в сумі 3 597,41 грн. та 4 025,63 грн. трьох процентів річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за спожиту теплову енергію в сумі 48 466,44 грн., інфляційної складової борги 3 597,41 грн. та трьох процентів річних на суму 4 025,63 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»(02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25Б, код 31025659) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) борг за спожиту теплову енергію в розмірі 48 466 (сорок вісім тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 44 коп., інфляційні втрати в розмірі 3 597 (три тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 41 коп., три проценти річних в розмірі 4 025 (чотири тисячі двадцять п'ять) грн. 63 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 25.12.2012 року

Суддя О.Г. Удалова